1) загальнозначущі; соціальні; професійно-галузеві; національно-територіальні ознаки видання;
2) цільове призначення, відображає сферу діяльності; родова приналежність; характер аудиторії; характер викладу;
3) адміністративно-територіальний поділ; цільове призначення; вік читачів; національно-мовні особливості; періодичність та час виходу.
Мету видання газети встановлює її засновник. Її можуть видозмінювати ти Мета видання газети втілюється в її концепції − вираз задуму засновника газети, ідеї, яку він прагне реалізувати, приймаючи рішення про заснування нового видання. Концепція газети є основою розробки її моделі − як змістовно-тематичної, так і композиційної та графічної. Мета видання газети, її концепція та особливості її аудиторії взаємопов'язані, впливають один на одного − з цим пов’язана універсалізація газети.
Найсильніший вплив на процес підготовки і випуску номера має імідж видання − стійке уявлення про газету, яке формується у читача. Імідж складається протягом тривалого часу під впливом постійних особливостей утримання видання, тематики і характеру його публікацій, його позиції та поглядів. На імідж видання впливають також особливості його форми − дизайну, верстки та ілюстрування, те, що часто називають зовнішньою "особою" газети. Імідж видання тісно пов'язаний з його аудиторією. Більш того, його формують, враховуючи особливості цільової аудиторії газети. Потенційні читачі шукають газету з певним іміджем, відповідним їх інтересам, смакам, культурному та освітньому рівню. Цільова аудиторія кожного періодичного видання також має свій певний імідж.
Майбутній імідж видання закладають вже в його модель, визначаючи систему його публікацій, тематичні рубрики та жанрові особливості залежно від особливостей та іміджу його потенційної читацької аудиторії. Відповідно до іміджу видання вибирають і його назву, яка має дати читачеві уявлення про характер інформації, що міститься в його публікаціях, для якої аудиторії вона призначена.
Імідж газети найсильнішим чином впливає на її бренд − торгову марку видання. Спотворення цього іміджу можуть призвести до зменшення популярності і привабливості бренду газети, до її витіснення з інформаційної ніші, яку вона займає, і ослаблення її фінансової бази.
Важливою складовою іміджу періодичного видання є склад його редакційного колективу. Про газету судять не тільки за особливостями змісту, тематики та форми її публікацій, а й по тому, хто нею керує і виступає на її сторінках. І, перш за все, за виступами провідних авторів видання. У кожного штатного і постійного позаштатного журналіста газети формується його особистий імідж, що впливає на загальний імідж видання [2].
Кожен номер газети повинен підтримувати і закріплювати її імідж. Але кожен номер є лише ланкою в ланцюзі номерів, складових комплекту видання. Повне уявлення про імідж видання можна отримати, лише ознайомившись із його комплектом за досить тривалий період. Проте, хоча кожен номер має бути пов'язаний з попереднім випуском, і так само органічно передувати подальший випуск, у нього завжди є особливість − у змісті, тематиці, формі та подачі матеріалів. Це обумовлюється вже відмінностями між номерами щоденної газети, що виходять в робочі та вихідні або передвихідні дні тижня. Це призводить до необхідності розробки на основі загальної змістовно-тематичної моделі видання моделей кожного з номерів, що виходять у різні дні тижня.
Залежно від завдань періодичного видання, особливостей його цільової аудиторії, змістовно-тематичної моделі і для його іміджу визначається структура − склад і будова його номера.
Цілі і завдання видання обумовлюють основні його характеристики, головні тематичні напрямки виступів, формування найважливіших розділів і співвідношення між ними, жанрову систему публікацій, систему рубрик та ін.
Чимале значення мають особливості аудиторії видання, її склад, інтереси, інформаційні запити. Вони впливають не тільки на тематику матеріалів номера, але і на його дизайн, специфіку форм подачі інформації на друкованих сторінках. Важливий чинник, що визначає структуру номера, − змістовно-тематична модель видання. Його загальна довготривала модель, яка фіксує постійні характеристики, конкретизується в моделях окремих номерів, пов'язаних з певним періодом − днем тижня, порою року, сезоном, кампанією.
Формуючи структуру номеру, відповідають на чотири головні питання: "Що включити в номер?", "У якому співвідношенні повинні знаходитися різні частини його змісту?", "Як їх розташувати?", "Як подати матеріал, які форми для цього використовувати?" У пошуках відповіді на перше питання Гурєвич приходить до висновку, що, по-перше, кожен номер газети повинен складатися з матеріалів, присвячених найважливішим питанням сучасності, піднімати найактуальніші проблеми, що хвилюють широку громадськість. І, по-друге, − у кожному номері для цього повинні бути присутнім найрізноманіші матеріали. Вони утворюють систему публікацій номера. Під публікацією ми розуміємо опублікований − надрукований в газеті для сприйняття її читачами текст або ілюстрацію [2].
Публікації номера періодичного видання утворюють систему, всі елементи якої взаємопов'язані та доповнюють один одного. Вони розрізняються за їх основними ознаками. Одна з таких ознак − джерело інформації, місце, де вона підготовлена. Залежно від цього вся інформація, яку включено в номер, ділиться на дві частини. Більша її частина створюється у самій редакції, її журналістами − редакційна журналістська інформація. Інша частина − позаредакційна інформація − створюється державними та громадськими органами та організаціями, інформаційними агентствами, а також позаредакційними авторами: позаштатними журналістами, авторами листів до редакції та ін. Вона також піддається в редакції обробці, перетворюючись на журналістську інформацію.
Публікації, що входять у номер, розрізняються ще за наступною ознакою − засобу відображення дійсності. У газеті − це надруковане слово − вербальна інформація і ілюстрації − візуальна інформація. Залежно від цього всі публікації тут розділяються на текстові й ілюстраційні.
Третя ознака поділу публікацій номера − це метод відображення дійсності. Найчастіше − публіцистичним методом, створюючи замітку, репортаж, статтю або тексти в інших жанрах газетної публіцистики. А якщо журналістові потрібно написати фейлетон або сатиричну замітку, він звертається до сатиричного методу відображення дійсності. При необхідності він може звернутися і до художнього методу, написавши вірш або розповідь.
Але, мабуть, найважливіше − четверта ознака поділу публікацій у номері − їх призначення, функція. Це визначає місце та роль публікації в номері періодичного видання.
Можна ввести й інші ознаки публікацій, що визначають основу структури номера, наприклад "географію" матеріалів або склад авторів та ін. Але вирішальну роль відіграють вищевказані чотири ознаки.
Нам відомо, що визначає систему публікацій різних типів у газеті, їх питома вага і значення. У номері ділової газети на перший план, поряд із публіцистикою, висуваються статистичні дані та офіційно-документальні матеріали. У дитячій газеті найважливіше значення отримують літературно-мистецькі та розважальні публікації, значення публіцистики тут знижується. У фабрично-заводській газеті крім публіцистичних матеріалів ми нерідко знайдемо й технічні. У кожного видання своя система публікацій різних типів. Відповідно до цього будується система його рубрик і формується структура номеру.
Однією з важливих характеристик газетного номера є його дизайн. Поняття дизайну ширше поняття зовнішнього "обличчя" газети. У нього увійшов ряд характеристик, сукупність яких багато в чому визначає рівень відносин, що виникають між газетою і її читачами, можливості впливу газети на її аудиторію, конкурентоспроможність газети на інформаційному ринку. Як помітили дослідники особливості газетного дизайну, він складається під впливом низки формоутворюючих чинників. Один з них − естетичний фактор, який визначається зовнішньою привабливістю газети, відповідністю її зовнішнього вигляду утримання її номерів.
Дизайн газети представляє собою органічне поєднання ряду постійних і обов'язкових компонентів − це: розмірні характеристики газети, постійні елементи її номера, шрифтове оформлення газети, її ілюстрування, заголовки публікацій, кольоровість газети. До розмірних характеристик газети відносяться формат газети, обсяг номера, кількість і розмір текстових колонок на смузі номера, розмір пробілів між текстовими колонками смуги, площа смуги номера і його ємність. Під форматом газети розуміють розмір паперового листа − сторінки номера, на якій міститься смуга − відбиток розміщених на ній текстів, ілюстрацій та інших друкованих символів. У сучасній вітчизняній пресі прийняті три основні формати газети: великий формат − А2, малий − A3 і надмалий − А4. Вони розрізняються своїми розмірами, показаними в міліметрах: А2 = 420 х 594 мм, A3 = 297 х 420 мм, А4 = 210 х 297 мм. Перше число означає ширину сторінки, друге − її висоту. Газетні формати кратні один одному, кожен подальший в два рази менше попереднього. Це дозволяє газетному дизайнерові при необхідності змінювати формати смуг номери, поєднуючи дві його внутрішні вертикальні смуги в одну велику горизонтальну.
Дизайн газети багато в чому залежить від вибору шрифтів, якими набирають тексти і заголовки. Перехід до комп'ютерного набору та верстки газети надав її дизайнерам нові вельми широкі можливості "гри шрифтами", звернення до нових, раніше у нас невідомим шрифтових гарнітур, зміни величини літер тощо [2].