Інтернет-простір, завдяки своїм перевагам, являє собою своєрідну альтернативу реальному світу, у якому адикт прагне компенсувати свої фрустровані потреби, насамперед у комунікативній сфері.
Серед інтернет-залежних осіб 91,0% становлять особи, які використовують Інтернет тільки заради спілкування, якого не вистачає [25].
На наш погляд, існують індивіди, які мають певні особистісні особливості, що сприяють формуванню й розвитку адиктивної поведінки, які підсилює інтернет-середовище, завдяки своїм специфічним особливостям.
Дослідники різних галузей знання вважають, що адиктивна поведінка виникає як результат складної взаємодії спадкових, біохімічних, соціальних та індивідуально-психологічних факторів. Серед таких можна відокремити: зовнішні умовисередовища; зовнішні соціальні умови; внутрішні спадково-біологічні, психофізіологічні та індивідуально-типологічні передумови; внутрішньоособистісні причини і механізми узалежненої поведінки.
Азартна поведінка користувачів Інтернету привертає дедалі більше уваги. Центр онлайнової залежності розробив трирівневу модель, яка пояснює прихильність багатьох людей до азартного застосування Інтернету. Відповідно до моделі, залежність від Інтернету виникає внаслідок доступності відповідних дій - магазини і казино завжди до послуг клієнтів. Тобто не треба чекати їхнього відкриття і не потрібно залишати будинок, щоб здійснити покупки чи зіграти на біржі. Крім того, результати зазвичай стають відомі вкрай швидко. Має значення контроль за власними діями і наслідками прийнятих рішень (не потрібні посередники). Важливий також емоційний підйом, збудження від результатів власних дій - можливих виграшів/програшів, отриманих доходів (у тому числі й втрат), перемог чи поразок на аукціонах тощо [29].
Практичні рекомендації щодо рятування від залежності. М. Орман рекомендує всім, хто прагне позбутися від інтернет-залежності, такі дії:
- Визначити час, який можна проводити в Інтернеті.
- Змушувати себе час до часу кілька днів поспіль не працювати в Інтернеті.
- Програмними діями заблокувати доступ до певних ресурсів.
- Встановити для себе правило: у жодному разі не заходити в Інтернет упродовж робочого дня (якщо тільки це не є частиною робочих обов´язків).
- Ввести вагомі для себе (однак без заподіяння шкоди здоров´ю) санкції за недотримання цих правил і обмежень.
- Накладати на себе такі санкції доти, доки не відновиться здатність виконувати обіцянки самому собі.
- Змушувати себе замість роботи в Інтернеті займатися чимось іншим.
- Призвичаїтися до інших насолод, здатних замінити або перевершити задоволення, яке дає Інтернет.
- Звертатися по допомогу щоразу, коли власних зусиль недостатньо.
- Уникати зустрічей і перебування в місцях, що могли б спонукати повернутися до аддиктивної поведінки [26].
Д. Грінфілд пропонує скорочувати тривалість сесій в Інтернеті і влаштовувати "вихідні" (спершу - раз на тиждень), уникаючи при цьому контактів з людьми, які могли б спонукати "зірватися". Як і М. Орман, він рекомендує ні від кого, і особливо від друзів і членів родини, не приховувати своє захоплення Інтернетом, а в разі необхідності звернутися до фахівця з психічного здоров´я. Радить також знайти нові інтереси, нових друзів і приятелів [28].
Набір симптомів, на підставі яких менеджер може зробити висновок про наявність у працівників залежності від Інтернету: швидка стомлюваність, часті посилання на нездужання і необхідність звернутися до лікаря; зменшення продуктивності роботи і збільшення кількості помилок; підвищена дратівливість або, навпаки, депресивність; мінімізація спілкування з колегами і нетерплячість у робочих контактах; підвищена готовність говорити про Інтернет або, навпаки, уникання цієї теми в розмовах з колегами; надто часте перевіряння електронної поштової скриньки.
Існує низка рекомендацій батькам і вихователям. Необхідно привчити дітей звертатися по допомогу дорослих, яким вони довіряють, якщо хтось закликає її до неетичних або заборонених батьками дій. Про залежність дитини від Інтернету можуть засвідчувати такі ознаки: дитина виглядає стомленою, у неї погіршується успішність, вона втрачає інтерес до захоплень і хобі, цурається друзів і приятелів, перестає слухатися, особливо коли це стосується обмеження часу роботи в Інтернеті [30].
Феномен інтернет-залежності постійно видозмінюється разом зі стрімким розвитком Інтернету і заслуговує досконалого вивчення.
В будь-якому випадку, відомо усім, що інтернет сьогодні стає для багатьох формою проведення дозвілля, тому важливим кроком як зі сторони споживачів, так і зі сторони адміністрації різноманітних сайтів, має бути корисний вплив, який насамперед інтегруватиме окремі нації, народи, визначатиме їх суспільну інтеграцію, з чого і починається "здорове" використання інформації.
Отже, інформаційні технології значно доступніші та зручніші в користуванні, аніж традиційні комунікаційні технології та мас-медіа. В нашу цифрову добу для особи з достатніми ресурсами і мотиваціями, комп’ютери, електронна пошта, Інтернет та інші електронні товари та послуги пропонують справді надзвичайні можливості. Від швидкої електронної пошти, "чатів", на будь-яку тему, доступу до мільйонів джерел інформації, до можливостей створити власну веб-сторінку і розпочати власний бізнес у світовому масштабі дуже малим коштом, – усе це змушує визнати навіть найкритичніших спостерігачів, що інформаційні технології можуть успішно використовуватись багатьма людьми, які, за інших умов, опинилися "за бортом". Інформаційні технології значно розширюють спектр засобів, стилів та дискурсів комунікації. Ці можливості й далі зростатимуть по мірі інтегрування телекомунікацій, інтернет-технологій і засобів зв’язку. Набудуть більшого поширення такі види інтерактивної комунікації, як родинні відео-селекторні наради, електронна відео-пошта та комп’ютерний відеозапис. Пошук, передача і збереження різних видів інформації стане значно зручнішим для споживачів, даючи їм значно ширші можливості керування власним часом, грошима та досвідом.
Електронні мас-медіа не лише поширюють ідеологічні сюжети та спричиняють переосмислення й перепланування часу та простору; вони також впливають на наші домівки — на те, як ми сприймаємо, формуємо й використовуємо місця свого мешкання; як ми взаємодіємо з тими, хто співіснує з нами. Саме в домів¬ках, у рамках повсякденного побуту нові комунікаційні технології змінюють світ людини, і часом — доволі радикально. Але водночас — саме в домівках час і простір очевидно не скасовані, соціальні категорії — не позливались одна з одною, а традиційні авторитети існують і далі, часом навіть посилюючись із ро¬звитком споживацьких технологій. Скажімо, звичаї перегляду телебачення в родинах, або використання домашніх комп'ютерів, відеомагнітофонів та CD-плеєрів — усі вони відображають гендерні та вікові ієрархії.
Розглядаючи ЗМІ в якості важливого фактора активізації та розвитку особистості і людського спілкування, не можна разом з тим недооцінювати тих об’єктивних суперечливих тенденцій. Що можуть бути закладені в самому процесі розгортання названих засобів в сучасному суспільстві.
З одного боку, ЗМІ в багато разів збільшили можливість людини наблизитись до суспільства, до світу інших людей, отримати знання про цей світ, про думки та почуття інших людей, їх устрої, звички і традиції, отримати безліч корисної інформації. Але з іншого – швидкий розвиток цих засобів вніс зміни в структуру між особистісних людських стосунків. Первинні відносини (дружні, сусідські) стали з розвитком ЗМІ все більше доповнюватися вторинними зв’язками між людьми, що не знають один одного, але тим не менше складають єдине ціле суспільство. Все більше забираючи вільний час, вони зменшують безпосередні людські контакти.
Отож, як бачимо, процеси глобалізації інформаційного суспільства призводять до загального об’єднання усіх народів, націй "під егідою" однієї так би мовити загальновизнаної країни. Дуже часто в таких умовах унікальність окремих народів втрачається, саме тому важливими процесами, які потребують уваги як зі сторони самих людей, так і зі сторони політичного керівництва країн, є процеси суспільної інтеграції та національної ідентичності. І велику роль у формуванні цих процесів відіграють засоби масової інформації, і найбільший вплив сьогодні здійснює найпоширеніший засіб – глобальна мережа інтернет.
1. Закон України "Про інформацію" №2658-ХІІ від 2 жовтня 1992 р. [Текст]// Україна: інформація і свобода слова: Збірник законод. актів, нормат. докум. та статей фахівців / Упоряд. А.М.Задвроний. – К.: Молодь, 1997. – 832с.
2. Стюарт Т. Интеллектуальный капитал. Новый источник богатства организации [Текст]/ Новая постиндустриальная волна на Западе:Антология / Под ред. В.Л.Иноземцева.- М.: Асаdemia, 1999.
3. Махлуп Ф. Производство и распространение знаний в США [Текст]: Пер. с англ.- М.:1966.
4. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество [Текст]: Пер. с англ.- М.: Асаdemia, 1999.
5. Бочан І.О. Глобальна економіка [Текст]: Підручник.- К.: Знання, 2007.- 403 с.
6. Чухно А.А. Постіндустріальна економіка: теорія, практика та їх значення для України [Текст].- К.: Логос, 2003.
7. Кастельс М. Информационная экономика: экономика, общество и культура [Текст].- М.: ГУВШЭ, 2000.
8. Ходжсон Дж. Социально-экономические последствия прогресса знаний и нарастания стоимости [Текст]// Вопросы экономики.- 2001.-№8.