Найпопулярнiший цей напрямок серед британцiв, друге мiсце за постачанням туристiв на Кiпр посiдає Росiя… Що ж до України, то число наших вiдпочивальникiв (близько 8900 осiб за минулий рiк) не порiвнюється з такими величинами i зовсiм не розкриває потенцiалу вiтчизняного ринку.
Цiй прикрiй тенденцiї треба покласти край — вирiшило керiвництво КОТ i кiпрського уряду. 2009 року на пропагування туристичних можливостей країни видiлено 1 мiльйон американських доларiв — удвiчi бiльше, нiж торiк.
Виступ кiпрiотiв на українськiй турвиставцi об’єднаним нацiональним стендом став «першою ластiвкою» рекламної кампанiї Кiпру на теренах України. За словами члена Ради директорiв КОТ пана Андреаса Панаїдiса, участь в UITT пiдкреслює стратегiчне значення України у планах подальшого розвитку туристичної галузi Кiпру.
Крiм традицiйного вiдпочинку на морi, гостi пропонували українцям агротуризм, бiзнес-подорожi, спа, паломницькi й весiльнi тури. Дуже зворушив маршрут «Дорогами русского паломника Василия Гигоровича-Барского» (насправдi — щирого киянина). А ще КОТ оголосила про сенсацiйне вiдкриття у листопадi цього року нового аеропорту в Ларнацi. Вiн прийматиме 7,5 мiльйона пасажирiв на рiк i має стати кiпрською «вiзиткою».
Аргументи переконливi. Нам залишається пiдкрiпити їх фактом своєї вiдпустки на Кiпрi.
На відміну від спортивних програм, яких не дуже багато і їх аудиторія обмежена, туристичні радіопрограми слухають люди різних соціальних та вікових прошарків. Завдяки деяким фінансовим та культурним програмам уряду, зараз активно популяризуються історичні та природні місця України.
Зовсім нещодавно ми вибирали сім чудес України і мали змогу почути та побачити цікаві теле та радіопередачі, які розповідали про такі улюблені туристами місця, як : Кам’яна могила, Асканія-Нова, Буковель та інші.
ВИСНОВКИ
Опрацювавши тему творчої поведінки та майстерності радіожурналіста ми зробили наступні висновки.
1. Високий професіоналізм радіожурналіста охоплює вміння оперативно інформувати, відгукуватися на актуальні питання, глибоко і компетентно проникати в суть суспільних подій і явищ, правдиво узагальнюючи їх з певних групових, державних, загальнолюдських інтересів, сміливо, аргументовано, цікаво і переконливо втілювати власні думки і думки співрозмовників у стислій і досконалій формі, домагаючись певних духовних і практичних результатів.
2. Радіожурналістика – це творчо-виробничий процес і журналістові-практикові доводиться поєднувати в ефірі творче і технічне: журналістську майстерність і знання, пов’язані з технічним забезпеченням телерадіомовлення, технічним процесом діяльності телекомпанії і радіостанції.
3. Програма як продукт журналістської роботи на радіо відзначається певною методикою творчості, яку потрібно знати і розуміти майбутнім професіоналам телерадіоефіру. Літературний сценарій телерадіопрограми – перший крок до втілення авторського задуму.
4. Спортивні програми мають велике значення в телерадіоефірі. Вонипокликані не тільки інформувати слухачів про останні події в тому чиіншому виді спорту, а й пропагувати його, створюючи тим самим базудля здорової молоді та нації.
5. На відміну від спортивних програм, яких не дуже багато і їх аудиторіяобмежена, туристичні радіопрограми слухають люди різнихсоціальних та вікових прошарків. Завдяки деяким фінансовим такультурним програмам уряду, зараз активно популяризуютьсяісторичні та природні місця України.
ЛІТЕРАТУРА
1. Шаповал Ю. Г. Изображение и слово в журналистике. – Л., 1985. – С. 31.
2. Лизанчук В. В. Радіожурналістика: засади функціонування: Підручник. – Л., 2000. – С.135.
3. Вказівки продюсерам Бі-Бі-Сі. – К., 1998. – С. 52.
4.Основы радиожурналистики / Под ред. В.Н. Ружникова. М. 1984.
5. Беляев С.В., Коробицын В.И. Радиостанции России / Государственное и независимое вещание. М. 1995.
6.Бернштейн С.Я. Язык радио. М. 1977.
7. Васильева Т.В. Публицистические жанры радиожурналистики. М. 1992.
8. Гаймакова Б.Д. Мастерство эфирного выступления. М. 1983.
9. Зарва М.В. Слово в эфире. М. 1977.