Смекни!
smekni.com

Організація видавничій справи (стр. 2 из 2)

Специфіка роботи студента на базі навчальної практики.

Оскільки це була наша перша навчальна практика, ми мали лише теоретичне уявлення про все, що стосується редакційно-видавничого процесу, структурного поділу, та організацїї роботи у видавництві. Тож спершу нам провели екскурсію, що була для нас дуже пізнавальною. В ході цієї екскурсії ми ознайомилися із загальним устроєм видавництва «Просвіта», його структурою. Побачили всі найменування продукції, ознайомилися з виробничими циклами, організацією роботи.

Зважаючи на те, що ми проходили коректорську практику, найбільшої уваги було приділено саме організації та специфіці роботи коректора у книжковому видавництві.

Коректура – це органічна складова редакційно-видавничого процесу, яка робить видання адекватним авторському тексту, задуму видавців, існуючому правопису та видавничим стандартам. Таким чином, коректура є умінням випускати видання без помилок.

В ході практики ми ознайомилися з функціональними обов’язками коректора, виробили навички спілкування з працівниками інших підрозділів, закріпили навички практичної роботи коректора, читання декількох видів друкарської коректури (гранок, верстки, звірених сторінок, аркушів із машини).

Відповідно до функціональних обов’язків коректора видавництва ми виконували такі роботи:

– зчитування без підчитувача;

– вичитування на папері та на моніторі комп’ютера при порівнянні різних версій оригіналу;

– набір тексту оригіналу на комп’ютері;

– виправлення у тексті оригіналу різних видів помилок: орфографічних, пунктуаційних, у міжслівних та міжрядкових проміжках, шрифтових виділень, порушень порядку рядків, абзаців.

В ході навчальної коректорської практики ми на власному досвіді дізналися, що професійний коректор – співробітник видавництва, що виконує коректуру, – несе велику відповідальність перед читачами й автором. Коректори відносяться до технічних працівників видавництв і редакцій, тож вони несуть відповідальність за технічну досконалість видання навідміну від редактора та автора, які несуть відповідальність за змістову, творчу його досконалість.


Розділ 3.

Зміст роботи на практиці.

Під час навчальної практики ми кожного дня робили нотатки, у яких фіксували, яку саме роботу було виконано (див. Щоденник у додатках до звіту). Оскільки наша практика була коректорською, то й робота, яку ми виконували, відносилася до функціональних обов’язків коректора видавництва.

Впродовж двох тижнів практики нашим основним завданням була коректура навчально-методичного посібника для вчителів з істроріі рідного краю. З цим матеріалом ми зробили наступні операції:

– отримавши рукопис, зроблений на папері, набрали його на комп’ютері;

– зробили вичитку матеріалу спершу на папері, потім на екрані ком’ютера;

– зробили коректорську правку помилок на комп’ютері;

– провели звірку різних екземплярів оригіналу.

Виконуючи основну роботу коректора на комп’ютрері, ми дізналися за допомогою яких специфічних комбінацій клавіш можна швидко та зручно виконати певні операції. В ході практики також дізналися, які спеціальні комп’ютерні програми використовують редактори та коректори у своїй роботі, за допомогою яких програм можна зробити художній дизайн обкладинки для книжки.

Під час навчальної практики окрім виконання обов’язків коректора, ми приймали участь у завданнях громадського та виробничого характеру, пізнавали суспільні аспекти діяльності видавництва.


Висновки.

Під час проходження навчальної практики ми ознайомились із загальним устроєм видавництва «Просвіта», його структурою та завданнями.

Вивчили характер та способи зв’язків між його відділами, між видавництвом та друкарнею. Крім цього ми ознайомились з продукцією видавництва, з функціональними обов’язками коректора видавництва та закріпили навички практичної роботи коректора.

Виконуючи обов’язки коректора видавництва, ми вивчили можливості застосування комп’ютерів під час зчитування та вичитування текстів, та можливості застосування іншої техніки, зокрема сканерів та принтерів у редакційно-видавничому процесі. Ми дізналися, які зміни функціональних обов’язків коректора відбулися у зв’язку з використанням електронно-обчислювальної техніки та засобів оперативної поліграфії.

В процесі роботи ми зробили всі види завдань, що входять до роботи коректора: зчитування, вичитку, звірку та коректорську правку помилок. Слід зауважити, що всю цю роботу ми виконували за допомогою комп’ютерів та специфічного програмного забезпечення для роботи редакторів та коректорів.

Таким чином мета навчальної коректорської практики була досягнута, а завдання – виконані.


Перелік використаної літератури.

1. Крайнікова Т.С. Коректура: Підручник. – К.: Наша культура і наука, 2005. – 252 с.

2. Мильчин А.Э. Издательский словарь-справочник. – М.: Юристъ, 1998. – 472 с.

3. Партико З.В. Загальне редагування. – Львів: Афіша, 2004. – С. 263–299.

4. Справочная книга редактора и корректора. – 2-е изд. – М.: Книга, 1985. – 576 с.

5. Энциклопедия книжного дела / Ю.Ф. Майсурадзе, А.Э. Мильчин, Э.П. Гаврилов и др. – М.: Юристъ, 1998. – 536 с.