ДОНЕЦЬКИЙ ІНСТИТУТ СОЦІАЛЬНОЇ ОСВІТИ
Факультет філології та журналістики
Кафедра журналістики
КУРСОВА РОБОТА
Критерії професіоналізму ведучих теленовин
( на прикладі телеканалу 1+1)
Виконала:
Парсяк К.В
студентка ЖДВ 05 Б
Науковий керівник:
Кліменко С.С.
Донецьк 2008
ЗМІСТ
Вступ
Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин
1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром
1.2 Діяльність ведучого в інформаційній службі телевізійних новин
1.3 Мова та стиль повідомлень як професійна риса ведучого новин
Розділ 2. Новини та зірки українського телебачення (на прикладі телевізійної службі новин каналу 1+1)
2.1 Майстерність телеведучих: від і до. Персоналії службі ТСН
2.2 Методи професійного викладу телевізійних новин (телевізійної службі новин каналу 1+1)
Висновки
Список використаних джерел
Вступ
Тема даної курсової роботи була спрямована на розкриття характеру професійності ведучих теленовин, в розрізі їх діяльності та функціонуванню в межах телеканалу. Зауважимо, що перший розділ присвячений стратегіям комунікації та технології поведінки ведучих в кадрі. Отже крокуємо до розкриття призначеної теми поступово.
По-перше, визначимо роль ведучого журналіста в інформаційній програмі. Частково використовуючи історичні факти створення фахової інформаційної тележурналістки, зазначимо сукупність змін впроваджених в структуру новин та діяльності телеведучого.
По-друге, даємо повну характеристику професії – ведучий теленовин. В контексті також використовуємо досвід та приклад попередніх поколінь діяльності телеведучих, а саме підґрунтя роботи дикторів телебачення. Цю методику використовуємо для порівняння та відображення суттєвих змін в характері та професійній діяльності сучасного ведучого, а тому і попиту на ключові якості сучасного тележурналіста у новинах.
Подальше розглянемо типи поведінки ведучих згідно з встановленими закордонними прототипами, що допоможе більш глибше зазирнути в структуру виробу українських теленовин та детально у практичній частині оцінити техніку поведінки ведучих.
По-третє, розглянемо та визначимо етапи роботи ведучого у випусках новин. Оскільки діяльність телеведучого у структурі будування ефірних новин, розкриває принципи необхідних професійних якостей та вмінь. Поступово переходячи до практичної частини, що підкріплюється теоретичною базою знань, також розглянемо професійні методи використання комунікаційно-мовленнєвих методів ведучими новин.
У другому розділі ми розглянемо та проаналізуємо роботу телеведучих на прикладі підготовки та видачі в ефір інформаційною редакцією каналу «1+1» програми ТСН. Аргументуючи всі теоретичні складові, що були використані у вивчені та дослідженні курсової роботи на тему «Критерії професіоналізму ведучих теленовин», ми підтверджуємо всі визначення на реальних персоналіях каналу 1+1.
Для збагачення мовленевого стилю курсової роботи, ми вжили наступні слова-помічники: інформаційні програми, рейтинги, ведучий, диктор і т.п.; наступні поняття ( «happy talk», «fancy factor», «ahchorman», «newsreader», «newcaster»); а також використали професійні терміни тележурналістки ( верстка випусків, «Нeadline», інформаційні підводки, сюжет випуску, монтажний лист, телесуфлер та інше).
У курсовій роботі ми використовували роботи з журналістики Яковлєва А.В. «Телевізійна журналістика: Теорія і практика», Добриніна С.А. «Особливості телевізійної коммунікаціі у сучасних проектах із двома ведучими», Кузнєцова Г.В. «Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму, підручники Муратова С.А. «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром», Позднякова Н.К. «Інформаційна телепередача», Станіславського К.С. «Робота актора над собою», Саппак В. «Телебачення та ми» та інших авторів; у практичній частині була взята до уваги інформація та архівні данні з сайту телеканала 1+1.
Курсова робота у подальшому може використовуватися студентами факультету журналістики та викладачами. І стати чинним прикладом для подальшого опрацювання теми розвитку новітнього українського телебачення і особисто майстерності журналістів.
Розділ 1. Ведучі як професійні речники теленовин
Інформаційні програми на телебаченні відзначаються як головні складники рейтингів провідних українських телеканалів. У свою чергу, рейтинг інформаційних передач залежить від процесу одержання аудиторією щоденної інформації й професіоналізму ведучих та журналістів телевізійної служби новин. Вони зображують головну частину інформаційного потоку сьогодення, що доповнює, збагачує та розвиває інформаційну картину світу та відображає її в контексті телемовлення. «Інформаційні програми необхідні для відображення суспільного життя, найбільш важливих та актуальних фактів, подій, явищ, для задоволення потреб телевізійної аудиторії».
Слід зазначити, що сьогодні в українському суспільстві існує великий попит на телевізійні новини. Як відомо, першою спробою створення професійних теленовин в Україні, став проект Міжнародного медіа центру «Вікна». У 1993 році українські журналісти проходили стажування на телерадіокомпаніях Бі-Бі-Сі, Німецька хвиля та інформаційне агентстві Reuters. Цей навчальний курс підвищив професійність українських журналістів, відповідно до західних стандартів об’єктивного відображення дійсності на телеканалі.
«З огляду на формування українського інформаційного простору в історичній, економічній та політичній проекції, у країні починають створюватися нові телекомпанії. За чотири – п’ять років у медіа бізнесі з’явилися потужні лідери, які поступово перетворюються на мережеві телеканали. Власники новостворених телекомпаній виділяють великі кошти на розвиток інформаційного мовлення, що дає змогу випускати в ефір якісний конкурентоспроможний продукт. Галузь новин стає більш динамічною».
Необхідно зазначити, що сучасні інформаційні програми на телебаченні характеризуються подібними рисами:
постійним розширенням спектра інформації;
розширенням тематики;
гостротою і актуальністю тем;
прискоренням мовленнєвого темпу подачі інформації;
збагаченням лексики;
свободою та професіоналізмом ведучого/ модератора;
Відповідно до визначеної теми курсової роботи ми більш детально розглянемо останній пункт зазначеного переліку. На початку дамо повну характеристику професії журналіст-ведучій теленовин.
1.1 Ведучий теленовин: позиція в кадрі та за кадром
«Щоб стати телевізійним ведучим, не... потрібні якісь виняткові риси особистості, скоріш необхідна відсутність деяких рис, які телеекран незмінно оголює».Театральний критик А.Свободін
Журналіст телебачення, що починав колись репортером у телевізійній програмі, згодом може зайняти вищу посаду в ієрархії престижу. (Престиж забезпечується поточною появою на екрані з найважливішими новинами дня.) Загалом сучасне телебачення має у своєму складі сім одвічних амплуа телевізійного журналіста, що і створюють центральну ланку в мережі побудови телевізійного каналу:
репортер;
інтерв'юер;
коментатор;
оглядач;
модератор;
шоумен;
ведучий новин;
Згідно з впровадженими законами інформаційної журналістики, телеведучий - це не лише людина, що «відображає події дня». Разом із новинами ми одержуємо якесь психологічне підживлення або навпроти, відчуваємо його відсутність.
Згадаємо часи коли радянські ведучі освоювали мікрофон, і ще ніхто не писав книжок про електронні дива й тим паче не сформулював, що диктор зобов'язаний нести з екрана кращі риси своїх сучасників. Доброзичливість, делікатність, чарівність, внутрішній такт дикторів того часу викликали довіру. Віра й симпатія, що переросли для декількох поколінь телеглядачів у потребу бачити телевізійних ведучих на екрані постійно. Як зауважувала В. М. Леонтьева – диктор радянського телебачення, - «Спілкування! Альфа й омега дикторської професії. Я розуміла, що від мого внутрішнього стану залежить деякою мірою, як буде сприйнята передача. Не можна показувати в ефірі диктора, що йде на ешафот", - от перші рекомендації, виведені не сухою теорією, а перевірені на практиці.
Професія диктора така, що він може вчитися майстерності в драматичного актора, музиканта, у конферансьє. Природа спілкування актора на сцені зі своїм партнером інша, чим, скажемо, у диктора зі своїм співрозмовником. Диктор – це та людина, що поєднує глядачів з телебаченням у єдине ціле. Часи змінилися, професія диктора стала більш поширеною, та професійно досконалою. Старі поняття та визначення набули нового значення. Видатні диктори стали іменуватися – ведучими теленовин. Але головна сутність професії телеведучого, залишилась не змінною. [1] Кузнєцов Г. В. Телевізійна журналістика: критерії професіоналізму. – М.: З РИП – холдинг,2002
Ведучий на сам перед, постає перед глядачем людиною свого кола, тобто виразником довіри : «один з нас». «Він тримається вільно, але не розв'язний. Упевнений у собі, але не самовпевнений. Голос і погляд – інструменти, на яких він майстерно грає». Він виконує не лише інформаційну функцію, але й інтегративну - поєднує, консолідує аудиторію. Ведучий – завжди уособлення спокою й стабільності. Складне завдання – давати глядачам упевненість у тім, що вони одержують саме об'єктивну, саме правдиву, саме свіжу та необхідну інформацію. [2] Муратов С.А. -М. Підручник/ «Телевізійне спілкування в кадрі та за кадром»
Конкретизуючи проблему взаємодії інформаційного каналу і його аудиторії, цілком доречно звернутися до хрестоматійно відомої формули Г. Лассуэлла. Вона формулює структуру масової комунікації, Сукупність цих елементів виглядає таким чином: "Хто повідомив – що – по якому каналу – кому – з яким ефектом". В елементі «хто повідомив», важливі принаймні два фактори, що характеризують джерело інформації: його "солідність", авторитет, кредит довіри в аудиторії; тип особистості журналіста, особливості його подання й власної ролі в діяльності даного засобу інформації, а також про значення ЗМІ в долях суспільства, країни.