Результати виявилися досить несподіваними: значна кількість респондентів вважає, що названі лексичні групи увиразнюють ідіостиль газетного видання. Водночас понад 40% опитуваних відзначили загальне негативне ставлення до вживання зниженої лексики. Певно, такий результат – наслідок реалізації тенденцій пуризму, збереження розуміння газети як офіційного інформаційного джерела та досить високої стурбованості аудиторії питаннями мовної культури. Дослідженням також встановлено, що оцінка ідіостилю національних українських видань досить невисока.
У дисертації виявлено недостатній рівень розвитку елементів ідіостилю в досліджуваних виданнях, причиною чого є не тільки брак цілеспрямованої роботи редакції, але й відсутність системи теоретичних підходів до забезпечення виразного ідіостилю тієї чи тієї газети. Запропонована модель ідіостилю газетного видання як явища показала себе ефективною для аналізу мовної своєрідності окремих видань.
У Висновках узагальнено результати проведеного дослідження.
1. Наукові підходи до вивчення ідіостилю газетного видання постають із урахування сукупності мовних, мовленнєвих та екстралінгвістичних чинників (жанрово-тематична палітра газети, рубрикаційна система, елементи технічного оформлення, періодичність виходу, соціально-психологічні параметри аудиторії, включення у процеси демократизації тощо) і можуть бути системно виявлені тільки із залученням результатів різногалузевих досліджень. Це є важливим результатом дисертації. Такий підхід реалізовано в роботі на основі теоретичної моделі ідіостилю газети, яка враховує всі названі компоненти та є відображенням явища в межах сучасного масовоінформаційного дискурсу.
2. У дослідженні доведена гіпотеза про те, що ідіостиль газетного видання – це окрема теоретична модель його функціонування, яка може розглядатися з позиції сприймання, а також з погляду продукування творів, що становлять єдину, цілісну систему в контексті визначення ідіостилю газети. Визначено критерії та складники, на основі яких сформовано теоретичну модель мовностильової своєрідності газетного видання.
У дисертації дано визначення інтегрувальних чинників формування ідіостилю газети, наведена їх типологія, окреслено місце деяких чинників в системі ідіостилю.
3. У процесі дослідження проведено анкетування, спрямоване на встановлення читачами меж кваліфікації ідіостилю газети як явища. Результатами стали такі висновки: з існуванням ідіостилю окремого газетного видання згодні всі опитувані; вживання книжної (урочистої) лексики, а також архаїзмів та історизмів, на думку респондентів, загалом не надто помітно вирізняє видання з-поміж інших; політична лексика, як різновид книжної, активно використовується у всіх досліджуваних виданнях, тому не є безпосереднім стилетвірним компонентом. Найбільш характерними маркерами ідіостилю газети кваліфікуються засоби розмовної, просторічної лексики та сленгу, що підтверджено результатами анкетування.
4. Виразною ознакою ідіостилю сучасного газетного видання є розмовна та просторічна лексика. Функція цих лексичних шарів – скоротити дистанцію між автором (редакцією) і читачем, говорячи з реципієнтами „їх мовою”, забезпечити лаконізм вислову, надати йому експресії. Проведене дослідження засвідчує високу частотність вживання розмовної та просторічної лексики в художньо-публіцистичних та аналітичних жанрових групах, зокрема в нарисах, фейлетонах, есе, кореспонденціях, листах, статтях. У інформаційних жанрах розмовна лексика вживається нечасто. В основному вона представлена в жанрі інтерв’ю, причому в репліках журналістів використовується рідше.
Загальна характеристика ідіостилю шести видань демонструє послідовність використання розмовної лексики та просторіччя, які, при тому, можуть виконувати різні функції в газетному творі, а отже – виявляти більш чи менш складні моделі змістово-смислового оперування фактичним матеріалом.
5. У дослідженні доведено, що сленг є активним засобом формування ідіостилю газетного видання. З’ясовано, що в сучасній системі журналістики спостерігається динаміка сленгових одиниць у межах груп загального та спеціального сленгу. Крім того, ці одиниці використовуються для надання експресивного відтінку окремим фактам дійсності, що знаходять відображення в журналістських матеріалах (позначення відтінків іронії, фамільярності, жартівливості тощо). У дисертації встановлено, що ідіостилі окремих видань різняться експресивними функціями, які виконують сленгізми, причинами, що зумовлюють їх використання, а також політикою редакції щодо вживання цих лексичних одиниць.
6. Важливим результатом дослідження є висновок про те, що дискурсивна природа текстів ЗМІ, з погляду ідіостилю газетного видання, може бути проаналізована з урахуванням когнітивних та прагматичних аспектів функціонування цих текстів. У дисертації доведено, що найбільш відкриті когнітивні процеси, реалізовані через ідіостиль газети, – це інформативний потенціал мовлення, формування певного базису інформаційної моделі світу в читача. Виявлення ролі ідіостилю газети в когнітивних процесах мовлення можливе у двох напрямках: через з’ясування когнітивних функцій окремих складових ідіостилю та через узагальнення вищої форми пізнання – мислення (ситуацій смислового, оцінного та експресивного пізнання).
У праці з’ясовано, що для когнітивних процесів, реалізованих в ідіостилі газети, окрім розмовної просторічної та сленгової лексики, важливими є також терміни, оказіоналізми, історизми. Це вказує на пряму залежність використання названих лексичних груп та когнітивного потенціалу газетного твору.
7. У дослідженні встановлено, що забезпечення прагматичних функцій видання елементами ідіостилю реалізується через врахування соціально-психологічних параметрів аудиторії, спрямованих на вплив. Доведено, що лексико-семантичні групи, які виступають складниками ідіостилю газети, визначають характер такого впливу, слугують засобами інформаційного комфорту для певної читацької аудиторії. Мовні особливості видання, лексичні компоненти його ідіостилю є найбільш виразними й найлегше ідентифікуються читачами, тому увага до їх ролі в загальному процесі формування змістів і смислів газетних творів досить висока. Домінування окремих лексичних елементів у виданні зумовлено його жанрово-тематичними особливостями, тенденціями мовної моди, уявленням про інформаційні потреби аудиторії тощо. Так, видання, де переважають інформаційні жанри, мають менш виразний стиль, порівняно з тими, де домінують аналітичні та художньо-публіцистичні жанрові групи. Важливим результатом дослідження є факт зміни прагматичного потенціалу лексичних одиниць, який залежить від контексту, мовного оточення, ситуації спілкування та загального домінування окремих тем у інформаційному просторі.
Перспективними напрямками дослідження ідіостилю газетного видання можуть стати: співвідношення інтегрувальних чинників як виразних особливостей ідіостилю газети, рівень і спосіб вияву складників ідіостилю видання, механізми формування ідіостилю газети в роботі редакційного колективу тощо. Всі ці напрямки досліджень тільки позначені у пропонованій дисертаційній роботі, оскільки основним завданням стало вивчення сутнісних характеристик явища, екстраполяція підходів суміжних з журналістикою дисциплін на процес формування своєрідності газети, термінологічне визначення ідіостилю газетного видання, побудова його теоретичної моделі та виявлення лексичних засобів формування своєрідності преси.
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Глушкова Т.В. До проблеми вивчення ідіостилю газетного видання / Т.В. Глушкова // Наукові записки Інституту журналістики. Ї2005. Ї Т. 19. Ї С. 78Ї80.
2. Глушкова Т. Мовні та екстралінгвальні чинники творення ідіостилю газети / Тетяна Глушкова // Вісник КНУ ім. Тараса Шевченка. Сер.: Журналістика. Ї 2006. Ї Вип. 14. Ї С. 13Ї15.
3. Глушкова Т.В. Загальний сленг у сучасному газетно-публіцистичному дискурсі / Т.В. Глушкова // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Сер: Филология. Ї 2006. ЇТ. 19 (58), № 5. Ї С. 120Ї125.
4. Глушкова Т.В. Сленгова лексика як засіб віддзеркалення ідіостилю газети / Т.В. Глушкова // Стиль і текст. Ї 2006. Ї Вип. 7. Ї С. 82Ї89.
5. Глушкова Т.В. Сленгова лексика у формуванні ідіостилю газети: соціолінгвістичний аспект / Глушкова Т.В. // Мова і культура. Ї 2007. Ї Т. VІІ (95). Ї Вип. 9. Ї С. 191Ї195.
6. Глушкова Т.В. Інтегруючі чинники формування ідіостилю газети / Т.В. Глушкова // Культура народов Причерноморья. Ї 2007. Ї № 101. Ї С. 227Ї230.