“Коли на сторінках газети роздмухуються міжнаціональні конфлікти, а на міських вулицях б’ють представників іншої раси, віри чи національності – це не проблема євреїв, кавказців чи афроамериканців. Це наша спільна проблема.” – наголошував Фельдман. Предметом позовної заяви являлася абсолютно неприкрита та систематична пропаганда на сторінах “Сільських вістей” матеріалів ксенофобського та антисемістського змісту, які не тільки ображали честь та достоїнство представників національно-етнічних общин в Україні, але й шкодили міжнародній репутації держави.
Важлим етапом для усіх ЗМІ, в тому числі і для “Сільських вістей” стала так звана “помаранчева революція” 2004 року. Про це у грудні 2004 року написав Евген Букет у статті “Сторінками революційного самвидаву” на порталі Kipiani.Org: “Третій тиждень помаранчевої революції. Окрім наметового містечка в центрі Києва, надзвичайної моди на помаранчеві речі, фольклорного вибуху, вона народила ще й силу-силенну усілякого друкованого продукту, який безкоштовно розповсюджувався серед учасників страйку. А почалося все, пам’ятаю, зі спецвипуску газети “Експрес”, яка величезними літерами повідомляла з першої сторінки про початок Всеукраїнського страйку. Вже за кілька днів до неї долучилися “Сільські вісті”, “Слово Просвіти”, “Хрещатик”, “Високий замок”, “Україна молода”, бюлетень “Так!” та інші, засвітився помаранчевим кольором і знайомий багатьом поколінням киян “Вечірній Київ…”.
На річницю помаранчевої революції прихильність до неї ЗМІ різко змінилася. 24 листопада 2005 року в № 137 (17815) газети захисту інтересів селян України вміщено інформаційно-аналітичний огляд “Майдан – живе”. Автор Сергій Скоробагатько, розглядаючи плюси та мінуси наслідків Помаранчевої революції, відзначає: багато хто в Україні досі ставиться до неї негативно. Тож констатує: “Ще тижнів зо два тому з’явилися пропозиції відтепер святкувати перемогу Помаранчевої революції щороку – як День Свободи. Та чи ж усі громадяни України згодні з таким визначенням і таким святкуванням? Он і нині навіть у Києві 22 листопада мали місце протестні акції. А в Донецьку, Луганську, ряді інших міст відбувалися мітинги під гаслом “Рік Майдану – рік обману”. У Харкові прихильники СДПУ(о) влаштували шоу під назвою “Хто більше локшини на вухах нам навішав” – кидали макаронні вироби у відра з іменами деяких політиків. У Сімферополі взагалі демонстративно витирали ноги помаранчевими прапорами... На думку оглядача, нинішній владі слід негайно розпочати виправлення помилок, частіше звітувати перед народом за свої дії, зрештою припинити перетягування владного каната, бо дедалі частіше Помаранчеву революцію іменують “революцією ілюзій”. Адже, принагідно нагадує автор, Президент іще тоді сказав: люди зрозуміли, що владу можна перемогти...”
Загалом, за період 2003 – 2006 років під час судових справ навколо видання та змін у державній владі газета “Сільські вісті” не змінювала своєї традиційної мови та тематики, залишаючись в першу чергу газетою для селян.
Розділ 2. Проблематика сільського господарства України на сторінках газети “Сільські вісті”
Україна зараз стоїть на шляху розбудови. У зв’язку з цим у різних галузях, зокрема, у сільському господарстві, виникає та існує багато проблем. Газета “Сільські вісті” своїми матеріалами намагається торкнутися їх як на державному рівні, так і на прикладі людських доль жителів села. Саме тому видання користується повагою та попитом серед мешканців сільської місцевості.
2006 рік для охарактеризувався такими ключовими проблемними питаннями для села: урожай року, проблема подорожчання енергетичних ресурсів, проблема зростання сільського безробіття.Вони були висвітлені та проаналізовані газетою “Сільські вісті”.
Тема урожаю стоїть дуже гостро. Після неврожайного 2004 року, коли хліб доводилося закупляти за кордоном, а більшість фермерських господарств не змогли розплатитися з кредитами, перед сільським господарством постала ще одна проблема – морози січня-лютого 2006 року, що знищили посіви озимих. Більшість зернових довелося засівати заново. Влітку на сході та півдні України була спека, що теж негативно вплинуло на майбутній хліб. Всі ці події були відображені на сторінках “Сільських вістей”.
Зокрема, газетою періодично надавалася інформація про хід посівної та збиральної кампаній під заголовком “Хліб України” в рубриці першої полоси “З повідомлень інформагентств”.
“Український коровай з кожним днем стає все важчим, а сільгосптоваровиробники тим часом долають останні рубежі жнив... Станом на 16 серпня ранні зернові та зернобобові скошено майже на 10,9 млн. га, або 89 відсотках запланованого. Зерна намолочено 27,445 млн. тонн при середній врожайності 25,4 ц/га...” [“Сільські вісті”, № 96, 22 серпня 2006 року]
“За оперативними даними, на 23 серпня 2006 року в Україні зернові та зернобобові культури скошено більш як на 14,6 млн. га (78 %), намолочено зерна близько 29 млн. тонн... Активно ведеться підготовка ґрунту під посів озимих культур: вже зорано 7,5 млн. га, або 75 % запланованих площ.” [“Сільські вісті”, № 98, 26 серпня 2006 року]
“За оперативними даними з регіонів, станом на 28 серпня, в Україні зернові та зернобобові культури скошено на площі 11 млн. 872 тис. га (81 %), намолочено зерна 29 млн. 654 тис. тонн... Розпочато сівбу озимого ріпаку. Вже засіяно 175 тис. га, що становить 39 % від запланованого.” [“Сільські вісті”, № 100, 31 серпня 2006 року]
“В Україні на 1 вересня обмолочено 82 % посівів зернових і зернобобових культур (11,968 млн. га)... Намолочено 29,84 млн. тонн зерна проти 33,16 млн. тонн на аналогічну дату минулого року. Середня врожайність ранніх зернових і зернобобових культур становить 24,9 ц/га (на 1 вересня 2005 р. – 26,4 ц/га)... [“Сільські вісті”, № 102, 5 вересня 2006 року]
Інформативні блоки “Хліб України” в осінніх випусках газети змінили назву на “Осінь на ланах України”.
“За оперативними даними з регіонів, станом на 8 вересня 2006 року в Україні зернові та зернобобові культури скошено на площі 12 млн. 109 тис. га (83 %), намолочено зерна 29 млн. 979 тис. тонн. З них пшениці отримано 14 млн. 774 тис. тонн (середня врожайність – 27,1 ц/га)... Розпочато збирання цукрових буряків. Солодких коренів викопано на площі 6 тис. га, накопано 151 тис. тонн при середній врожайності 265 ц/га... Триває підготовка ґрунту під посів озимих культур: уже зорано 6 млн. 633 тис. га, або 88% від запланованих площ… У степовій зоні країни, а також у Харківській, Полтавській, Сумській, Чернігівській і Житомирській областях розпочато сівбу озимих зернових культур. Всього посіяно озимих на площі 336 тис. га (близько 5 % від запланованого).» [“Сільські вісті”, № 105, 12 вересня 2006 року]
Аналізуючи ці блоки інформації, можна зробити певні висновки: інформація, що надавалася для них в основному Прес-службою Міністерства аграрної політики України, містить у собі тільки статистичні дані, порівняння результатів тощо, ціллю яких є інформування читача про хід польових робіт. З їх допомогою підіймаються такі проблеми: порівняно затримані сроки ходу жнив, нижча, ніж у 2005 році врожайність культур. Але відсоток експорту зерна залишиться на минулому рівні:
“Експорт зернових культур в поточному році становитиме не менш ніж 10 млн. тонн... Особливістю нинішнього сезону є те, що практично на всі сільськогосподарські культури зросла ціна... Найближчі 10 років можуть бути дуже вдалими для аграріїв, оскільки на зовнішніх ринках є попит на сільгосппродукцію і складається вигідна ціна.... На сьогодні в Україні близько 4 млн. тонн пшениці перебуває “поза ринком”, оскільки за протеїном ця пшениця продовольча, але пошкодження клопом-черепашкою перевищує 2 %, тому таке зерно може бути експортоване лише як фуражне... У 2005 - 2006 маркетинговому році Україна експортувала рекордний обсяг зернових – понад 13 млн. тонн. ” [“Зерно – на експорт”, “Сільські вісті”, № 106, 14 вересня 2006 року]
Ця стаття відкриває ще дві важливі проблеми: втрати від шкідників урожаю, якість майбутнього хліба та встановлення нових цін на зерно.
Питання якості стало нагальним ще на початку жнив:
“Істотні розбіжності в оцінках якості хліба, доставленого на елеватори, почали викликати занепокоєння у багатьох сільгоспвиробників. В одних випадках клас зерна експерти визначають за вмістом білка, в інших – по клейковині... У питанні визначення якості мусять бути абсолютна чіткість, однозначні критерії оцінки. Інакше аграріям не уникнути перманентних конфліктів і значних матеріальних втрат... Якість має визначатися виключно до білку. Однак наявність численних суб’єктивних підходів дійсно потребує термінового втручання Кабміну...” [“Як оцінити якість вирощеного хліба”, “Сільські вісті”, № 81, 18 липня 2006 року]
Хоча були й винятки:
“Справжньою сенсацією цьогорічних жнив на Волині стала висока якість вирощених озимих культур. Так, у пшениці вміст клейковини становить 15, а білка – навіть більш як 16 %. То ж якість – вище першокласної. Адже, за прийнятими стандартами, пшениця першого класу повинна мати вміст білка не менше 14 %... Отже, волинське зерно перевершує європейські стандарти, де вміст білка у зерні повинен становити 15,5 %. А це значить, що зарубіжні трейдери готові закупити такий урожай навіть без будь-яких митних платежів.” [“Сенсаційна новина”, “Сільські вісті”, № 92, 11 серпня 2006 року]
Торкалася газета і проблеми ціни на зерно:
“Мінагрополітики рекомендує аграріям не поспішати з реалізацією зерна... Міністр упевнений, що сільгоспвиробники не продаватимуть зерно нижче 700 грн. за тонну... Міністерство зробить все для того, щоб ціна на ринку “була пристойною”. [“Мінагрополітики рекомендує”, “Сільські вісті”, № 79, 13 липня 2006 року]
“На світових ринках спостерігається тенденція до подорожчання пшениці, що пов’язано з неврожаєм у ряді країн, зокрема у США та Австралії. Наприклад, у Росії ціни на пшеницю нового врожаю тільки за останній тиждень зросли на 10 %... Французька пшениця подорожчала з 144 до 162 доларів за тонну, американська – з 147 до 149 доларів США. Ця ситуація вигідна для українських хліборобів...” [“Це мають знати хлібороби”, “Сільські вісті”, № 83, 21 липня 2006 року]