Основними видавничими регіонами в 90-і роки продовжують залишатися столичні; в 1991 році в Москві видавалося 64,3% усіх назв книг і 82,6% сумарного річного тиражу, в Санкт-Петербурзі відповідно 9,2% і 7,2%; в 1997 році в Москві вийшло 55,5% всіх видань за назвами і 79,0% - за тиражами, а в Санкт-Петербурзі 10,0% і 8,5%.
Розглянемо детальніше наявні на території Радянського Союзу видавництвахудожньої літератури.
2.4 « Художественная литература», «Советский писатель», «Радуга» центральні видавництва художньої літератури в СРСР
Найбільш спеціалізованим на випуску творів світової художньої літератури було видавництво радянського періоду «Художественная литература».Засноване у 1930 році на базі цілого ряду видавництв і редакцій: московської та ленінградської літературно-художніх редакцій Держвидаву, видавництва «Земля и Фабрика» та Державного видавництва художньої літератури (ГІХЛ). У 1934 році перейменовано в Держлітвидав, у 1937 році до нього приєднано видавництво «ACADEMIA». У 1963 придбало остаточну назву «Художественная литература» та відкрило відділення в Ленінграді [7].З метою популяризації випускало найбільш значні класичні твори світової художньої літератури, що одержували широкий громадський резонанс, твори сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів, літературні мемуари, літературознавчі та літературно-критичні видання, журнали «Москва», «Звезда» та інші. Видова структура репертуару була надзвичайно широка, зокрема, видавництво регулярно і масштабно випускало масові коментовані (рідше науково-масові) зібрання творів класиків світової художньої літератури. Репертуар видавництва традиційно включав велике число різноманітних, ретельно продуманих («програмних») серій; деякі з них випускалися десятиліттями[10: 275]. Серед найбільш значних видань післявоєнного часу можна виділити наступні:
«Библиотека всемирной литературы» (200 томів) видавалася у 1967-1977 роках, розповсюджувалася за передплатою.
Складається з трьох відносно самостійних підсерій (передплата проводилася окремо на всі підсерії):
1 Література Стародавнього Сходу, Стародавньої Греції та Риму, середньовічна література до XVIII століття включно (64 томи);
2 Література XIX століття (63 томи);
3 Література XX століття (73 томи).
Загальний задум серії в руслі традицій видавництва «Всемирная литература» (1918-1924 роках) був визначений як створення коментованого зводу видань кращих творів світової художньої літератури («всіх часів і народів») і виконаний повністю. У складі 200 томів опубліковано більше 26 тисяч творів, обсяг супровідних статей понад 270 друкованих аркушів, коментарів більше 450 друкованих аркушів[7].Всі видання супроводжуються оригінальними ілюстраціями сучасних вітчизняних художників і класичними роботами минулих історичних періодів. Серія представлена окремими виданнями одного твору, авторськими підсумковими і колективними збірками різних модифікацій, у тому числі антологіями. Тип серії науково-масовий[7].
«Библиотека классики» заснована у 1977 році примикає та неформально продовжує «Библиотеку всемирной литературы».
Серії однотипні, тільки склад останньої обмежений чіткими хронологічними рамками: XIX-XX століття. «Библиотека классики» була покликана не тільки використовувати досвід, накопичений у процесі видання свого попередника, а й певною мірою заповнити суттєві прогалини у віддзеркаленні історії розвитку світової літератури в радніших літературних виданнях. «Библиотека классики» видавалася в 70-80-ті роки, поширювалася в роздріб, її попередній план, що включав 147 видань, не був до кінця реалізований[7].
«Классики и современники» - масова за типом серія, продовжувала просвітницькі традиції вітчизняного книговидання, була заснована в 1930 році під назвою «Народная библиотека» та у 1977 році отримала своє теперішнє ім’я .
Серія видавалася без будь-якого плану, її завдання популяризація творів світової класичної літератури всіх історичних періодів і національних шкіл. У складі «Классиков и современников» виділялися три підсерії:
1. «Отечественная литература»;
2. «Зарубежная литература»
3. «Поетическая библиотека».
Видання виходили в м'якій обкладинці і були надзвичайно дешеві, тиражі окремих видань перевищували мільйон примірників. Тип серії з часом мінявся від масового не коментованого до масового коментування. Видовий склад залишався незмінним: у видання входили авторські (найчастіше жанрові) і колективні збірки (у тому числі антології), окремі видання одного твору[10: 308].
Відповідно до традицій видавництва «ACADEMIA» «Художественная литература» випускала серії (бібліотеки) національних літератур, частина яких давала уявлення про найбільш значні твори певних історичних періодів (зародження або розквіту національної літератури):
«Библиотека античной литературы» масова коментована серія , що видавалася з 1963 року
«Библиотека литературы Древней Руси» науково-масова серія, яка виходила з 1978 року з ініціативи академіка Д.С. Лихачова. Інша частина включала найбільш значні твори всіх основних періодів розвитку національної літератури. Багато творів серії представляли собою міжвидавничі проекти, в реалізації яких, крім видавництва «Художественная литература» брали участь «Прогресс» (пізніше «Радуга»), «Искусство», «Молодая гвардия»[7].
У репертуарі видавництва завжди були присутні поетичні серії, серед яких: «Русская муза» (заснована в 1985 році, включала переважно авторські збірки лірики російських поетів XIX-XX століть), «Библиотека советской поэзии» (заснована в 1957 році) , «Сокровища лирической поэзии» (існувала з 1963 року) у завдання якої входила популяризація кращих зразків світової ліричної поезії від античності до XX століття включно.
У групі жанрових серій виділялася серія «Зарубежный роман XX века», що виходила з 1957 року і більше трьох десятиліть знайомила вітчизняного читача з видатними творами ключового для світової літератури XX століття жанру.
Серед серій з оригінальним загальним задумом знаменита свого часу «Роман-газета», заснована у 1927 році і що видавалася «Художественной литературой» з 1930 року.
Рівень підготовки літературно-художніх видань у видавництві був дуже високий: з «Художественной литературой» протягом усього радянського періоду існування співпрацювали найкращі вітчизняні літературознавці, текстології, перекладачі, художники книги (видавництво регулярно випускало так звані «особливо художні» видання з великим числом оригінальних ілюстрацій і мініатюрні книги). Репертуар складався з видань усіх видів та двох основних типів: науково-масового і масового[11: 356].
У 1986 році видавництво «Художественная литература» випустило 334 видання тиражем 84,9 млн примірників. Видавництво включало у свій репертуар твори сучасних вітчизняних авторів лише в тому випадку, якщо вони входили до групи найбільш відомих загальновизнаних письменників, «класиків радянської літератури» (іноді цей титул як би надавався письменнику ще за його життя).
Поточний літературний процес більш повно відбивався в репертуарі щей іншого видавництва «Советский писатель». Це видавництво Спілки радянських письменників, що спеціалізувалося на випуску нових творів сучасних письменників усіх союзних республік російською мовою, а також літературознавчих і літературно-критичних видань.
Засноване у 1934 році за рішенням I з'їзду радянських письменників на базі Московського товариства письменників і Видавництва письменників у Ленінграді. Весь період існування видавництво послідовно вирішувало завдання широкої популяризації нових творів багатонаціональної радянської літератури в перекладах на російську мову (у 60-80-ті роки переклади щорічно складали не менше 40% видаваних книг). Репертуар «Советского писателя» утворювали авторські та колективні збірники та Моновидання масового типу[9: 419].
Видавництво не випускало зібрань творів сучасних авторів аж до кінця 80-х років, це була прерогатива видавництва «Художественная литература». «Советский писатель» практично не випускав і стабільних серій, за єдиним винятком: з 1934 року ленінградське відділення, продовжуючи починання Видавництва письменників у Ленінграді, готувало і видавало «Библиотеку поэта» коментований звід пам'яток вітчизняної поезії від моменту її зародження і до XX століття включно [9: 420].
Взагалі, «Библиотека поэта» фундаментальна науково-коментований серія, була заснована в 1933 році. Вирішальне завдання видання створити науково обґрунтованого подання головних етапів формування і розвитку вітчизняної (в першу чергу, російською) поезії. З 1935 року видається у двох підсерія:
«Большая серия Библиотеки поэта»
«Малая серия Библиотеки поэта».
Друга підсерія, у момент свого створення адресована починаючим поетам, покликана служити їм в якості своєрідного навчального посібника, виконувала популяризаторську функцію; її видання (переважно авторські та колективні збірки, готувалися на основі видань «Большой серии») відносяться до масового коментованого типа. Довідковий апарат видань серії включає науково-популярні літературознавчі статті, реальний коментар з історико-літературними і текстологічними елементами, необхідні покажчики [7].
«Библиотека поэта» виходить випусками, кожен подальший випуск доповнює попередній: «Большая серия» вийшла двома закінченими випусками, з 1986 року видається третій. «Малая серия» вийшла трьома закінченими випусками і у 1986 році була припинена. У цілому, в серії у 1933-1986 роках було видано 579 книжок. Рівень підготовки, значимість серії для вітчизняної філології та літературно-художнього національного репертуару ставлять її в один ряд з серією «Литературные памятники» [9: 424].