Смекни!
smekni.com

Засоби захисту права власностi (стр. 4 из 5)

юридичної відповідальності за порушення прав на об’єкти інтелектуальної власності, де необхідно визначити заходи, які може вимагати від порушника власник прав на вказані об’єкти” [7; 45].

Покищо ж в Україні відсутній “дієвий захист прав на об’єкти інтелектуальної власності з боку держави. Суди загальної юрисдикції, арбітражний чи третейський суди згідно з законодавством та відповідно до своєї компетенції розглядають спори про:

авторство;

встановлення власника охоронного документа і (або) порушення його майнових прав;

встановлення факту використання об’єкту інтелектуальної власності;

право попереднього користування;

укладання та виконання ліцензійного договору;

винагороду або компенсацію автору об’єкта інтелектуальної власності;

визнання охоронного документу недійсним та інше, що стосується питань захисту інтелектуальної власності. Практика розгляду цієї категорії справ у судах загальної юрисдикції виявила певні труднощі, пов’язані з відсутністю відповідного рівня кваліфікації судів та досвіду у вирішенні таких питань” [8; 18].

Певний захист права власності на об’єкти інтелектуальної власності забезпечується також Законом України “Про захист від недобросовісної конкуренції”. В.Жаров відносить до порушень права власності на об’єкти інтелектуальної власності такі дії, передбачені цим Законом, як неправомірне використання чужого імені, фірмового найменування, знаків для товарів і послуг та ін.; ввдення в оборот під своїм позначенням товару іншого виробника; відтворення зовнішнього вигляду виробу іншого суб’єкта господарської діяльності і введення його в оборот без зазначення виробника копії та ін.

В разі вчинення таких дій тим чи іншим суб’ктом господарської діяльності “…Антимонопольний комітет накладає на нього штраф у розмірі до 3 % виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. Якщо обчислення виручки суб’єкта господарської діяльності неможливо або остання відсутня, тоді штраф накладається у розмірі до 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян” [6; 49].

Якщо юридична особа, що порушила в такий спосіб право інтелектуальної власності, не є суб’єктом господарської діяльності, то з неї може бути стягнутий штраф у розмірі до 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Якщо порушення права інтелектуальної власності було скоєно громадянином, який займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи, то на нього накладається адміністративне стягнення.

Висновки

Цивільно-правові засоби захисту права власності мають на меті відновлення порушеного права, тобто попереднього майнового стану особи, права якої порушено.

До цивільно-правових засобів захисту права власності належать :

витребування майна власником з чужого незаконного володіння;

витребування грошей і цінних паперів на пред’явника ;

захист прав власника від порушень, не поєднаних з позбавленням володіння ;

інші засоби цивільно-правового захисту права власності.

Цивільний кодекс розрізняє добросовісного і недобросовісного споживача, передбачає різні види витребування майна з чужого незаконного володіння.

За сучасних умов в Україні великого значення набуває захист права інтелектуальної власності. Дана проблема ще не є достатньо врегульованою в цивільному законодавстві України.

Додаток №1

Договір № 5

підряду з тимчасовим трудовим колективом

м. Івано-Франківськ «20» жовтня 1999 р.

ЗАТ «Ніка», надалі «Замовник», в особі Петренка А.А., що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, і тимчасовий трудовий колектив, надалі ТТК, в особі Дмитренка Б.Б., що діє на підставі рішення загальних зборів ТТК, з іншої строни, надалі Сторони, уклали даний договір про наступне:

1. Предмет договору

1.1. ТТК бере на себе зобов’язання виконати роботи з ремонту приміщення офісу ЗАТ “Ніка” відповідно із завданням Замовника.

1.2. ТТК виконує роботи і здає Замовникові результати робіт згідно з технічним завданням.

1.3. Термін виконання робіт:

початок «1» листопада 1999 р.,

кінець «30» листопада 1999 р.

ТТК має право дотермінового виконання робіт.

1.4. Результати робіт подаються Замовникові у вигляді відремонтованого приміщення офісу.

1.5. Роботи вважаються виконаними, у встановлений в даному договорі термін, після підписання акта прийомо-здавання представником Замовника і Дмитренком Б.Б.

2. Права та обов’язки Замовника

2.1. Для виконання робіт Замовник забезпечує ТТК необхідними приміщеннями, коштами, матеріалами, обладнанням.

2.2. Замовник встановлює форму звітності про виконану роботу.

2.3. Замовник зобов’язаний прийняти кінцевий результат робіт в термін 5 днів з часу повідомлення ТТК про готовність.

2.4. У випадку виявлення відхилень від умов договору або недоліків у роботі, які погіршують результати, Замовник вимагає їх усунення.

2.5. Замовник зобов’язаний оплатити виконані роботи згідно протоколу погодження договірної ціни.

3.Права та обов’язки ТТК

3.1. Члени ТТК виконують роботи у вільний від основної роботи або навчання час.

3.2. Керівник ТТК, якого вибирають на загальних зборах ТТК, організує всі види робіт і несе персональну відповідальність за їх результати, своєчасне і якісне виконання робіт.

3.3. ТТК має право змінити свій склад рішенням загальних зборів, яке приймається більшістю голосів і затверджується представником Замовника.

3.4. ТТК несе матеріальну відповідальність за незабезпечення зберігання переданого йому Замовником майна.

3.5. ТТК подає Замовникові звіт про виконані роботи в термін, встановлений в даному договорі.

3.6. ТТК зобов’язаний своєчасно і якісно виконати і пред’явити Замовникові кінцевий результат робіт.

3.7. ТТК подає звіти про використання матеріально-технічних ресурсів і повертає їх залишки.

4. Відповідальність сторін.

4.1. У випадку невиконання зобов’язань кожна із Сторін має право достроково розірвати договір з повідомленням другої Сторони за 5 днів.

4.2. У випадку виконання робіт із суттєвими порушеннями термінів, передбачених даним договором, Замовник має право достроково розірвати договір з виставленням вимог про відшкодування збитків.

4.3. У випадку відхилення ТТК від умов даного договору або виявлення інших недоліків, які погіршують роботи, Замовник має право зобов’язати ТТК усунути їх у 10­-денний термін за власний кошт. ТТК відшкодовує Замовнику витрати, заподіяні йому при виявленні допущених ТТК порушень і недоліків у роботі. При виявленні порушень, недоліків, які погіршують результати роботи, винагорода ТТК зменшується на суму до 200 грн.

4.4. При порушенні терміна, встановленого договором, ТТК сплачує штраф у розмірі 50 грн. за кожний день прострочення.

4.5. За несвоєчасне подання або неподання Замовникові встановлених форм звітності ТТК сплачує штраф у розмірі ТТК сплачує штраф у розмірі 10 грн. за кожний день прострочення, але не більше 50 грн.

4.6. При виявленні суттєвих недоліків на певному етапі робіт, які призводять до невиконання умов даного договору, Замовник має право розірвати договір без оплати проведених робіт з виставленням претензій щодо відшкодування понесених збитків. При виявленні суттєвих відхилень від договору чи інших недоліків Замовник має право розірвати договір із виставленням претензій про відшкодування збитків.

4.7. У випадку несвоєчасного початку виконання робіт з вини Замовника ТТК має право розірвати договір із виставленням претензій про відшкодування збитків.

4.8. Сплата штрафів не звільняє Сторони від виконання зобов’язань.

5. Розмір і порядок розрахунків

5.1. Після виконання даного договору Замовник оплачує вартість проведеної роботи в сумі 1000 грн. в термін 7 днів з часу підписання акту приймання шляхом сплати готівкою

5.2. Розподіл колективного заробітку проводиться ТТК самостійно.

5.3. У випадку дострокового виконання робіт встановлюється доплата до ціни в розмірі до 200 грн.

6. Юридичні адреси сторін

ЗАТ «Ніка»

м. Івано-Франківськ, вул. Тернопільська, 28

Тел. 2-22-33

Тел./ факс 12-34-56

ТТК

М.Івано-Франківськ, вул. Пряма, 78

Тел. 8-25-76

Дмитренко Б.Б.

Додаток №2

Задача 27.

Мистецтвознавець Лукін помер, не залишивши заповіту. Після його смерті залишились батько, дружина, сини Олег, Гліб, онука Катерина, дві доньки померлого раніше сина Ол-дра, брат Микола, стара няня, яка виховувала його синів і перебувала на його утриманні. Батько, дружина і брат проживали разом зі спадкодавцем. Спадкова маса складалась з будинку, вкладу в банку, який він заповів дружині, і вкладу в банку, який він нікому не заповів, предметів домашньої обстановки, автомобіля, рідкісних гравюр.

Хто успадкує дане майно ?

Відповідь.

За умовами задачі гр. Лукін помер, не залишивши заповіту. Отже, його спадкоємці отримують спадок за законом. “Коло спадкоємців за законом візначена статтямі 529-531 ЦК України. Згідно з цими статтями спадкоємцямі за законом є діти (…), онуки, правнуки, дружина, батьки (…), брати, сестри, дід і баба померлого, а також непрацездатні особи, яки перебувають на утріманні померлого не менше одного року до його смерті”[5,455]. Спадкоємці за законом поділяються на дві черги. В даній ситуації до спадкоємців першої черги належать сини Олег та Гліб, дружина, батько, дві доньки померлого раніше сина Олександра. Онука Катерина, брат Микола належать до спадкоємців другої черги і закликаються до спадкування, коли відсутні спадкоємці першої черги або якщо вони не приймуть спадщину. Стара няня не входить до ні в першу, ні в другу чергу спадкоємців, але вона успадковує нарівні з спадкоємцямі першої черги.