Смекни!
smekni.com

Питання з екзамену Господарське право (стр. 12 из 14)

Виписаний для оплати чек при поданні його банкові одер­жувача повинен бути завірений підписом службових осіб чекодержателя та його печаткою, що підтверджує факт одер­жання товару чи надання послуг.

Акредитив е грошовим зобов'язанням банку, яке видаєть­ся ним за дорученням клієнта на користь його контрагента за договором, за яким банк, що відкрив акредитив (банк-емітент), може здійснити постачальникові платіж або нада­ти повноваження іншому банку здійснювати такі платежі на умовах пред'явлення документів, передбачених в акредитиві.

У банку покупця або постачальника можуть відкриватися такі акредитиви:

покриті (депоновані у банку постачальника або у банку платника);

непокриті (гарантовані).

Акредитив може бути відкличний або безвідкличний. Відклич­ний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який момент без попереднього повідомлен­ня бенефіціара. Безвідкличний акредитив може бути зміне­ний або анульований тільки за згодою постачальника, на ко­ристь якого він був відкритий. Строк дії та порядок розрахунків за акредитивом встановлюється у договорі між платником і постачальником.

Вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне гро­шове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселе-держателю).

Розрізняють два види векселів: простий і переказний (ст.21 “Про цінні папери і фондову біржу”).

Простий вексель — це складений за суворо визначеною формою документ, за яким боржник (векселедавець) прий­має на себе абстрактне, нічим не обумовлене зобов'язання в зазначений строк або на вимогу здійснити платіж кредитору (векселедержателю) або тому, кому він накаже. При просто­му векселі платником є сам векселедавець.

Переказний вексель (тратта) — складений за суворо визна­ченою формою документ, в якому міститься проста і нічим не обумовлена пропозиція боржника, векселедавця (трасан-та) іншій особі, платнику (трасату) в зазначений строк здійснити платіж кредитору, векселедержателю (ремітенту) або тому, кому він накаже.

73. Поняття зовнiшньоекономiчної дiяльностi

Згiдно з Законом України "Про Зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть" вiд 16квiтня 1991 р., Зовн Д-ть - це д-ть суб'єктiв госп. д-тi Укр та iноз.суб'єктiв госп. дiяль-тi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, щомає мiсце як на тер-рiї Укр, так i за її межами. Здiйснюється на основi зовн-ек-них договорiв (контрактiв) - матерiально оформлена угода або суб'єктiв зовн. д-тi та їх iноз. контрагентiв, спрямована навстановлення, змiну або припинення їх взаємних прав та обов'язкiв узовн. дiяль-тi. Здiйсн-ся суб'єктами зовн-ек. дiяль-тi.

Види зовн. дiяль-тi:

- експорт та iмпорт товарiв, капiталiв, роб.сили;

- надання суб'єктами зовн. дiяль-тi Укр послуг iноз. суб'єктам госп.дiяльтi: вир-чих, страхових, транспортно-експедицiйних, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, та iн агентських, юр., та якi прямо i виключно не забороненi законами Укр.

- наукова, наук-техн., наук-вир-ча пiдготовка та навчання iноз. специалiстiв на комерц. основi;

- мiжнар. фiнансовi операцiї та операцiї з ЦП у випадках, передбачених

законод-вом Укр;

- кредитнi та розрахунковi операцiї та створення банкiвських, кредитних та страхових установ;

- створення СП, дiяль-ть на основi володiння майном на тер-рiї Укр;

- пiдприємн. дiяль-ть на тер-рiї Укр з наданням лiцензiй, патентiв,

ноу-хау та iн. та за кордоном;

- органiзацiя i здiйсн-ня проведення виставок, ярмарок, аукцiонiв,

торгiв на комерц. основi;

- бартернi, валютнi, оренднi i лiзинговi операцiї; та iн.

74. Принципи зовн-ек. дiяль-тi

Зовн-ек. дiяль-ть - дiяль-ть суб-тiв госп. дiяль-тi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, має мiсце як на тер-рiї Укр, так i за її межами. За Законом Укр "Про зовн-ек. д-ть" вiд 16 квiтня 1991р. прин ципи , якими керуються суб'єкти зовн-ек. вiдносин:

1) принцип суверенiтету народу Укр у здiйсн-нi зовн-ек-ної дiяль-тi (народ Укр має право самостiйно i незалежно здiйсн-ти зовн. д-ть згiдно з законами Укр); 2) свободи зовн-ек-ного пiдприємництва (суб'єкти зовн. д-тi мають право добровiльно вступати i здiйсн-ти зовн. д-ть); 3) юр. рiвностi i недискримiнацiї (рiвнiсть перед законом всiх суб' єктiв зовн. д-тi, заборона їх д-тi лише згiдно з законод-вом Укр); 4) верховенства закону (регулювання зовн. д-тi лише законами Укр); 5) захисту iнтересiв суб'єктiв зовн-ек-ної дiяль-тi (рiвний захист iнтересiв всiх суб'єктiв зовн.д-тi та iноз. суб-тiв госп. д-тi на

тер-рiї Укр згiдно з дiюч. законод-вом) 6) еквiвалентностi обмiну, неприпустимостi демпiнгу при ввезеннi i вивезеннi товарiв.

75. Суб'єкти зовн-ек-них вiдносин та види їх дiяль-тi

Закон Укр "Про Зовн. дiяль-ть" вiд 16 квiтня 1991 р.:

Суб'єкти :

- фiз. особи - громадяне Укр, iноз. особи, особи без громадянства, якi мають цивiльну правоздатнiсть i дiєздат-ть згiдно з законами Укр i постiйно проживають на її тер-рiї; - юр. особи, зареєстрованi як такi в Укр i якi мають постiйне мiсце знаходження на її тер-рiї, в т.ч. юр. особи, майно та(або) капiтал яких є повнiстю у власностi iноз. суб'єктiв госп. д-тi; - об'єднання фiз., юр., фiз+юр осiб, якi не є юр. особами згiдно з законами Укр, але мають постiйне мiсцезнах-ня на тер-рiї Укр i яким цивiльно-правовими законами Укр не заборонено здiйс-ти госп. д-ть; - стр-нi одиницi iноз. суб'єктiв госп. д-тi, якi не є юр. Особами згiдно з законами Укр (фiлiї, вiддiлення), але мають постiйне мiсцезнах-ня на Укр;

- СП, зареєстрованi як такi на Укр i мають тут постiйне мiсцезнах-ня;

- iншi суб'єкти госп. д-тi, пеердбаченi законами Укр.

Фiз. особи мають право здiйсн-ти зовн-ек. д-ть з моменту набуття ними цивiльної дiєздат-тi. Юр. особи - вiдповiдно до їх статутних документiв з моменту набуття ними статусу юр. особи. Всi суб'єкти мають право вiдкривати свої представництва на тер-рiї iнш. держав, згiдно з законами цих держав.

Види зовн. дiяль-тi:

- експорт та iмпорт товарiв, капiталiв, роб.сили;

- надання суб'єктами зовн. дiяль-тi Укр послуг iноз. суб'єктам госп. дiяль-тi: вир-чих, страхових, транспортно-експедицiйних, консультацiйних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, та iн агентських, юр., та якi прямо i виключно не забороненi законами Укр.

- наукова, наук-техн., наук-вир-ча пiдготовка та навчання iноз. специалiстiв на комерц. основi;

- мiжнар. фiнансовi операцiї та операцiї з ЦП у випадках, передбачених законод-вом Укр;

- кредитнi та розрахунковi операцiї та створення банкiвських, кредитних та страхових установ;

- створення СП, дiяль-ть на основi володiння майном на тер-рiї Укр;

- пiдприємн. дiяль-ть на тер-рiї Укр з наданням лiцензiй, патентiв, ноу-хау та iн. та за кордоном;

- органiзацiя i здiйсн-ня проведення виставок, ярмарок, аукцiонiв, торгiв на комерц. основi;

- бартернi, валютнi, оренднi i лiзинговi операцiї; та iн.

№ 76. Правове регулювання зовн-ек. дiяль-тi

Зовн-ек. дiяль-ть - дiяль-ть суб-тiв госп. дiяль-тi, побудована на взаємовiдносинах мiж ними, має мiсце як на тер-рiї Укр, так i за її межами. За Законом Укр "Про зовн-ек. д-ть" вiд 16 квiтня 1991р. регул-ня зовн-ек. д-тi в Укр здiйсн-ся за допомiогою:

- законiв Укр;

- передбачених в законах Укр актiв тарифного i нетар-го регул-ня, якi видаються держ. органами Укр в межах їх компетенцiї;

- екон. заходiв оперативного регулювання (валютно- фiнан-го, кредитного та iншого) в межах законiв Укр;

- рiшень недержавних органiв управлiння ек-кою, якi приймаються за їх статутними документами в межах законiв Укр;

- угод, що укладаються мiж суб'єктами зовн-ек. д-тi i якi не суперечать законам Укр.

На тер-рiї Укр правовi режими для iноземних суб'єктiв госп. д-тi:

- нацiональний режим (iноземнi суб'єкти госп. д-тi мають обсяг прав та обов'язкiв не менший нiж суб'єкти госп. д-тi Укр);

- режим найбiльшого сприяння ( iноз. суб'єкти госп. д-тi мають обсяг прав, преференцiй та пiльг щодо мит, податкiв та зборiв, якими корис тується ) але згiдно з Законом Укр вiд 19.04.96 "Про режим iноз. iнвестування" цей принцип було скасовано;

- спецiальний режим ( застос-ся до тер-рiй спецiальних екон. зон).

№ 77. Вiдповiдальнiсть у зовн-ек. вiдносинах

За Законом Укр "Про зовн-ек. д-ть" вiд 16 квiтня 1991 р. заг. Засади вiдповiд-тi суб'єктiв зовн-ек. д-тi:

Укр як держава i всi суб'єкти зовн-ек. д-тi та iноз. суб'єкти госп. д-тi несуть вiдповiд-ть за порушення цього закону або iнш. пов'язаних з ним законiв Укр та\або своїх зобов'язань, що випливають з договорiв (контрактiв), тiльки на умовах, визначених законами Укр. Укр як держава не несе вiдповiдаль-ть за дiї суб'єктiв зовнек. д-тi. Суб'єкти зовн-ек. д-тi не несуть вiдповiд-ть за дiї Укр як держави. Якщо Укр бере участь у зовн-ек. д-тi як суб'єкт такої д-тi, вона несе вiдповiд-ть на загальних та рiвноправних засадах з iншими суб'єктами зовн-ек. д-тi. Всi справи та питання щодо визначення вiдпов-тi згiдно з цим законом пiдсуднi судовим та арбiтражним органам Укр. Застос-ся такi 2 види вiдповiд-тi :

1) майнова - у формi матер. вiдшкодування прямих, побiчних збиткiв, упущеної вигоди, матер. вiдшкодування моральної шкоди, а та кож майнових санкцiй; 2) кримiнальна - запровадж-ся лише у випадках, передбачених кримiнальним законод-вом Укр. Притягнення до вiдповiд-тi, здiйснення та звiльнення вiд неї визначається процесуальними законами Укр.

82. Охорона прав на промислові зразки.

Правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Відомства і продовжується Відомством заклопотанням власника патенту, але не більш як на п`ять років. Обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макета, малюнка). Тлумачення ознак повинно провадитися в межах опису промислового зразка. Патент надає його власнику виключне право використовувати промисловий зразок за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Будь-яке посягання на права власника патенту, вважається порушенням прав власника патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки. Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може також особа, яка придбала ліцензію, якщо інше не передбачено ліцензійним договором.