| дування передоачає такі іаодаппл. Завдання фінансової | ДІЯЛЬНОСТІ | ||||||
| Формування публічних державних і муніципальних централізованих і децентралізованих фондів | Розподіл публічних державних і муніципальних ресурсів | Використання публічних державних і муніципальних ресурсів | Державний і муніципальний контроль за фінансовою діяльністю усіх суб'єктів грошово-кредитних відносин | Емісія грошових знаків - це завдання виключно держави | |||
| Оскільки в бачимо, держ жуть одиаков | Україні іс ава і оргаї о керувати | нуют т мі всім | ь різн сцевог а вели | і форм о само кими І | и власн врядува малимі | ості, ння н 1 ПІД! | як ми є мо-іриєм- |
18
Л. К. Воронова
До спеціальних методів фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування належать:
а) формування публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів;
б) розподіл фінансових ресурсів, які створюють публічні фонди коштів;
в) використання цих ресурсів при фінансуванні видатків, що супроводжують кожну дію органів держави та органів місцевого самоврядування.
При формуванні публічних централізованих державних і місцевих фондів коштів держава і органи місцевого самоврядування застосовують такі спеціальні методи мобілізації коштів:
1) обов'язкові платежі для юридичних і фізичних осіб у вигляді податків, зборів, мита у державні централізовані фонди коштів;
2) добровільні платежі, випускаючи і реалізуючи державні і муніципальні цінні папери юридичним І фізичним особам, приймаючи доброчинні внески на користь держави від іноземних і українських юридичних і фізичних осіб;
3) вилучення в бюджет вільного залишку прибутку казенних підприємств, Національного банку України тощо;
4) встановлення і стягнення штрафів і пені за порушення фінансового законодавства.
Розподіляючи фінансові ресурси з централізованих фондів, держава і органи місцевого самоврядування застосовують також спеціальні методи фінансової діяльності:
1) здійснюють беззворотне фінансування заходів, включених до бюджету поточного бюджетного періоду, тобто виділяють бюджетні кошти на засадах беззворотності й безвідплатності;
2) здійснюють зворотне фінансування, тобто виділяють кошти з бюджетів на засадах зворотності в тих випадках, коли такий припис вміщено в акт про бюджет, і якщо кошти виділяються недержавним і немуніципальним організаціям, то за них сплачуються відсотки, тобто зворотне фінансування може виділятися як безоплатно, так і відплатно .
1Тосунян Г. А., Викулин А. Ю. Финансовое право. — М, 2001.—С. 19.
2 При розподілі фінансових ресурсів застосовуються методи бюджетного регулювання. Про їх сутність див. розділ "Бюджетне право".
Фінансове право України
19
| Методи фінансової діяльності | ||||||||
| загальні | спеціальні | |||||||
| імперативний | При формуванні фондів: 1) обов'язкові платежі: податки, мито, збори, штрафи, пені; 2) вилучення в бюджет перевищень доходів над видатками; 3) добровільні платежі у формі випуску цінних паперів, благодійні внески. | При розподілі: 1) беззворотне фінансування; 2) зворотне (може | ||||||
| рекомендаційний | ||||||||
| бути відплатним) При бюджетному регулюванні: а) процентні відрахування; б) дотації, субвенції; в) трансферти; г) через фонд вирівнювання. | ||||||||
Головним завданням державного регулювання фінансових відносин є узгодження Інтересів суб'єктів цих відносин встановленням необхідних обмежень і заборон у цих відносинах.
Державні органи, як частина державного механізму, наділені владними повноваженнями в галузі фінансів, тобто юридично закріпленими можливостями здійснювати державну владу, приймати від імені держави юридично значимі рішення в галузі фінансів і забезпечувати їх реалізацію.
Державно-владне повноваження в галузі фінансів характеризується тим, що:
1) норми фінансового права закріплюють порядок формування фондів коштів та права й обов'язки владних органів;
2) орган держави у фінансово-правових відносинах видає юридичні акти, які вміщують як нормативні (наприклад, інструкція ГДПА), так і індивідуальні правові акти;
3) орган держави має певну економічну і організаційну відокремленість і самостійність;
20
Л. К. Воронова
4) орган держави, виконуючи повноваження в галузі фінансів, бере участь у виконанні функцій держави;
5) орган держави завжди наділяється фінансовими ресурсами для виконання своїх функцій;
6) державний орган, який вступає у фінансові правовідносини, завжди наділений фінансовими ресурсами для можливості виконання закріплених за ним повноважень.
Владні повноваження у галузі публічних фінансів — це забезпечена законом і нормативно-правовими актами вимога уповноваженого суб'єкта — органа законодавчої чи виконавчої влади певної поведінки і дій у галузі фінансів, що звернена до юридичних або фізичних осіб — суб'єктів фінансових правовідносин.
Владні повноваження в галузі фінансів забезпечуються законами і нормативно-правовими актами і ними ж обмежуються. У фінансових правовідносинах не може бути свавілля. Державне казначейство чітко виконує приписи закону про державний бюджет, відпускаючи розпоряднику бюджетні кошти у розмірі бюджетного призначення, визначеного законом про бюджет. Але воно не може профінансувати ні більшу, ні меншу суму, ніж передбачає бюджетне призначення. І режим застосування владних повноважень у фінансовій сфері різний.
ІГ
Фінансове право України 21
Деякі повноваження використовуються постійно (наприклад, у галузі податків або обов'язкові норми витрат), можуть застосовуватися періодично (ті, які основані на періодичних бюджетних актах), інші — тільки у форс-мажорних або критичних обставинах (покриття збитків, викликаних весняним паво дком).
Таким чином, фінансова діяльність держави — це заснований на нормах права планомірний процес управління публічними централізованими і децентралізованими фондами коштів, необхідними для здійснення завдань і функцій, що поставлені Конституцією України перед державою, органами місцевого самоврядування та іншими публічними утвореннями, дозволеними державою.
§ 2. Фінансова система України
Використання регулюючої ролі держави по управлінню фінансами, яка здійснюється економічними методами, є необхідною умовою функціонування ринкової економіки. Фінанси обслуговують усю економічну і соціальну сферу й складаються з кількох ЛаНОК (або ЇХ ЩЄ НаЗИВаЮТЬ Інститутами). Сукупиігти рїя-
них сфер фінансових ві&носин, у процесі яких утворюються і використовуються різні грошові фонди, є фінансовою системою України. Кожна" ланка системи фінансів має своТ специфічні форми і методи формування і використання грошових фондів.
Фінансову систему України можна поділити на 2 підсистеми: 1) публічні державні і муніципальні фінанси. До цієї підсистеми входять централізовані й децентралізовані фонди:
а) публічні централізовані державні й муніципальні фонди — державний і місцеві бюджети;
б) централізовані державні цільові позабюджетні фонди (у сучасний період Існують такі цільові позабюджетні фонди: Пенсійний, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування, з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування України на випадок безробіття; Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб);
■) державний і муніципальний кредит;
г) державне обов'язкове особисте І майнове страхування;
д) фонди державних кредитних установ;
| Завдання, що вирішуються в процесі фінансової діяльності державою і органами місцевого самоврядування: | |||||
| 1) планова мобілізація, розподіл І використання коштів для виконання функцій держави і органів | 2) стимулювання суспільного виробництва з метою його розвитку та інтенсифікації | ||||
| органів, які визнаються державою необхідними | |||||
| 3) контроль за законним і доцільним використанням грошових коштів | |||||
22
Л. К. Воронова
є) децентралізовані державні й муніципальні фонди, створювані державними та муніципальними підприємствами, яким було передано державне і муніципальне майно.
2) фінанси господарюючих суб'єктів:
а) фонди підприємств, що займаються комерційною діяльністю;
б) фонди фінансових посередників (банків, страхових організацій, недержавних пенсійних фондів тощо);
в) фонди некомерційних організацій (неприбуткових).
Відносини при формуванні, розподілі та використанні цих фондів ретельно регулюються нормами фінансового права.