У законодавстві поновлення дії ліцензії названо як наслідок усунення порушень, що призвели до зупинення її дії, тобто приведення суб'єктом підприємництва своєї діяльності у відповідність з чинним законодавством після зупинення дії ліцензії. Поновлення дії ліцензії застосовується у практиці1.
Анулювання ліцензії за рішенням органу, який її видав, що передбачено у ст. 4 Закону України "Про підпри-
1 Бизнес. - 1997. - № 25-26. - С. 9; Там само. - 1995. - № 20. - С. 5.
ємництво", є однією з найбільш серйозних оперативних заходів охоронної спрямованості. Якщо до останнього часу Закон України "Про підприємництво" не називав підстави анулювання ліцензії, а в Положенні про ліцензування була названа єдина підстава анулювання ліцензії — повторне або грубе порушення суб'єктом підприємницької діяльності правил здійснення діяльності, на яку видано ліцензію, то ст. 4 Закону України "Про підприємництво" (в редакції від 23 грудня 1997 р.) називає три підстави: виявлення недостовірних даних у заяві на одержання ліцензії чи в документах, що додаються до неї; передача суб'єктом підприємницької діяльності ліцензії іншій особі; повторне або грубе порушення суб'єктом підприємницької діяльності ліцензійних умов. |і| Ні в ст. 4 Закону України "Про підприємництво", ні в (^Положенні про ліцензування, що раніше регулювало це питання, не передбачено альтернативної санкції анулюванню ліцензії. Тому слід вважати таким, що суперечить Законодавству, п. 4.4 Інструкції про порядок розгляду заявок та надання дозволів на виробництво, зберігання, транспортування, використання, захоронення, знищення та утилізацію отруйних речовин, у тому числі токсичних промислових відходів, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 28 лютого 1995 р. № 151, де анулювання ліцензії і зупинення її дії названо як альтернативні санкції.
У п. 12 Положення про порядок видачі спеціальних дозволів (ліцензій) суб'єктам підприємницької діяльності на виробництво спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від ЗО липня 1996 р. № 855, одні й ті самі підстави названо для зупинення дії ліцензії, припинення і анулювання ліцензії. Анулювання ліцензії є суворішою санкцією порівняно із зупиненням її дії і тому їх підстави не повинні бути однаковими.
У відомчих нормативних актах по-різному досить часто всупереч Закону України "Про підприємництво" і Положенню про ліцензування визначаються підстави анулю-
вання ліцензії. Так, в Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на ветеринарну практику, умови і правила її здійснення та контроль за їх дотриманням, затвердженій наказом Ліцензійної палати при Мінекономіки України та Головного управління ветеринарної медицини з держветінспекцією Мінсіль-госпроду України від 10 квітня 1996 р. № ЛП-8/15 (п. 6.3), анулювання ліцензії передбачено лише у разі по-I вторного порушення суб'єктом підприємницької діяльності І. умов і правил її здійснення, а грубе порушення обов'язків М зовсім не вказане як підстава анулювання ліцензії. Р У деяких відомчих нормативних актах неправильно Ц роз'яснюється поняття "грубе порушення", що тягне за Н собою анулювання ліцензії. Так, в Інструкції про порядок Й видачі ліцензій на здійснення підприємницької діяльнос-Р ті, пов'язаної з реалізацією транспортних засобів, що під-I лягають реєстрації та обліку в органах внутрішніх справ, І затвердженій наказом міністра внутрішніх справ України Ш від 2 лютого 1996 р. № 65, до грубих порушень віднесено р порушення встановлених правил торгівлі транспортними р засобами, передача, втрата бланків довідок-рахунків (п. 5.2). В Інструкції про порядок видачі дозволу на здійснення комерційної діяльності з приватизаційними паперами та Інструкції про умови ліцензування представницької діяльності з приватизаційними паперами, затверджених наказами Фонду державного майна України відповідно від 25 квітня 1994 р. № 232 і 25 листопада 1993 р. № 514, підставою анулювання дозволу названо систематичні і грубі порушення. Таке формулювання підстави не відповідає встановленому в Законі України "Про підприємництво", де йдеться про повторне, а не про систематичне порушення, що не можуть розглядатися як тотожні поняття.
Поняття "грубе порушення" як підстава анулювання ліцензії вимагає роз'яснення в законодавстві для однакового його розуміння і попередження довільного тлумачення службовими особами відомств. Грубим, зокрема, може бути визнано навмисне порушення законодавства, що завдало значної шкоди державі, суб'єктам підприємницької діяльності та іншим особам.
Анулювання ліцензії, як санкцію за допущені суб'єктом підприємництва порушення, слід відрізняти від подібних правових наслідків, не пов'язаних з правопорушеннями, які не є санкціями: закінченням строку дії ліцензії, пов'язаним із закінченням строку здійснення відповідного права, і втратою ліцензією сили після припинення суб'єктом підприємництва своєї діяльності (наприклад, при ліквідації юридичної особи або припиненні дії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи— підприємця).
Тому не можна визнати правильним, що в Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на видобуток дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виготовлення і реалізацію виробів з їх використанням, збирання, переробку твердих і рідких відходів виробництва, що містять дорогоцінні метали і дорогоцінне каміння, брухту цих матеріалів, про умови і правила здійснення цих видів діяльності і контролю за їх дотриманням, затвердженою наказом Ліцензійної палати при .Мінекономіки України і Міністерства фінансів України від 11 грудня 1996 р. № ЛП —39/264, як підстави анулювання ліцензії зазначено повторне і грубе порушення правил здійснення діяльності, а також ліквідація суб'єкта підприємництва, зміна назви або форми власності суб'єкта підприємництва (п. 5.2). У трьох останніх випадках має йтися не про анулювання ліцензії, а про припинення її дії (втраті нею сили).
Застосування проаналізованих санкцій — зупинення дії ліцензій і їх анулювання — останнім часом було поширене щодо довірчих товариств, інвестиційних фондів та компаній. Так, грунтуючись на результатах перевірки діяльності фінансових посередників у першому кварталі 1997 p., Фонд державного майна України видав майже десяток "ліцензійних" наказів, що датувалися 17 червня 1997 р. Найбільша кількість порушників виявилася серед довірчих товариств1.
1 Бизнес. - 1997. - № 25-26. - С. 9.
У деяких нормативних актах санкції за порушення підприємцями правил здійснення ліцензованого виду діяльності, що впливають на ліцензії, сформульовано дещо інакше, ніж у Законі України "Про підприємництво". Так, у Законі України "Про страхування"1 передбачено, що Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю має право при виявленні порушень страховиками вимог законодавства України про страхову діяльність давати їм приписи про їх усунення, а у разі невиконання приписів зупиняти або обмежувати дію ліцензій цих страховиків до усунення виявлених порушень чи приймати рішення про відкликання ліцензій та виключення з державного реєст- ру страховиків (перестраховиків) (п. З ст. 37). Такі санкції застосовуються у практиці. Так, постано- вою колегії Держкомстрахнагляду України було обмежено дію ліцензії на право займатися страхуванням життя одному з найбільших в Україні страховому акціонерному товариству "Саламандра" у зв'язку із заборгованістю з виплати страхового відшкодування2. Порівнюючи санкції, передбачені законами України "Про підприємництво" і "Про страхування", простежується поява нових видів санкцій у сфері страхової діяльності — обмеження дії ліцензії страховиків і відклик ліцензій, що не передбачені щодо інших видів діяльності, які ліцензуються.
У Законі України "Про аудиторську діяльність"3 передбачено, що за неналежне виконання своїх професійних обов'язків до аудитора Аудиторською палатою України можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, зупинення дії сертифіката та ліцензії на строк до одного року або анулювання сертифіката та ліцензії (ст. 26). Аналіз цієї норми дає можливість дійти висновку, що санкцією, не передбаченою Законом України "Про підприємництво", є зазначене в цьому законі попередження. Вважаємо недоцільним встановлення Законом
1 Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 18. - Ст. 78.
2 Бизнес. - 1995. - № 38. - С. 27.
3 Відомості Верховної Ради України. - 1993. - № 23. >* Ст. 243.
України "Про аудиторську діяльність" за одне й те саме правопорушення двох різних за ступенем тяжкості санкцій — попередження і анулювання ліцензії.
Згідно зі ст. 27 закону припинення чинності сертифіката або ліцензії на аудиторську діяльність здійснюється на підставі рішення Аудиторської палати у випадках: 1) встановлення неодноразових фактів низької якості аудиторських перевірок; 2) систематичного або грубого порушення чинного законодавства України, встановлених норм та стандартів аудиту. Порядок припинення чинності сертифіката і ліцензії на аудиторську діяльність визначається Аудиторською палатою України. Санкцією, що не передбачена Законом України "Про підприємництво", є назване Законом України "Про аудиторську діяльність" припинення дії ліцензії. При цьому не роз'яснюється, в чому різниця припинення дії ліцензії на аудиторську діяльність, передбаченого Законом України "Про аудиторську діяльність", від анулювання ліцензії на інші види підприємницької діяльності. Неточними вважаємо і позначення Законом України "Про аудиторську діяльність" попередження, зупинення дії ліцензії і припинення її як видів відповідальності аудиторів, у той час як вищезазначені санкції не враховують суб'єктивної підстави їх застосування і є засобами захисту.