Підприємницьке право, Старцев (стр. 1 из 49)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Підприємницьке право

Навчальний посібник

За редакцією кандидата юридичних наук, професора О, В. Старцева

Київ

Видавництво "Істина" 2006

ББК 67.304.2 П68

П68 Пішірисчниііьке право: Навч. посіб. / За ред. О В Старцсва. К. : Істина, 2006. - 208 с.

ISKN ')(,(,.7OIV75-5

У навчальному посібнику відповідно до положень Цивільного, Господарського кодексів України та інших актів законодавства викладаються основні положення курсу "Підприємницьке право". Текст складається із запитань, які найчастіше виносяться на іспити та заліки з курсу, та стислих відповідей на них.

Книга розрахована на студентів юридичних факультетів, практикуючих юристів, адвокатів, нотаріусів, викладачів права, науковців, підприємців, а також усіх тих, хто цікавиться проблематикою правового забезпечення господарської діяльності.

КОЛЕКТИВ АВТОРІВ:

ШколвМй Людмила Вікторівна, канд. юрид. наук, доцент — п. 1—9;

Старцев Олександр Валентинович, канд. юрид. наук, професор — п. 10—105.

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Калюжний Ростиаіав Андрійович, доктор юрид. наук, професор;

Зуб Ігор Володимирович, канд. юрид. наук, доцент;

Красіліч Наталія Дмитрівна, канд. юрид. наук, доцент.

ББК 67.304.2

ISBN 966-7613-75-5

1. Поняття, предмет та метод підприємницького права

Поняття підприємницького права

/ПОприсмницьке право — система загальнообов'язкових норм (правил), шо регулюють відносини у сфері зайняття підприємницькою діяльністю, встановлюються і охороняються державою.

Характеристика підприємницького права

1. Підприємницьке право — система норм (правил). Підпри
ємницьке право, як і будь-яка інша галузь права, не є сукупніс
тю норм, що регулюють відносини певного виду. Всі норми, хо
ча і запозичені з класичних галузей прана за ознакою регулю
вання відносин у сфері здійснення підприємницької діяльнос
ті, взаємопов'язані й формують систему із більш-менш чіткою
внутрішньою структурою і внутрішнім поділом. У межах галузі
підприємницького права виділяють правові інститути — сукуп
ність норм права меншого обсягу, то регулюють споріднені
відносини в межах тієї групи суспільних відносин, які станов
лять предмет галузі, тобто відносин у сфері провадження під
приємницької діяльності (інститути договірного права, права
промислової власності, захисту економічної конкуренції, регу
лювання зовнішньоекономічної діяльності суб'єктів пілпріи м
ницької діяльності та ін.). Сукупність інститутів, в свою чергу,
дозволяє виділити в межах галузі підприємницького права За
гальну та Особливу частини.

2. Норми підприємницького нрава мають загальнообов'язко
вий характер. Загальнообов'язковість означає, що як і в будь-
якій галузі права, норми підприємницького права обов'язкові
для виконання усіма суб'єктами, яким вони адресовані — заз
вичай до таких належать суб'єкти підприємницької діяльності,
їх засновники та посадові особи. На осіб, які хоч і не є суб'єк
тами підприємницької діяльності, проте проходять процедуру
створення та державної реєстрації такого суб'єкта, також поши
рюються норми підприємницького права.

3. Норми підприємницького права регулюють відносини у
сфері зайняття підприємницькою діяльністю. Іншими словами,
всі норми, шо прямо чи опосередковано регулюють такі відно
сини, становлять підприємницьке право, а відповідні відноси
ни є його предметом (див. нижче).

4. Норми підприємницького права встановлюються і охоро
няються державою. Держава уповноважує державні органи на

І"

прийняття тих чи інших рішень у відповідних сферах суспільних відносин, в тому числі у сфері зайняття підприємницькою діяльністю. Ці рішення об'єктивуються у вигляді обов'язкових для виконання нормативних актів, охорона яких забезпечується встановленням за їх невиконання юридичної відповідальності.

Предмет ні п фін мни її і. кін о нрава

Предметом підпрш миицького права є специфічне коло суспільних відносин, що виникають у процесі або у зв'язку зі здійсненням підприємницької діяльності її суб'єктами — носіями взаємопов'язаних прав і обов'язків, передбачених і забезпечених законом. Відносини, то регулюються нормами підприємницького права, складаються на початковому етапі організації підприємницької діяльності (прийняття рішення про створення суб'єкта підприємницької діяльності, його державна реєстрацій, отриманий дозволів на початок роботи), тривають упродовж всього періоду її здійснення (отримання ліцензій, патентів, укладення та виконання договорів різних ШВІВ, захист своїх інтересів в судових та інших державних органах) та закінчуються у ш'язку з припиненням суб'єкта підприємницької діяльності (відносини з визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом, його ліквідація тошо).

Метод in input чинш.мни права

Метод підприємницького права, тобто спосіб впливу m відповідні відносини, зумовлений специфікою метолів тих галузей, норми яких належать до його складу. Наприклад, май нові відносини, що складаються в процесі зайняття іпдприсм ніші.кою діяльністю, регулюються нормами різних галузей прана; відповідно й методи регулювання в кожному разі різні. А саме: метод владних розпоряджень — при плановому розподілі матеріалів і коштів, що переважав при адміністративно-командному управлінні державним сектором (адміністратишіе право); метод заборони під загрозою покарання — при злочинних посяганнях на власність (кримінальне право); метод договору — при безпосередньому провадженні підприємницької діяльності її суб'єктів, які вступають у майнові правовідносини як рівноправні сторони (цишльне право); метод рівноправ'я — при регулюванні майнових відносин між подружжям, то виникають у разі поділу майна суб'єкта підприємницької діяльності, заснованого на базі спільного сумісного майна подружжя (сімейне прано) та ін. Загальним методом підприємницького

права є переважно дозвільний метод (для суб'єктів підприємницької діяльності — «дозволено все, що не заборонено законом»; для публічних органів влади — «дозволено те, що встановлено законом»).

2. Співвідношення підприємницького права з іншими галузями права

Підприємницьке прано — комплексна підгалузь. З кожної класичної галузі підприємницьке право запозичає відповідні правові норми, що прямо або опосередковано регулюють відносини, які складаються у зв'язку із зайняттям підприємницькою діяльністю.

У складі підприємницького права переважають норми адміністративного і цивільного права. До норм адміністративного права, предметом регулювання якого є, зокрема, відносини у сфері управління, належать, наприклад, норми, шо регулюють порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, порядок отримання ними ліцензій, патентів та інших дозволів тощо Норми цивільного права регулюють майнові та пов'язані з ними немайнові відносини, що складаються в процесі зайняття підприємницькою діяльністю — порядок укладання договорів, визначення їх сторін, момент виникнення право і дієздатності та інші питання.

Підприємницьке право також становлять норми фінансового (регулювання відносин, шо складаються у зв'язку зі сплатою податків та інших зборів за наслідками підприємницької діяльності), земельного (регулювання відносин, що складаються у зв'язку з оформленням прав на земельну ділянку для зайняття підприємницькою діяльністю) права. Норми сімейного права стають частиною підприємницького при розподілі майна суб'єкта підприємницької діяльності, створеного в шлюбі, між подружжям, а житлового — у разі купівлі або використання придбаного на інших підставах жилого приміщення для зайняття підприємницькою діяльністю.

Нарешті, цілим блоком підприємницького права є норми відповідних галузей права, шо встановлюють відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності (наприклад, фінансову — фінансове, майнову — цивільне право), а також відповідальність засновників таких суб'єктів або їх посадових осіб (кримінальну — кримінальне, адміністративну — адміністративне право).

У теорії зазвичай ставиться питання про співвідношення підприємницького права із суміжними галузями господарсько-

го та комерційного нрава. Різниця полягає в обсягах відносин, що становлять предмет їх правового регулювання

Предметом правового регулювання господарського права є здебільшого відносини, що складаються у процесі виробництва (виготовлення) продукції, надання послуг, виконання робіт як виробничого, так і допоміжного, невиробничого характеру з метою задоволення всього спектру потреб суспільства, тобто під час здійснення господарської діяльності. Крім того, господарська діяльність може провадитися юридичними особами незалежно від наявності у них статусу суб'єктів підприємницької діяльності, а також фізичними особами — суб'єктами підприємницької діяльності, як з метою, так і без мсти отриманий прибутку.

Предметом правового регулювання підприємницького права є підприємницька діяльність, шо визначається як самостійнії, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, шо здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Тобто вона є специфічним видом господарської діяльності, яка здійснюється від імені підприємця, під його майнову відповідальність, на його власний ризик, обов'язковою ознакою якої є отримання прибутку.