Смекни!
smekni.com

Підприємницьке право, Старцев (стр. 8 из 49)

16. Комунальне унітарне підприємство

Поняття комунального унітарного підприємства

Комунальним унітарним підприємством є підприємство, що утворюється компетентним органом місцевого самоврядування

30


в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини кому­нальної власності і входить до сфери його управління

Характеристика комунального унітарного підприємства

1. Комунальне унітарне підприємство утворюється компе­
тентним органом місцевого самоврядування і належить до сфе­
ри його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне уні­тарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади, і виконує його функції у межах, визна­чених законодавством.

2. Комунальне унітарне підприємство утворюється на базі ві­
докремленої частини комунальної власності.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне під­приємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Воно не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно належить.

3. Комунальне унітарне підприємство утворюється в розпо­
рядчому порядку. Створенню комунального підприємства, як і
державного, передує видання компетентним органом відповід­
ного акта.

17. Підприємство споживчої кооперації

Поняття підприємства споживчої кооперації

Підприємством споживчої кооперації визнається унітарне або корпоративне підприємство, утворене споживчим товарис­твом (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих то­вариств з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спі­лок (об'єднань).

Характеристика підприємства споживчої кооперації

І. Підприємством споживчої кооперації визнається підпри­ємство, утворене споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств.

Відповідно до ч. 2 ст. Ill ГК споживчим товариством є са­моврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного органі-

31


зованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Споживчі товариства створюють для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, які, відпо­відно, вважаються підприємствами споживчої кооперації

2. Підприємство споживчої кооперації може бути унітарним
або корпоративним.

Якщо підприємство створюється одним споживчим товарис­твом (спілкою), воно вважається унітарним; якщо товариств (засновників) два і більше, підприємство визнається корпора­тивним.

3. Мстою створення підприємства споживчої кооперації і
здійснення статутних завдань засновників. Ці завдання в широ­
кому розумінні викладені у ст. 1 Закону «Про споживчу коопе­
рацію», згідно з якою споживча кооперація мас право здійсню­
вати торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність,
не заборонену чинним законодавством України, сприяє соці­
альному і культурному розвитку села, народних промислів і ре­
месел, бере участь у міжнародному кооперативному русі. Нас­
тільки широкими можуть бути і повноваження підприємства
споживчої кооперації; конкретний їх перелік міститься у стату­
ті підприємства.

18. Господарські товариства як суб'єкти

підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація

Поняття господарських товариств

Господарськими товариствами визнаються підприємства або шип суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами" шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Характеристика господарських товариств

І Господарським товариством є юридична особа — підпри­ємство або інший суб'єкт господарювання.

Частина 5 ст. 63 ГК прямо відносить господарські товарис­тва до корпоративних підприємств. Це, в свою чергу, означає, що на господарські товариства повною мірою поширюються за­гальні положення ГК та інших актів законодавства, шо реї уїм ють діяльність підприємств. Якщо загальні положення шодо підпріамсін суперечать спеціальним положенням, що безпосе-

32


редньо визначають правовий статус господарських товариств, застосовуються спеціальні положення відповідних нормативних

актів.

2. Господарське товариство створюється юридичними особа­
ми та (або) громадянами.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГК засновниками і учасниками госпо­дарського товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. Тобто господарське това­риство може бути засноване як юридичними, так і фізичними особами, а також спільно фізичними і юридичними особами, причому для заснування господарського товариства фізичній особі не обов'язково мати статус суб'єкта підприємницької ді­яльності. Крім того, незважаючи на наявність у назві терміна «товариство», ЦК (ч. 2 ст. 114) та ГК (ч 1 ст. 79) передбача­ють можливість господарського товариства діяти у складі од­ного учасника.

3. Господарські товариства створюються шляхом об'єднання
майна та участі в підприємницькій діяльності їх засновників
(учасників). Внески (вклали) засновників (учасників) об'єдну­
ються у статутний фонд (статутний, складений капітал) това­
риства, що, власне, є характерним для будь-якої юридичної

особи.

На відміну від підприємств, шодо господарських товариств деяких видів Законом «Про господарські товариства» передба­чений мінімальний розмір статутного фонду. Крім того, зако­нодавством встановлені випадки, коли від розміру статутного фонду товариства залежить можливість останнього провадити певні види діяльності.

4. Метою створення і діяльності господарського товариства
є отримання прибутку. Згідно з ч. 5 ст. 79 ГК господарські то­
вариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяль­
ністю, яка не суперечить законодавству України

Проте ознака отримання прибутку зберігається не в усіх гос­подарських товариствах. Наприклад, згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову бір­жу» фондова біржа, хоча і є акціонерним товариством, проте мас статус організації, яка «створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних».

5. Управління товариством здійснюють його органи і поса­
дові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких здій-

2», 33




снюсться залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках — учасники товариства. При цьому посадовими осо­бами органів управління товариства визнаються голова та чле­ни виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товарис-інах. де створена рада товариства (спостережна рада), — голова та члени ради товариства (спостережної ради). Вони відповіда­ють за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинно­го законодавства України.

Класифікація господарських товариств

Згідно зі ст. 1 Закону «Про господарські товариства» до гос­подарських товариств належать:

— акціонерні товариства;

— товариства з обмеженою відповідальністю;

— товариства з додатковою відповідальністю;

— повні товариства;

— командитні товариства.

19. Акціонерне товариство

Поняття акціонерного товариства

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зо­бов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ри­зик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вар­тості належних їм акцій.

Характеристика акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство є різновидом господарського това­
риства. Це означає, що на нього поширюються вишенаведеш
загальні положення про господарські товариства, з урахуванням
специфіки цього виду юридичних осіб.

2. Акціонерним с товариство, що має статутний фонд, поді­
лений на визначену кількість акцій однакової номінальної вар­
тості. Фактично це означає, що статутний фонд акціонерного
товариства поділяється на частки, право власності на які під­
тверджується акціями.

3. Акціонерне товариство несе відповідальність за зо­
бов'язаннями тільки майном товариства. У свою чергу акціоне­
ри несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в
межах вартості належних їм акцій.

34


ЦК (ч. 2 ст. 152) та Закон «Про господарські товариства» (ч. З ст. 24) передбачають можливість встановлення у статуті ак­ціонерних товариств положення, відповідно до якого акціоне­ри, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Крім того, за ч. З ст. 153 ЦК особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язання­ми, що виникли до державної реєстрації товариства. Акціонер­не товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'яза­ними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.