Підприємницьке право, Старцев (стр. 8 из 49)

16. Комунальне унітарне підприємство

Поняття комунального унітарного підприємства

Комунальним унітарним підприємством є підприємство, що утворюється компетентним органом місцевого самоврядування

в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління

Характеристика комунального унітарного підприємства

1. Комунальне унітарне підприємство утворюється компе
тентним органом місцевого самоврядування і належить до сфе
ри його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника — відповідної територіальної громади, і виконує його функції у межах, визначених законодавством.

2. Комунальне унітарне підприємство утворюється на базі ві
докремленої частини комунальної власності.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство). Воно не несе відповідальності за зобов'язаннями власника та органу місцевого самоврядування, до сфери управління якого воно належить.

3. Комунальне унітарне підприємство утворюється в розпо
рядчому порядку. Створенню комунального підприємства, як і
державного, передує видання компетентним органом відповід
ного акта.

17. Підприємство споживчої кооперації

Поняття підприємства споживчої кооперації

Підприємством споживчої кооперації визнається унітарне або корпоративне підприємство, утворене споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств з метою здійснення статутних цілей цих товариств, спілок (об'єднань).

Характеристика підприємства споживчої кооперації

І. Підприємством споживчої кооперації визнається підприємство, утворене споживчим товариством (товариствами) або спілкою (об'єднанням) споживчих товариств.

Відповідно до ч. 2 ст. Ill ГК споживчим товариством є самоврядна організація громадян, які на основі добровільності членства, майнової участі та взаємодопомоги об'єднуються для спільної господарської діяльності з метою колективного органі-

зованого забезпечення своїх економічних і соціальних інтересів. Споживчі товариства створюють для здійснення своїх статутних завдань будь-які підприємства, установи, організації, які, відповідно, вважаються підприємствами споживчої кооперації

2. Підприємство споживчої кооперації може бути унітарним
або корпоративним.

Якщо підприємство створюється одним споживчим товариством (спілкою), воно вважається унітарним; якщо товариств (засновників) два і більше, підприємство визнається корпоративним.

3. Мстою створення підприємства споживчої кооперації і
здійснення статутних завдань засновників. Ці завдання в широ
кому розумінні викладені у ст. 1 Закону «Про споживчу коопе
рацію», згідно з якою споживча кооперація мас право здійсню
вати торговельну, заготівельну, виробничу та іншу діяльність,
не заборонену чинним законодавством України, сприяє соці
альному і культурному розвитку села, народних промислів і ре
месел, бере участь у міжнародному кооперативному русі. Нас
тільки широкими можуть бути і повноваження підприємства
споживчої кооперації; конкретний їх перелік міститься у стату
ті підприємства.

18. Господарські товариства як суб'єкти

підприємницької діяльності: загальна характеристика та класифікація

Поняття господарських товариств

Господарськими товариствами визнаються підприємства або шип суб'єкти господарювання, створені юридичними особами та (або) громадянами" шляхом об'єднання їх майна і участі в підприємницькій діяльності товариства з метою одержання прибутку.

Характеристика господарських товариств

І Господарським товариством є юридична особа — підприємство або інший суб'єкт господарювання.

Частина 5 ст. 63 ГК прямо відносить господарські товариства до корпоративних підприємств. Це, в свою чергу, означає, що на господарські товариства повною мірою поширюються загальні положення ГК та інших актів законодавства, шо реї уїм ють діяльність підприємств. Якщо загальні положення шодо підпріамсін суперечать спеціальним положенням, що безпосе-

редньо визначають правовий статус господарських товариств, застосовуються спеціальні положення відповідних нормативних

актів.

2. Господарське товариство створюється юридичними особа
ми та (або) громадянами.

Згідно з ч. 2 ст. 79 ГК засновниками і учасниками господарського товариства можуть бути суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, а також громадяни, які не є суб'єктами господарювання. Тобто господарське товариство може бути засноване як юридичними, так і фізичними особами, а також спільно фізичними і юридичними особами, причому для заснування господарського товариства фізичній особі не обов'язково мати статус суб'єкта підприємницької діяльності. Крім того, незважаючи на наявність у назві терміна «товариство», ЦК (ч. 2 ст. 114) та ГК (ч 1 ст. 79) передбачають можливість господарського товариства діяти у складі одного учасника.

3. Господарські товариства створюються шляхом об'єднання
майна та участі в підприємницькій діяльності їх засновників
(учасників). Внески (вклали) засновників (учасників) об'єдну
ються у статутний фонд (статутний, складений капітал) това
риства, що, власне, є характерним для будь-якої юридичної

особи.

На відміну від підприємств, шодо господарських товариств деяких видів Законом «Про господарські товариства» передбачений мінімальний розмір статутного фонду. Крім того, законодавством встановлені випадки, коли від розміру статутного фонду товариства залежить можливість останнього провадити певні види діяльності.

4. Метою створення і діяльності господарського товариства
є отримання прибутку. Згідно з ч. 5 ст. 79 ГК господарські то
вариства можуть займатися будь-якою підприємницькою діяль
ністю, яка не суперечить законодавству України

Проте ознака отримання прибутку зберігається не в усіх господарських товариствах. Наприклад, згідно з ч. 4 ст. 33 Закону України від 18 червня 1991 р. «Про цінні папери і фондову біржу» фондова біржа, хоча і є акціонерним товариством, проте мас статус організації, яка «створюється без мети отримання прибутку та займається виключно організацією укладання угод купівлі та продажу цінних паперів та їх похідних».

5. Управління товариством здійснюють його органи і поса
дові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких здій-

2», 33

снюсться залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках — учасники товариства. При цьому посадовими особами органів управління товариства визнаються голова та члени виконавчого органу, голова ревізійної комісії, а у товарис-інах. де створена рада товариства (спостережна рада), — голова та члени ради товариства (спостережної ради). Вони відповідають за заподіяну ними товариству шкоду відповідно до чинного законодавства України.

Класифікація господарських товариств

Згідно зі ст. 1 Закону «Про господарські товариства» до господарських товариств належать:

— акціонерні товариства;

— товариства з обмеженою відповідальністю;

— товариства з додатковою відповідальністю;

— повні товариства;

— командитні товариства.

19. Акціонерне товариство

Поняття акціонерного товариства

Акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

Характеристика акціонерного товариства

1. Акціонерне товариство є різновидом господарського това
риства. Це означає, що на нього поширюються вишенаведеш
загальні положення про господарські товариства, з урахуванням
специфіки цього виду юридичних осіб.

2. Акціонерним с товариство, що має статутний фонд, поді
лений на визначену кількість акцій однакової номінальної вар
тості. Фактично це означає, що статутний фонд акціонерного
товариства поділяється на частки, право власності на які під
тверджується акціями.

3. Акціонерне товариство несе відповідальність за зо
бов'язаннями тільки майном товариства. У свою чергу акціоне
ри несуть ризик збитків, пов'язаних із діяльністю товариства, в
межах вартості належних їм акцій.

ЦК (ч. 2 ст. 152) та Закон «Про господарські товариства» (ч. З ст. 24) передбачають можливість встановлення у статуті акціонерних товариств положення, відповідно до якого акціонери, які не повністю оплатили акції, несуть відповідальність за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми. Крім того, за ч. З ст. 153 ЦК особи, що створюють акціонерне товариство, несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до державної реєстрації товариства. Акціонерне товариство відповідає за зобов'язаннями учасників, пов'язаними з його створенням, лише у разі наступного схвалення їх дій загальними зборами акціонерів.