Підприємницьке право, Старцев (стр. 48 из 49)

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК, іншими законами та договорами.

Господарські санкції визначаються як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та (або) правові наслідки. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а алміністративно-господарські санкції — уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

198

Види господарських санкцій

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій:

— відшкодування збитків;

— штрафні санкції;

— оперативно-господарські санкції;

— адміністративно-господарські санкції.
Відшкодування збитків. Учасник господарських відносин,

який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Піл збитками розуміють витрати, по несені унравненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Штрафні санкції. Штрафними визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності. невиконання або неналежною виконання господарського зобов'язання.

Оперативно-господарські санкції. Опера і ивно-господареі.ки ми санкціями і іаходи оперативного вплину на правопорушника і меток) припинення або запобігання повторенню порушень зобов'язання, що застосовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. У господарських договорах сторони можуть передбачати застосування таких видів оперативно-господарських санкцій:

1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання
управненою стороною із звільненням її від відповідальності за
це у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від
оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або
достроково виконано боржником без згоди другої сторони;
відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт
внаслідок прострочення виставлення акредитива платником,
припинення видачі банківських позичок тощо;

2) відмова улравненої сторони зобов'язання від прийняття
подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою сто
роною, або повернення в односторонньому порядку виконано
го кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржники

199

в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тошо);

3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє
додаткових гарантій належного виконання зобов'язань сторо
ною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продук
ції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату
продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якос
ті тошо;

4) відмова від встановлення на майбутнє господарських від
носин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Адміністративно-господарські санкції. Адміністративно-господарськими санкціями с заходи організаційно-нравового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію наслідків порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Вони можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у вигляді:

1) вилучення прибутку (дохи

2) накладання адміністративно-господарського штрафу;

3) стягнення зборів (обов'язкових платежів);

4) зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарю
вання;

істосування антндемпінгомп заходів;

6) припинення експортно-імпортних операцій; застосування
індивідуального режиму ліцензування;

7) зупинення дії ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом
господарювання певних видів господарської діяльності;

8) анулювання ліцензії (патенту) на здійснення суб'єктом
господарювання окремих видів господарської діяльності;

9) обмеження або зупинення діяльності суб'єкта господарю
вання;

10) скасування державної реєстрації та ліквідації суб'єкта
господарювання тощо.

104. Адміністративна відповідальність у сфері підприємницької діяльності

До адміністративної відповідальності за порушення у сфері господарювання притягаються фізичні особи — посадові (службові) особи суб'єктів підприємницької діяльності, посадові (службові) особи органів державної влади і управління, а також фізичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. На юри-

200

димних осіб заходи адміністративної відповідальності накладатися не можуть; їх відповідальність обмежується господарсько-правовими санкціями.

Діяння, за вчинення яких передбачена адміністративна відповідальність, містяться виключно у законах, до яких, зокрема, належить Кодекс України про адміністративні правопорушення. Глава 12 Кодексу присвячена адміністративним правопорушенням, що вчиняються у сфері торгівлі, громадського харчування, послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності, і передбачає відповідальність за:

— порушення правил торгівлі і надання послуг працівника
ми торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, грома
дянами, які займаються підприємницькою діяльністю (ст. 1S5);

— порушення порядку проведення розрахунків (ст. 155-1);

— обман покупця чи замовника (ст. 155-2);

— порушення правил торгівлі алкогольними напоями і тю
тюновими виробами (ст. 156);

— порушення законодавства про захист прав споживачів
(ст. 156-1) тощо.

Крім Кодексу України про адміністративні правопорушення, заходи адміністративної відповідальності можуть бути передбачені деякими іншими иконами Так, відповідальність за порушення ми і них правил передбачена у гл. 57 Митного кодексу України. Частина 3 ст. 29 Закону України віл 4 березня 1992 р. «Про приший ілцію державною майна» (в редакції Закону від 19 лютого 1997 р.) встановлює, що посадові особи державша органів приватизації, інших органів виконавчої влади несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за: безпідставну відмову у прийнятті заяви про приватизацію; порушення строків розгляду заяви про приватизацію; порушення умов і порядку проведення конкурсу, аукціону, продажу акцій (часток, паїв); порушення умов і порядку передачі акцій акціонерних товариств, створених у процесі приватизації, корпоратизації; необгрунтовану відмову від продажу підприємства (майна, акцій); безпідставну відмову в наданні інформації про об'єкт приватизації; ч. 5 цієї статті встановлює відповідальність керівника приватизованого підприємства за недопущення працівникін державних органів приватизації, протидію чи перешкоджання проведенню ними перевірки дотримання умов договору купів-лі-продажу державного майна.

Закон України від 24 лютого 1994 р. «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (ст.

201

46) передбачає адміністративну відповідальність за порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, приписів, висновків посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби. Стаття 13 Закону України від ЗО жовтня 1996 р. • Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» встановлює відповідальність за адміністративні правопорушення, пов'язані з діяльністю на ринку цінних паперів. Частиною 16 ст. 106 Закону України від 9 липня 2003 р. «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює штрафи, що накладаються на посадових осіб за: приховування (заниження) суми заробітної плати (виплат, доходу), на яку нараховуються страхові внески; порушення встановленого порядку нарахування, обчислення та строків сплати страхових внесків; ухилення віл реєстрації або несвоєчасної реєстрації платника страхових внесків в органах Пенсійного фонду, неподання відомостей про обставини, що спричиняють зміям юридичного статусу страхувальника, порядку сплати ним страхових внесків, порушення встановленого порядку використання та здійснення операцій і копі іами Пенсійного фонду і накопичувальною фонду; неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності щодо страхових внесків, коштів Пенсійного фонду і накопичувального фонду або подання недостовірних відомостей, шо використовуються в системі персоніфікованого обліку, та іншої звітності; вчинений дій, що перешкоджають працівникам виконавчих органів Пенсійного фонду в здійсненні перевірок.

105. Кримінальна відповідальність у сфері підприємницької діяльності

Кримінальна відповідальність за злочини у сфері господарської (в тому числі підприємницької) діяльності передбачена розділом VII Кримінального кодексу України і застосовується, як і адміністративна, залежно від конкретного злочину до фізичних осіб, в тому числі тих, що мають статус суб'єктів підприємницької діяльності. До діянь, які мають ознаки злочинів відповідно до положень Кодексу, належать: