Смекни!
smekni.com

Підприємницьке право, Старцев (стр. 35 из 49)

— надання суб'єктом господарювання на підставі договору
повноважень комерційному агентові на вчинення відповідних
дій;

— схвалення суб'єктом господарювання, якого представляє
комерційний агент, угоди, укладеної в інтересах цього суб'єкта
агентом без повноваження на її укладення або з перевищенням
наданого йому повноваження. Така угода вважається схваленою
клієнтом за умови, якщо він не відхилить перед третьою осо­
бою дії комерційного агента. Наступне схвалення угоди суб'єк­
том, якого представляє агент, робить угоду дійсною з дня її ук­
ладення.

143


5. Агент налає послуги від імені клієнта. Згідно зі ст. 239 ЦК
угода, вчинена представником, створює, змінює, припиняє ци­
вільні права та обов'язки особи, яку він представляє. Це озна­
чає, що агент ніяких прав та обов"язків за угодами, які він ук­
лав на виконання агентського договору, не набуває. Крім того,
ч. 4 ст. 295 ГК передбачає, що комерційний агент не може ук­
ладати угоди від імені того, кого він представляє, стосовно се­
бе особисто.

6. Агент надає послуги за рахунок клієнта. Це означає
обов'язок клієнта забезпечити агента коштами, необхідними
для виконання агентського договору, а також відшкодувати
агенту фактичні витрати, яких він зазнав при виконанні агент­
ського договору (ч. 2 ст. 1007 ЦК). Крім того, згідно зі ст. 301
ГК відповідно до агентського договору комерційний агент одер­
жує агентську винагороду за посередницькі операції, що здій­
снені ним в інтересах суб'єкта, якого він представляє, у розмі­
рі, передбаченому договором.

7. Агентський договір укладається в письмовій формі і є
консенсуальним. Він повинен визначати сферу, характер і по­
рядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг,
права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерцій­
ному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сто­
ронами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторо­
нами. За змістом ч. З ст. 297 ГК агентським договором повин­
на бути передбачена умова щодо території, в межах якої комер­
ційний агент здійснює діяльність, визначену угодою сторін. У
разі якщо територію дії агента в договорі не визначено, вважа­
ється, що агент діє в межах території України.

78, Поняття та ознаки договору комісії

Поняття договору комісії

За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язу­ється за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчи­нити одну або кілька угод від свого імені, але за рахунок ко­мітента.

Характеристика договору комісії

1. Предметом договору комісії є вчинення однієї чи декіль­кох угод. Це робить інститут комісії схожим з інститутом ко­мерційного посередництва, що оформлюється агентськими до­говорами, предметом яких також є укладення угод, і, відповід-

144


но, відрізняє від інституту доручення, предметом якого є «вчи­нення юридичних лій», в тому числі укладення угод.

2. Сторонами договору комісії є комісіонер і комітент. Сто­
ронами господарського договору комісії є суб'єкти господарю­
вання або суб'єкти господарювання і негосподарюючі суб'єк­
ти — юридичні особи (ст. 179 ГК).

3. Комісіонер зобов'язується вчиняти угоди нід свого імені.
Це є чи не найголовнішою відмінністю договору комісії від
агентського договору (договору доручення), за яким агент (пові­
рений) зобов'язується вчинити дії від імені клієнта (довірителя).

Згідно зі ст. 1016 ЦК за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконан­ня договору. Незважаючи не це майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (ст. 101X ЦК). Та­ким чином, під час комісії не відбувається передача права влас­ності від комісіонера до комітента — комітент хоча і не бере участі в угоді з придбання (реалізації) майна, весь час залиша­ється власником цього майна або відповідних грошових коштів.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комі­тента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при ви­борі цієї особи або поручився за виконання договору (дель­кредере)

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідоми­ти про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення пра­ва вимоги до цієї особи.

4. Комісіонер вчиняє угоди за рахунок комітента, що є
спільною рисою договору комісії із агентським договором (до­
говором доручення). Комісіонер має право на відшкодування
витрат, зроблених ним у зв'язку з виконанням своїх обов'язків
за договором комісії.

5. Комісіонер вчиняє угоди за винагороду. За змістом
ст. 1013 ЦК комітент повинен виплатити комісіонерові плату в
розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо до­
говором комісії розмір плати не визначений, вона виплачуєть­
ся після виконання договору комісії виходячи із звичайних цін
за такі послуги. Якщо ж договір комісії не був виконаний з при­
чин, які залежали від комітента, комісіонер мас право на комі­
сійну плату на загальних підставах.

145


Згідно зі ст. 1020 ЦК комісіонер має право відраховувати на­лежні йому за договором суми з усіх грошових коштів, шо на­дійшли до нього для комітента, якшо інші кредитори комітен­та не мають переважного перед ним права на задоволення сво­їх вимог із грошових коштів, то належать комітентові. Крім то­го, ст. 1019 ЦК дозволяє комісіонеру для забезпечення своїх ви­мог за договором комісії притримати річ, яка має бути переда­на комітентові.

6. Договір комісії є консенсу&пьним, тобто вважається укла­деним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх Істотна умов (найчастіше таким моментом виступає момент підписан­ня його сторонами). Вказівок шодо форми договору комісії ЦК не містить, тому застосовуються загальні положення статей 205-210 ЦК шодо форми угод. Згідно зі ст. 1012 ЦК договір ко­місії може бути укладений на визначений строк або без визна­чення строку, з визначенням або без визначення території йо­го виконання, з умовою чи без умови шодо асортименту това­рів, які є предметом комісії.

79. Поняття та ознаки договору консигнації

Поняття міме ні пліш

Консигнаційні операції і різновидом комісійних операцій, тому до них застосовуються загальні положення гл. 69 ЦК.

До операцій резидентів, які здійснюються під час виконан­ня договорів консигнації, належать операції з реалізації товарів, відповідно до яких одна сторона (консигнатор) зобов'язується за дорученням другої сторони (консигнанта) протягом визначе­ного часу (терміну дії угоди консигнації) за обумовлену винаго­роду продати з консигнаційного складу від свого імені товари, які належать консигнанту.

Характеристика консигнації

І Переважне використання договору консигнації у зовніш­ньоекономічній діяльності. Проте у жодному нормативному ак­ті не міститься прямої заборони на здійснення консигнаційних операцій виключно суб'єктами господарської діяльності Украї­ни. Виходячи з принципу свободи договору (зокрема права сто­рін укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного за­конодавства — ст. 6 ЦК), договори консигнації можуть застосо­вуватися як у зовнішньоекономічній діяльності (за участю іно-

146


земного елемента), так і в діяльності на національному ринку (за участю тільки суб'єктів господарської діяльності України).

2. Укладення договору консигнації можливе виключно між
суб'єктами підприємницької діяльності. Це істотно відрізняє
договір консигнації від суміжного договору комісії, який може
укладатися між юридичними і фізичними особами незалежно
від наявності статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

3. В договорах консигнації консигнатор виступає від свого
імені, проте діє за дорученням та за рахунок консигнанта. Це
положення t аналогічним положенням ЦК шодо договору ко­
місії, згідно з якими комісіонер діє від свого імені, за доручен­
ням та за рахунок комітента. Таким чином, розрахунки за реа­
лізовану продукцію проводяться безпосередньо між консигна­
тором та третіми особами.

4. Метою договору консигнації є реалізація товару, належно­
го консигнанту. В цьому консигнація схожа із комісією, метою
якої також с вчинення угод шодо майна, належного комітенту.
Проте консигнація, як правило, відрізняється від комісії за
строками, оскільки спрямована на довгострокове співробітниц­
тво у сфері реалізації товару, а не на вчинення декількох угод.
Зазвичай строк консигнації становить 1-1,5 роки; комісії —
1—2 місяці1.

5. Консигнатор має право на винагороду за надані послуги з
реалізації товару. Подібне положення міститься і в ЦК шодо
договорів комісії.

6. Наявність у консигнатора складу (консигнаційного скла­
ду), з якого консигнатор продає належні консигнанту товари.
Подібної ознаки інститут комісії не містить. Така особливість
зумовлена специфікою товарів, які передаються на консигна­
цію (зазвичай це технологічне устаткування, транспортні засо­
би, будівельні матеріали, на відміну віл договорів комісії, пред­
метом яких переважно є товари народного споживання).

80. Поняття та ознаки договору зберігання

Поняття договору зберігання

За договором іберігання одна сторона (зберігач) зобов'язуєть­ся зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодав-цем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

1 Див : Комшиец Л Комиссия или консигнация А какая рмниия? // Все о бухгалтер­ском учете - 1999 - N» 6 - С. 25.