Для приховування необгрунтованої виплати заробітної плати нерідко роблять приписки в нарядах на окремі виробничі операції – вказують фактичне перевиконання або менш трудомісткі операції.
Приклад 2. Досліджуючи документи по обліку виробітку в зіставленні з документами на витрату тари і тарних матеріалів, експерт-бухгалтер встановив, що кількість ящиків, використаних для пакування готової продукції, відповідає обсягу її випуску за звітний період, в той же час, згідно інвентаризації складу, виявлена нестача мішків і надлишок пиломатеріалів, фанери і цвяхів.
Використовуючи встановлені експертом-бухгалтером дані, слідчий, шляхом допитів та інших слідчих дій встановив, що значна частина продукції в цей період була відвантажена покупцям не в ящиках, а в пакетах, в нарядах на виготовлення ящиків допущені приписки, що привели до необгрунтованої виплати заробітної плати. Після того як експерту-бухгалтеру були повідомлені дані про кількість ящиків, замінених мішкотарою, він підрахував суму необгрунтованої виплати заробітної плати по нарядам, в яких були допущені приписки фактично не виготовлених ящиків.
Практика експертного дослідження документації кількох майстерень по ремонту телевізорів, часів, холодильників та інших предметів побутової техніки свідчить, що завищення даних про обсяг виконаних робіт практикується, як правило, при прийомі замовлення. При дослідженні документації, пов’язаної з нарахуванням заробітної плати, нерідко виявляється, що замовники оплачують матеріальні цінності, нібито використані для ремонтних робіт, у кількостях, що значно перевищують їхню документовану витрату. При цьому в більшості випадків, судячи з документів, ремонт виробу пов’язаний з виробництвом найбільш трудомістких операцій, заміною дорогих частин, деталей, агрегатів ремонтуємих виробів. При сумніві в правильності відображення в документах проведених у майстерні операцій, експерти-бухгалтери подають клопотання про призначення відповідної інженерно-технічної експертизи, щоб усвідомити, які перекручування документальних даних стали підставою для необгрунтованого нарахування і отримання сум, і встановити розміри необгрунтовано нарахованої і виплаченої заробітної плати і премій.
Необгрунтовані виплати заробітної плати по об’єктах капітального будівництва встановлюються шляхом зіставлення даних про обсяги виконаних робіт, зазначених у бригадних і індивідуальних нарядах і в актах прийому робіт (ф. № 2). Для зручності доцільно складати накопичувані відомості. При виявленні розбіжностей між зведеними показниками нарядів по конструктивних елементах і показниками актів прийому необхідно подати клопотання перед слідчим про призначення будівельно-технічної експертизи для рішення питань про завищення даних в нарядах, про повноту відображення обсягів робіт в актах прийому, про наявність даних, які свідчать про проведення робіт, пов’язаних з виправленням або переробкою раніше виконаних робіт, або про виконання додаткових робіт, понад обсягів передбачених кошторисом. Лише на базі висновків будівельно-технічної експертизи експерт-бухгалтер може вирішити питання про обгрунтованість (необгрунтованість) фактично нарахованих і виплачених сум заробітної плати.
Встановлення сум необгрунтовано виплачених премій
На розгляд судово-бухгалтерської експертизи нерідко ставляться питання, пов’язані з необгрунтованими виплатами премій з фондів матеріального заохочення і спеціального призначення.
Питання преміювання керівники підприємства вирішують спільно або за узгодженням з профспілковими комітетами, функції, роль і порядок участі яких в організації і здійсненні матеріального заохочення робітників визначені в Положенні про права комітету професійної спілки.
Форми оплати праці і матеріального стимулювання передбачають в колективному договорі. В ньому вказують порядок, що до утворення і використання заохочувальних фондів, затверджують різноманітні види преміювання, показники і порядок нарахування премій, вказують умови їх зменшення за виробничі недоліки і підвищення за трудові досягнення, крім того, приводять інші зобов’язання адміністрації і колективу, робітників та службовців з питань організації виробництва, праці і заробітної плати.
Положення про преміювання розробляється і затверджується дирекцією і профспілковим комітетом з урахуванням конкретних умов господарської діяльності. Вони керуються при цьому Типовим положенням про преміювання. У Положенні про преміювання, затвердженому на підприємстві, повинні бути визначені завдання, показники та умови преміювання, встановлений порядок нарахування і виплати премій різноманітним категоріям робітників, зазначена різноманітність в преміюванні працівників, службовців, інженерно-технічних і керівників підрозділів, джерела утворення заохочувальних фондів та інші конкретні умови преміювання.
Об’єктами експертного дослідження є первинні документи, кошториси, розрахунки і нормативи, які послужили підставою для записів у бухгалтерському обліку операцій, пов’язаних з утворенням і використанням фондів економічного стимулювання, цільового фінансування, спеціальних фондів, прибутків і збитків. Крім того, експертному дослідженню підлягають записи в аналітичних і синтетичних облікових регістрах по рахунку «Фонди економічного стимулювання» і «Фонд спеціального призначення», «Резерв майбутніх витрат і платежів», «Цільове фінансування і цільові надходження», «Прибутки і збитки» та інші. Обліковими регістрами при журнально-ордерній формі обліку є журнали-ордери (№ 1, 2), а при інших формах обліку – бухгалтерські книги, або машинограми.
Однією з найважливіших задач судово-бухгалтерської експертизи при вирішенні питання про необгрунтовані виплати заробітної плати і премій робітникам та службовцям є перевірка дотримання на підприємстві порядку ведення звітності.
Порядок ведення звітності про виконання планів і отримання прибутку суворо регламентований відповідними нормативними актами. Порушення порядку ведення звітності дає невірне уявлення про діяльність підприємств і господарських організацій, що веде до необгрунтованої виплати премій і додаткової заробітної плати.
Перед експертом-бухгалтером нерідко ставлять завдання – визначити достовірність показників звіту про виконання планів і зобов’язань. Починаючи дослідження, експерт-бухгалтер повинен перевірити дані про фактичний випуск готової продукції в грошовому і натуральному виразі.
Варто пам’ятати, що виріб вважається готовим, якщо він цілком укомплектований і відповідає стандартам (або ТУ), прийнятий ВТК і до нього додається сертифікат або інший документ, що засвідчує його якість.
Якщо відповідно до договору продукція приймається на місці її виробництва представниками замовника, готовими вважаються вироби, прийняті ВТК і представниками замовника і оформлені актом приймання.
Забороняється відносити до готової продукції:
– вироби, залишені в цеху на кінець звітного періоду на збереженні;
– залишати вироби на місцях які належать замовникам і не оформлені актом приймання;
– вироби, що залишаються на складі незавершеного виробництва;
– вироби, не укомплектовані відповідно до встановлених стандартів або ТУ;
– вироби, які відпущені покупцям без упаковування, якщо стандартом або ТУ передбачено відпуск їх в упакованому вигляді, навіть якщо упаковування проводиться після залишку виробів на складі;
– вироби або напівфабрикати власного виробництва, перероблені і використані на промислово-виробничі потреби підприємства (крім випадків, коли на включення таких виробів до складу валової або товарної продукції є спеціальний дозвіл).
Продукція, яка вироблена поза планом (по видах виробів), не включається у виконання плану випуску готової продукції за номенклатурою. Не повинна враховуватися при оцінці діяльності підприємства і зроблена понад плану продукція, що має обмежений збут.
При дослідженні питання про обгрунтованість звітності про виконання плану по випуску продукції, дані про фактичний випуск продукції в натуральному виразі необхідно звіряти з записами аналітичного обліку (по дебету рахунку «Готова продукція» у кореспонденції з кредитом рахунків виробничого обліку). При оперативно-бухгалтерському обліку записи в картках (книгах) складського обліку повинні бути підтверджені записами в журналі-ордері № 10 і прикладеними до нього первинними документами (накладними, актами) про залишки продукції на склад. Перевірені дані про залишки продукції в натурі підлягають грошовій оцінці по планових цінах на готову продукцію.
Найбільш трудомісткою частиною роботи експерта при проведенні експертизи в таких випадках є перевірка облікових даних і первинних документів про фактичне виконання планів виробництва продукції. Пояснюється це кількістю зведених і первинних документів по оприбуткуванню продукції по рахунку «Готова продукція» і необхідністю з’ясувати достовірність відображених в них операцій по залишкам продукції на складі. Нерідко мають місто випадки, коли документами за грудень оформлюють операції як залишок продукції на складі, а фактично вони залишаються в цеху ще в недоопрацьованому вигляді і їх передають на склад у січні слідуючого року або передають в зазначений термін, але не укомплектовані належним чином. Тому, якщо при дослідженні прибуткових документів на складі або актів приймання продукції покупцями в експерта виникнуть сумніви в правильності хоча б одного з них, він зобов’язаний перевірити, в якому місяці і по яких документах списувалися матеріали або деталі на виготовлення цих виробів, коли і по яких документах виплачувалася заробітна плата за їх виготовлення, а також установити по журналах ВТК або лабораторії, коли ця партія виробів була прийнята.