Смекни!
smekni.com

Зобов`язальне право (Дзера) (стр. 73 из 196)

За чинним законодавством про поставки, гарантійний строк на товари обчислюється з дня продажу виробу через роздрібну торговельну мережу, а на продукцію — з дня вве­дення виробів в експлуатацію, але не пізніше 6 місяців для діючих і 9 місяців для тих підприємств, цю будуються. На вироби, цю їх використовують на підприємствах із сезонним характером робіт, 1 на запасні частини гарантійний строк встановлюється не більше року з дня надходження їх на під­приємства, якщо інше не передбачено стандартами, техніч­ними умовами або договором.

Сторони можуть визначати гарантійні строки у договорі, якщо вони не передбачені нормативними документами, і навіть подовжувати вже встановлені гарантійні строки.

Відповідно до статей 706 і 707 проекту ЦК України законом, іншими правовими актами, стандартами або іншими обов'яз­ковими правилами може бути визначений строк, по закін­ченні якого товар вважається непридатним для використання за призначенням (строки придатності).

Товар, на який встановлено строк придатності, продавець повинен передати покупцеві з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до закінчення строку придатності. Строк придатності визначається періодом часу, який обчислюється з дня виготовлення товару і протягом

Договори поставки 335

якого він придатний для використання, або терміном (датою), до настання якого товар придатний для використання.

Характеристика предмета договору поставки іноді пов'яза­на з визначенням комплектності продукції. Додержання умо­ви про комплектність поставки має надзвичайно важливе значення у справі своєчасного і раціонального використання машин, устаткування, в освоєнні нових виробничих потуж­ностей, бо поставлений без якихось складових частин агрегат осідає у споживача "мертвим" вантажем.

Продукція має поставлятися комплектне, відповідно до вимог стандартів, технічних умов або прейскурантів. Якщо комплектність не визначена цими документами, вона в разі потреби обумовлюється договором. У договорі може бути передбачено поставку продукції з додатковими до комплекту виробами або без окремих непотрібних покупцеві виробів, що входять до комплекту (ст. 251 ЦК).

До найважливіших умов договору поставки цивільне зако­нодавство відносить строки поставки. В літературі та договір­но-арбітражній практиці прийнято поділяти ці строки на за­гальні та окремі (часткові). Загальний строк поставки збі­гається по суті із строком дії договору. Якщо загальний строк поставки є відрізком часу, протягом якого постачальник повинен здійснити поставку усієї передбаченої договором кількості продукції, то окремі строки визначають поставку продукції частинами, окремими партіями у межах строку дії договору. Питання про встановлення окремих строків постав­ки передане на розсуд сторін. Строки або періоди поставки (квартальні, місячні, декадні тощо) встановлюються в догово­рі з урахуванням безперебійного постачання покупців, забез­печення ритмічності поставки та особливостей виробництва.

Відповідно до ст. 745 проекту ЦК України у разі, якщо сто­ронами передбачено поставку товарів протягом строку дії до­говору окремими партіями, але строки поставки окремих партій (періоди поставки) у ньому не визначені, то товари мають поставлятися рівномірними партіями помісячне, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язання. Поряд із визначенням періодів поставки в договорі може бути вста­новлений графік поставки товарів (декадний, добовий, пого­динний тощо). Дострокова поставка товарів може здійснюва­тися за згодою покупця. Товари, поставлені достроково і

339Глава 1

прийняті покупцем, зараховують у рахунок кількості товарів які належать до поставки в наступному періоді.

Істотною умовою договору поставки є ціна. Від цін та обся гу поставки залежить загальна сума договору. Ціни н. продукцію, а також на тару й упаковку встановлюють у поряд ку, передбаченому чинним законодавством.

Відповідно до вимог стандартів, технічних умов або дого­вору постачальник повинен маркувати продукцію, яку він виготовляє. Крім того, на упаковці або безпосередньо на самій продукції слід проставляти знаки для товарів, за­реєстровані у встановленому порядку. Щоб забезпечити схоронність продукції при перевезенні або зберіганні, її треба поставляти у належній гарі чи упаковці. Вимоги щодо якості тари й упаковки визначаються стандартами, технічними умо­вами або договором. Тара, пакувальні і в'язальні матеріали багаторазового використання, засоби пакетування, спеціалі­зовані контейнери підлягають поверненню постачальникові або здачі тарозбиральним організаціям. Крім розглянутих умов, у договорі можуть обумовлюватися порядок відванта­ження, доставки і здачі продукції покупцеві, порядок розра­хунків та інші умови поставки.

§ 4. Виконання договору поставки

Виконання договору поставки полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов'язків, передбачених договором. Відповідно до ст. 171 ЦК України взаємні зобов'язання за договором мають викону­ватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, договору або змісту зобов'язання. Свій головний обов'язок — пере­дати покупцеві або за його дорученням (рознарядкою) іншому підприємцеві певну продукцію — постачальник здійснює так:

він або відвантажує продукцію на адресу покупця чи іншої особи, або повідомляє їх про готовність продукції до здачі. В останньому випадку покупець вибирає продукцію на складі постачальника і вивозить Ті своїми чи найманими засобами і за свій рахунок.

У статтях 161, 207 та 208 ЦК України зазначено, що зобов'язання мають виконуватися в натурі, належним чином

Договори поставки 337

і в установлений строк згідно із законом, договором, а за від­сутності таких вказівок — згідно з вимогами, що звичайно ставляться. Під час виконання договорів кожна сторона повинна зважати на інтереси другої сторони, виконувати їх найекономічнішим чином і всіляко сприяти другій стороні у виконанні нею своїх обов'язків.

За ст. 746 проекту ЦК України поставка товарів здійснює­ться постачальником шляхом відвантаження (передання) товарів покупцеві за договором або особі, зазначеній у дого­ворі як одержувач. У разі, якщо договором передбачене право покупця давати вказівки про відвантаження товарів окремим одержувачам (відвантажувальні рознарядки), відвантаження (передання) товарів здійснюється постачаль­ником на адресу одержувачів, які зазначені у відвантажу-вальній рознарядці. Зміст вивантажувальної рознарядки і строк Ті направлення покупцем постачальникові визначають­ся договором. Якщо строки направлення відвантажу вальної рознарядки договором не передбачені, рознарядка має бути направлена постачальникові не пізніше ніж за ЗО днів до на­стання періоду поставки. Якщо покупець не надав відвантажувальної рознарядки у встановлений строк, то постачальник має право або відмовитися від виконання договору, або вимагати від покупця оплати товарів. Крім того, постачальник може зажадати відшкодування збитків, заподіяних у зв'язку з ненаданням вивантажувальної рознарядки.

Доставку товарів постачальник здійснює шляхом відванта­ження їх транспортом і на умовах, передбачених у договорі. Якщо в договорі не визначено, яким видом транспорту або на яких умовах здійснюється доставка, право вибору виду тран­спорту або визначення умов доставки товару належить по­стачальникові, оскільки інше не випливає із закону, інших правових актів, звичаїв ділового обороту або суті зобов'язан­ня (ст. 747 проекту ЦК).

У разі іногородніх поставок продукцію здебільшого відправ­ляють залізничним або водним транспортом вантажною швидкістю або здають установі зв'язку для пересилання покупцеві. Одержувачам, що перебувають у важкодоступних районах, куди немає іншого способу доставки товарів, крім повітряного транспорту, поставка здійснюється цим видом транспорту. У договорі може бути передбачено відван-

335Глава 11

таження товарів будь-яким видом транспорту або вибірка їх покупцями.

Вибірка товарів передбачається договором здебільшого для одногородніх поставок, коли покупець перебуває в одно­му з постачальником населеному пункті і вибирає товари зі складів постачальника. Відповідно до ст. 751 проекту ЦК України у разі, якщо договором передбачено передання товарів покупцеві (одержувачеві) у місці перебування поста­чальника (вибірка товарів), покупець повинен оглянути това­ри, що йому передаються, у місці їх передання, якщо інше не передбачено законом, іншими правовими актами або не випливає із суті зобов'язання. При виявленні невідповідності товарів умовам договору він має право відмовитися від їх одержання. Невибірка покупцем (одержувачем) товарів у встановлений договором строк, а за його відсутності — у розумний строк після одержання повідомлення постачальни­ка про готовність товарів до передання, дає постачальникові право відмовитися від виконання договору або зажадати від покупця оплати товарів.

Виконуючи зобов'язання, постачальник повинен додержу­ватися умов договору щодо кількості, асортименту, якості, строків та інших умов поставки.

Поставлену відповідно до умов договору продукцію поку­пець повинен прийняти й оплатити за встановленими цінами (ч. 1 ст. 245 ЦК).

За ст. 750 проекту ЦК України покупець (одержувач) зобо­в'язаний вчинити всі необхідні дії, що забезпечують прийнят­тя товарів, поставлених відповідно до умов договору. Прий­нятий покупцем товар слід належним чином оглянути у строк, визначений законом, іншими правовими актами, договором або звичаями ділового обороту. Покупець повинен у цей самий строк перевірити кількість, асортимент, якість, комп­лектність, тару й упаковку товару та додержання постачаль­ником інших умов договору в порядку, встановленому зако­ном, іншими правовими актами, звичаями ділового обороту або договором, і про виявлені невідповідності негайно пові­домити постачальника у письмовій формі. У разі одержання поставлених товарів від транспортної організації покупець (одержувач) зобов'язаний перевірити відповідність товарів відомостям, зазначеним у транспортних і супровідних доку-