| 495 |
Договори про виконання наукових робіт
За загальним правилом, виконавцеві надається право достроково виконати передбачені договором роботи.
форма договору про виконання науково-технічних робіт. Проста письмова форма для зазначених договорів є обов'язковою. Договір має відповідати загальним вимогам. У ньому мають бути необхідні реквізити — адреси сторін, банківські рахунки тощо. Грамотно скласти договір на виконання науково-технічних робіт справа далеко не проста. Ускладнюється вона тим, що часто предмет договору не можна конкретно визначити, часто невідомі очікувані результати, не завжди можуть бути чітко визначені витрати, є можливість появи не передбачуваних витрат тощо. Тому в договорі мають бути визначені лише наслідки настання можливих факторів у процесі його виконання.
Принаймні у таких договорах чітко визначаються сторони, ціна, строки виконання. Щодо предмета договору, то він може бути визначений у міру можливого.
До договору на виконання науково-технічних робіт, як правило, додають технічне завдання, погоджений сторонами кошторис, календарний план тощо. В умовах ринкової економіки зазначені договори укладаються на добровільних засадах.
Проста письмова форма укладення договорів на виконання науково-технічних робіт не виключає можливості засвідчити її нотаріально за бажанням сторін.
§ 2. Зміст договорів про виконання науково-технічних робіт
Загальні положення. Проект ЦК України дає визначення договору на виконання науково-технічних робіт
"За договором підряду на виконання науково-пошукових і дослідно-конструкторських робіт підрядчик зобов'язаний провести обумовлене завданням замовника дослідження, розробити зразок нового виробу та конструкторську документацію до нього, нову технологію виробництва або іншу виробничу новину, а замовник зобов'язаний прийняти виконану роботу та оплатити її".
49в Глава 19
Це визначення потребує певного аналізу і деякого уточнення. Як підкреслювалося вище, договори на виконання науково-технічних робіт хоч і є договорами підрядного типу, але внаслідок своїх специфічних особливостей істотно відрізняються від підряду і становлять окремий самостійний тип договорів. Цей тип договорів у свою чергу складається з двох окремих договорів — договору на виконання науково-дослідних робіт і договору на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт. Для зручності обидва договори у цій главі названо науково-технічними договорами.
У визначенні у проекті ЦК вживаються вислови "науково-пошукові і дослідно-конструкторські роботи". Вище зазначалося, що вони не відображають справжнього смислу цих договорів. У спеціальній літературі усталився вислів "науково-дослідні роботи" — його краще й вживати. Але якщо в цьому вислові слово "дослідні" замінено на "пошукові", то не зрозуміло, чому у вислові "дослідно-конструкторські роботи" слово "дослідно" не замінено на слово "пошуково".
Одним словом, ці нововведення до усталених висловів не зовсім вдалі. Не точною є редакція наведеного визначення, яка може призвести до різного тлумачення поняття. У наведеному визначенні дано перелік робіт, що їх має виконати виконавець, з якого випливає, що ніби виконавець зобов'язаний виконати усі ці роботи. Але це не так. У договорі може бути обумовлено що виконавець має виконати весь комплекс названих робіт, але в ньому може бути передбачено виконання лише якогось одного виду робіт, зокрема виконання науково-дослідних робіт. Цей наш висновок підтверджується п. 2 ст. 949 проекту ЦК: "Договір з підрядчиком може охоплювати як увесь цикл проведення досліджень, розроблення та виготовлення виробничих новин, так і окремі види досліджень, розроблення, виготовлення новин".
Врахувавши ці зауваження, договору на виконання науково-технічних робіт можна було б дати таке визначення:
За договором на виконання науково-технічної роботи виконавець зобов'язаний виконати відповідно до технічного завдання замовника наукові дослідження або розробити зразок нового виробу (нової техніки) та конструкторську документацію до нього, або нову технологію виробництва, або іншу науково-технічну розробку і передати одержаний ре-
Договори про виконання наукових робіт 497
зультат замовникові, який зобов'язаний прийняти виконану роботу й оплатити її.
Як уже зазначалося, вислів "договори на виконання науково-технічних робіт" об'єднує в собі два договори — договір на виконання науково-дослідних робіт і договори на виконання дослідно-конструкторських та технологічних робіт. Ці два договори близькі між собою. Обидва вони мають творчий характер.
Варто відзначити, що результатом науково-технічної діяльності є багатоманітна науково-технічна продукція, види якої зумовлюються численними потребами суспільного виробництва. Багатоманітність цієї продукції, різні залежно від форм власності джерела фінансування зазначених робіт, різний правовий режим одержаних результатів та ряд інших факторів зумовлюють у свою чергу численність цивільно-правових засобів, які регулюють ці суспільні відносини. Більшість з них можна звести до одного типу договорів — договори на виконання науково-технічних робіт, який складається з двох договорів, про що вже йшлося.
Вище зазначалося, що між цими двома договорами багато спільного, але є й істотні відмінності. Так, за договором на виконання науково-дослідних робіт, за загальним правилом, виконавець не може залучати до його виконання третіх осіб, якщо це не передбачено договором. У договорі на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт виконавець має право, якщо інше не передбачено договором, залучати до їх виконання третіх осіб як субвиконавців (ст. 950 проекту ЦК).
У зазначених договорах настають різні правові наслідки в разі неможливості досягти передбаченого договором результату. В договорах на виконання науково-дослідних робіт у такому разі виконана частина робіт підлягає оплаті (п. 1 ст. 956 проекту ЦК). У договорах на виконання дослідно-конструкторських і технологічних робіт за такої ситуації замовник зобов'язаний оплатити лише витрати виконавця, але не виконану частину роботи (п. 2 ст. 956).
Не збігаються у зазначених договорах їх предмети, про що йшлося раніше. Проте те спільне, що є між ними, дає підставу розглядати ці договори як однотипні.
Права та обов'язки виконавця робіт. Основним обов'язком виконавця у договорах на виконання науково-технічних
498 Глава 19
робіт є виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських і технологічних робіт відповідно до погодженого сторонами технічного завдання і передача одержаних результатів замовникові в обумовлений строк. У ст. 954 проекту ЦК України досить чітко визначено основні обов'язки виконавця. Так, виконавець зобов'язаний виконати роботу відповідно до погодженої із замовником програми (техніко-економічних показників) або тематики і передати замовникові результат в обумовлений договором строк. Якщо у процесі виконання роботи буде створено об'єкти промислової власності або використані ці об'єкти, права на які належать третім особам, виконавець зобов'язаний додержуватися вимог чинного законодавства.
У договорах про виконання науково-технічних робіт має передбачатися обов'язок виконавця утримуватися від публікації відомостей про одержані в процесі виконання робіт науково-технічні досягнення без згоди замовника. Водночас виконавець зобов'язаний негайно вжити необхідних заходів для правової охорони одержаних результатів, які можуть бути визнані об'єктами права промислової чи літературної власності і підпадати під охорону законодавства про інтелектуальну власність, а також повідомити про це замовника. Разом з тим у договорі має бути обов'язково передбачений правовий статус цих результатів — право інтелектуальної власності на зазначені результати має належати стороні, визначеній угодою сторін. Якщо договором передбачено, що право інтелектуальної власності на ці результати належатиме виконавцеві, то він зобов'язаний видати замовникові ліцензію на право використання зазначених науково-технічних результатів.
Виконавець у процесі виконання договорів про науково-технічні роботи має суворо додержуватися виключних прав на об'єкти інтелектуальної власності третіх осіб. Іншими словами, виконавець не має право використовувати об'єкти права інтелектуальної власності, права на які належать іншим особам. Виконавець зобов'язаний забезпечити патентну чистоту своїх результатів, тобто щоб ці результати не порушували патентних прав третіх осіб. Іноді необхідно здійснити навіть експертизу створеної виконавцем науково-технічної продуктів на патентну чистоту.
Поговори про виконання наукових робіт 499
Проте часом складається ситуація, копи для досягнення більшої ефективності очікуваного результату виникає потреба використати запатентований об'єкт промислової власності, право на який належить третій особі. В такому разі замовник повинен забезпечити право на використання цього об'єкта, уклавши ліцензійний договір з власником зазначеного об'єкта.
Виконання науково-технічних робіт не завжди буває бездоганним. Воно може мати певні недоліки, недоробки тощо. У такому разі виконавець зобов'язаний своїми силами та своїм коштом усувати допущені з його вини недоліки як у самій розробці, так і у технічній документації, які можуть спричинити відступи від техніко-економічних показників, передбачених у технічному завданні замовника.