Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту та процентів по ньому.
Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника. Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж (відчуження) іншим особам є не дійсним.
Ощадні сертифікати повинні мати реквізити: найменування цінного паперу - "ощадний сертифікат", найменування банку, що випустив сертифікат, та його місцезнаходження, порядковий номер сертифікату, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу (для строкового сертифікату), підпис керівника банку чи іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.
Підприємства і громадяни придбають сертифікати за рахунок коштів, передбачених у випадку придбання облігацій.
Дохід по ощадних сертифікатах виплачується за пред’явленим їх до оплати в банк, що їх випустив.
ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ВЕКСЕЛІВ.
Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю).
Випускаються такі види векселів:
- простий,
- переказниий.
Простий вексель містить такі реквізити:
а)найменування - "вексель",
б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену суму,
в) зазначення строку платежу,
г) зазначення місця, в якому, повинен здійснитися платіж,
д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен бути здійсненний,
є) дату і місце складання векселя,
ж) підпис того, хто видав документ (векселедавця).
Переказаний вексель повинен містити крім реквізитів, передбачених у підпунктах "а", "в", "ж" простого векселя, також: просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму, найменування того, хто повинен платити.
- Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних вище, відповідно для простого і переказанго векселів, не має сили простого або переказного векселів, за винятком випадків:
- вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається як такий, що підлягає оплаті на пред'явника;
- при відсутності особливого зазначення місця, місце позначене поруч з найменуванням, платника (місце складання документа – для простого векселя – вважається місцем платежу і одночасно місцем проживання платника (векселедавця для простого векселя);
- вексель, якому не вказано місце його складання, визначається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням векселедавця.
Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом міністрів України. Все вищенаведене є тією необхідною нормативно - інформаційною базою, яку повинен знати і вміти з нею оперувати кожен функціонер фондового ринку України. Це надасть йому можливість більш глибоко ознайомитись з основними характеристиками тих цінних паперів, з якими він збирається працювати. Інакше, навіть, якщо буде проведена велика аналітична робота, але не будуть враховані нормативно-правові особливості того чи іншого цінного паперу, неминучі прорахунки, які можуть привести до значних фінансових втрат.
1.2. ПОНЯТТЯ ФОНДОВОЇ БІРЖІ ТА ПРОВЕДЕННЯ
ОПЕРАЦІЙ НА НІЙ.
Перш за все в даній главі потрібно визначити, що являє собою фондова біржа . Згідно з законодавством, фондова біржа організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; це акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формування їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до актів законодавства України, статуту і правил фондової біржі.
Українська фондова біржа (УФБ) була зареєстрована Кабінетом міністрів України 29 жовтня 1991 року. Засновниками УФБ виступили 29 комерційних банків, асоціацій та компаній Києва, Дніпропетровська, Донецька, Одеси, Рівного, Севастополя, Ужгорода, Харкова, вони є членами біржі. У своїй діяльності Українська фондова біржа виступає як безприбуткова некомерційна організація, що саморегулюється.
Головними завданнями фондової біржі є:
· організація умов для купівлі-продажу цінних паперів, проведення аукціонів;
аналіз економічної коню’ктури внутрішнього та зовнішнього ринків капіталу і визначення перспектив їх розвитку;
сприяння інвестуванню іноземного капіталу в економіку України та виходу українського капіталу на зовнішній ринок;
· розширення умов для розвитку на Україні підприємницької діяльності;
· перебіг капіталу з однієї галузі господарювання в інші, залучення збережень і коштів населення у сфері виробництва та послуг;
· популяризація і пропагування цінних паперів та операцій з ними серед населення;
· об'єктивне інформування фінансових кіл, широких верст населення про стан ринку цінних паперів.
Біржа виконує досить широкий обсяг операцій. Це торги цінними паперами, їх котирування, рекомендування початкової вартості, встановлення курсу та облік, проведення валютних аукціонів, організація оформлення угод на купівлю-продаж цінних паперів і правове оформлення таких угод, виконання централізованих взаєморозрахунків усередині біржового ринку цінних паперів, здійснення курсового контролю тощо.
На УФБ котируються різні форми капіталу: акції підприємств, акціонерних товариств та селянських господарств, облігації внутрішніх позик, казначейські зобов'язання, ощадні сертифікати, векселі. Котируються папери, що являють собою право їх власника на придбання чи відчуження вказаних цінних паперів або є похідними від них, а також папери, які пов'язані з рухом кредитних ресурсів і валютних цінностей. Біржа займається купівлею та продажем кредитних ресурсів, орендою та продажем брокерських місць, інвестиціями у приватизацію власності. 3 метою забезпечення високої ефективності фондового ринку, яка проявляється в ліквідності, неперервності і стабільності, фондова біржа максимально концентрує попит і пропозицію цінних паперів.
Органами управління Української фондової біржі є загальні збори, Біржова рада, правління біржі. На УФБ діє ревізійна комісія.
Вищим органом управління УФБ є загальні збори членів Біржі, які скликаються не рідше одного разу на рік і вирішують питання основних напрямів діяльності УФБ, обирають біржову раду та її голову, голову і членів ревізійної комісії, голову правління Біржі. У період між загальними зборами нагляд за діяльністю УФБ здійснює Біржова рада, яка формується із членів Біржі строком на 5 років. Виконавчим органом Біржі, що здійснює керівництв її поточною діяльністю, є правління УФБ. Роботою правління апаратом Біржі керує його голова, який призначається загальними зборами УФБ. Для ведення поточної роботи та господарської діяльності Біржі, а також з метою організації виконання рішень загальних зборів і Біржової ради, правління УФБ формує спеціальні виконавчі органи Біржі - комісії та віддiли. Виконавчi органи Бiржі працюють згідно з положеннями, які затверджуються Біржовою радою.
Біржові операції за своєю суттю - це купівля і продаж цінних паперів. Цінні папери купують з метою одержання доходу у вигляді дивідендів чи процентів; чи з курсової різниці. Операції з цінними паперами на біржі здійснюються за певними правилами. Для участі в операціях на біржі клієнт повинен надати замовлення біржовій фірмі та заключити договір з певним брокером. Брокер в свою чергу організовує виконання доручень клієнта, керуючись чинним законодавством України, правилами біржової торгівлі, прийнятими на Українській фондовій біржі. У разі, якщо статті договору увійдуть у суперечність із законодавством і правилами, зобов'язаний негайно припинити виконання доручень і в 5-денний строк брокер сповістити клієнта про обставини, які виникли, для прийняття узгодженого рішення.
Цим договором передбачається виконання брокером таких типів брокерських послуг:
а) дослідження по інвестиціях;
б)поради щодо інвестицій;
в) проведення котирування цінних паперів, запропонованих до оцінки, протягом певного строку і повідомлення результатів клієнту;
г) інформація про курси, угоди, операції та інші інформаційні послуги;
д) здійснення брокерського представництва за дорученням клієнта;
є) виконання доручень клієнта щодо купівлі і продажу цінних паперів;
е) управління фондами клієнта та кліринг.
Доручення брокеру на купівлю і продаж цінних паперів подаються у формі наказів. Цим договором передбачаються такі типи наказів на продаж і купівлю цінних паперів:
1) ринковий наказ на купівлю або продаж (РН) певного роду цінних паперів по найбільш вигідній ціні на момент одержання наказу;
2) лімітний наказ на купівлю або продаж (ЛН) цінних паперів по спеціально обумовленій ціні або на найбільш вигідних умовах;
3) стоп - наказ на купівлю або продаж (СН) - наказ здійснити купівлю або продаж цінних паперів у той момент, коли ціна досягне обумовленого в ньому рівня;
4) наказ на день - наказ, який діє протягом дня;
5) відкритий наказ - наказ, який діє до моменту виконання або відкликання (скасування).
Накази брокерам можуть даватися із застереженням.
Сторонами приймається такий порядок оформлення брокерської записки на купівлю і продаж цінних паперів:
· клієнт направляє брокеру записку з дорученням здійснити купівлю або продаж цінних паперів відповідно до форми, що додається до договору (Додаток3), в якій визначаються строки і умови операції;
· клієнт може давати одночасно з брокерською запискою на купівлю-продаж цінних паперів і доручення брокеру на аналіз і котирування цінних паперів.
Брокер зобов'язаний інформувати клієнта про гарантії, які надаються по операції контрагентами.
При зміні кон’юнктури на ринку цінних паперів у ході виконання доручень брокер зобов'язаний у дводенний строк повідомити клієнта про обставини, що виникли, а у разі виникнення несприятливих умов негайно припинити виконання доручень клієнта для прийняття узгодженого рішення. Брокер зобов'язується негайно приступити до виконання доручення після одержання брокерської записки, перевірки правильності її оформлення і запропонованих умов, зробивши на записці відмітку про свою згоду. Брокер набуває прав розпорядника цінних паперів з моменту надходження погодженої брокерської записки або підтвердження записки клієнтом.