- 2001. - № 1. - С. 26-31.
20 [268] Пчелинцев А. Свобода совести и воинский долг: новая полемика на старую тему // Диа-Логос: религия и общество 1998-1999. Альманах / Общ. ред. М. Смирнова; Ред.-сост. Н. Шабуров.
- М.: Истина и жизнь, 1999. - С. 291-302.
21 [268] Савельев В.Н. Свобода совести: история и теория. - М.: Висшая школа, 1991. - 144 с.
22 [374] Черемних Г.Г. Свобода совести в Российской Федерации. - М.: Манускрипт, 1996. - 185 с.
9
ний, філософський і, частково, правовий аналіз проблем свободи совісті виконано В. Савельєвим у роботі "Свобода совести: история и теория". Водночас, розкриваючи поняття свободи совісті, вчений не вийшов за межі права людини на вибір між релігійним і атеїстичним світоглядами, що, на нашу думку, дещо звужує зміст розглядуваної свободи. Г. Черем-них у своїх дослідженнях основну увагу приділяє питанням юридичного забезпечення механізму реалізації права людини на свободу совісті в умовах формування в Росії правової держави і громадянського суспільства. З іншого боку, за межами його аналізу залишено питання про механізм охорони та захисту свободи совісті. С. Бур'янов визначає поняття, гарантії, межі здійснення свободи совісті в Російській Федерації на теперішньому етапі її розвитку. Учений стверджує, що сутнісний зміст свободи совісті перекручено і зведено до невизначеного поняття - "свобода релігії". Проте, як видається, заміна одних понять іншими, як це пропонує С. Бур'янов, безпосередньо не спрямована на забезпечення прав людини. Свобода світогляду людини (правильніше - свобода його вираження) охоплює усі сфери суспільного життя і включає в себе низку окремих можливостей, зокрема, свободу вираження думок, переконань, віри, їх здобуття і т.д. На нашу думку, все ж таки потребує окремого юридичного забезпечення свобода вираження віри людини, яка може бути як релігійною, так і нерелігійною. Той факт, що релігійна віра має специфічні особливості, які відрізняють її від віри нерелігійної, а також те, що більшість людей у світі нині сповідує саме релігійну віру (див. Додаток А), не дозволяє нам ігнорувати релігійну, та й нерелігійну, віру і замінювати їх поняттям світогляду людини. Кожна демократична держава, яка прагне стати правовою, повинна створювати максимальні умови для юридичного забезпечення окремих можливостей людини, до котрих належить і свобода віросповідання.
В Україні окремі правові аспекти свободи віросповідання досліджують В. Бондаренко [14, 15]23, В. Єленський [53, 58, 60, 57]24, М. Ма
23 [14] Бондаренко В. Релігія і політика // Людина і світ. - 1998. - № 2. - С. 25-27; [15] Бондаренко В. Українська держава і Церква: співпраця на новому етапі // Людина і світ. - 1998. - № 7.
- С. 26-29.
24 [53] Єленский В. Невредньїй Закон. (Десять лет назад, 23 апреля 1991 г., Верховная Рада Украиньї приняла Закон «О свободе совести и религиозньїх организациях») // Зеркало недели.
- 2001. - 28 апреля. - С. 14; [58] Єленський В. Найдавніше з визнаних прав. (Релігія в сучасному світі) // Людина і світ. - 1998. - № 4. - С. 2-8; [60] Єленський В. Перспективи розвитку української системи церковно-державних відносин // Релігійна свобода: гуманізм і демократизм законодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст) / За заг. ред. А. Колодного, О. Сагана. - К.: Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, 2000. - С. 86-88; [57] Єленський В. Конституцію прийнято. Що далі? Про напрями розвитку української системи церковно-державних відносин // Людина і світ. - 1996. - № 9. - С. 9-13.
10
ринович [174, 175]25, П. Рабінович [275, 271, 276] 26, О. Шуба [377]27, П. Яроцький [393, 394]28 та інші. Так, праці В. Бондаренка, В. Єленсько-го присвячені в основному аналізу взаємовідносин держави і релігійних організацій в Україні та в інших країнах, а також перспективам їх розвитку. М. Маринович досліджує окремі правові аспекти релігійної свободи людини. П. Рабінович розкриває загальнотеоретичні положення свободи віровизнання людини та проблеми її державного забезпечення в Україні. О. Шуба окреслює коло національно-державних інтересів України у релігійно-церковній сфері та визначає основні напрямки їх забезпечення. Слід, однак, відмітити відсутність вітчизняних монографічних досліджень з питань правового регулювання свободи віросповідання людини, в тому числі механізму її юридичного забезпечення.
Правові аспекти свободи віросповідання людини відображені й у низці збірників. Серед них варто окремо виділити збірник матеріалів міжнародної наукової конференції (Київ, 28-30 вересня 1994 р.) "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні" [316]29. У ньому аналізується стан свободи совісті, віросповідання та церковно-державних відносин, а також пропонуються практичні рекомендації для законодавчої та виконавчої влади Української держави. Серед опублікованих у збірнику доповідей, котрі присвячені правовим аспектам свободи віросповідання людини, насамперед заслуговують уваги наступні: "Деякі проблеми юридичного захисту майнових прав релігійних об'єднань України" (С. Коваленко) [105]30; "Судовий захист майнових прав релігійних орга
25 [174] Маринович М. Окреслити неокреслюване. (Один каже: "релігійна свобода", інший твердить: "прозелітизм") // Людина і світ. - 1998. - № 8. - С. 37-39.; [175] Маринович М. Рух за права людини і Церква // Людина і світ. - 1998. - № 11-12. - С. 2-3.
26 [275 ] Рабінович П.М. Свобода віровизнання та проблеми її державного забезпечення в Україні // Права людини в Україні. Інформаційно-аналітичний бюлетень Українсько-Американського Бюро захисту прав людини: Вип. 15. - К.-Х.: 1996. - С. 43-48.; [271] Рабінович П. Право людини на свободу віровизнання та проблеми його державного забезпечення // Свобода віросповідання. Церква і держава в Україні: Матеріали міжнародної наукової конференції (Київ, 28-30 вересня 1994 р.). - К.: Право, 1996. - С. 179-183.; [276] Рабінович П.М. Свобода віровизнання: філософсько-правові та державно-юридичні аспекти // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - № 2 (25).
- С. 108-114.
27 [377] Шуба О.Г. Релігія в етнонаціональному розвитку України (політологічний аналіз). - К.: Криниця, 1999. - 324 с.
28 [393] Яроцький П. Реалізуючи право на свободу совісті // Політика і час. - 1991. - № 11
- С. 51-57.; [394] Яроцький П. Релігійний плюралізм - основа свободи совісті // Релігійна свобода: гуманізм і демократизм законодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст) / За заг. ред. А. Колодного, О. Сагана. - К.: Відділення релігієзнавства Інституту філософії Г.С. Сковороди НАН України, 2000. - С. 19-24.
29 [316] Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні: Матеріали міжнар. наук. конференції (Київ, 28-30 вересня 1994 р.). - К.: Право, 1996. - 216 с.
30 [105] Коваленко С. Деякі проблеми юридичного захисту майнових прав релігійних об'єднань в Україні // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні" - К.: Право, 1996. - С. 167-172.
11
нізацій" (Д. Лилак) [165]31; "Право людини на свободу віросповідання та проблеми його державного забезпечення" (П. Рабінович) [271]32.
За роки незалежності низка збірників була також підготовлена Відділенням релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С. Сковороди НАН України, де також висвітлюються окремі юридичні питання свободи віросповідання людини, стан державно-релігійних відносин в Україні та й в інших державах. Серед цих видань виділимо, зокрема, такі: "Релігійна свобода: гуманізм і демократизм законодавчих ініціатив в сфері свободи совісті (міжнародний і український контекст)" (за редакцією А. Колодного, О. Сагана); "Свобода совести, вероисповедания и религиозньїх органи-заций: Положения конституций постсоциалистических стран, государств Западной Европьі, США, Канади, Японии, международньїх правових документові; «Модели церковно-государственних отношений стран За-падной Европи и США» за загальною редакцією А. Колодного. Інститут Релігії та Суспільства Львівської Богословської Академії також видав збірник «Релігійна свобода і права людини: правничі аспекти». Публікація присвячена юридичним аспектам релігійної свободи та складається із перекладів наукових праць іноземних авторів, котрих прийнято вважати класиками у галузі релігійних прав людини[291]33. Серед опублікованих у вказаному збірнику праць увагу привертають наступні: «Релігійні права людини на основі документів ООН» (Н. Лернер); «Дослідження фактів дискримінації у сфері релігійних прав і звичаїв. (Фрагменти звіту Спеціального доповідача Підкомісії ООН у справах запобігання дискримінації й захисту меншин» (А. Крішнасвамі).
4-а група джерел - видання релігієзнавчі й філософські. До них слід віднести:
- філософські [323, 27]34 та релігієзнавчі словники [288]35. Вони використовувалися, перш за все, для з'ясування суті таких понять, як "віра", "віросповідання", "переконання", "релігія" та деяких інших;
- підручники з релігієзнавства, географії та психології релігії. Серед них слід виділити підручники: "Академічне релігієзнавство" за редак
31 [165] Лилак Д. Судовий захист майнових прав релігійних організацій // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні" - К.: Право, 1996. - С. 157-166.
32 [271] Рабінович П. Право людини на свободу віровизнання та проблеми його державного забезпечення // Матеріали міжнар. конф. "Свобода віровизнання. Церква і держава в Україні". - К.: Право, 1996. - С. 179-183.
33 [291] Релігійна свобода і права людини: правничі аспекти: У 2 т. - Львів: Свічадо, 2001. - Т.
2. - 376 с.
34 [323] Современний философский словарь / Под ред. проф. В.Е. Кемерова. - М.: Одиссей, 1996. - 280 с.; [27] Василенко Л.И. Краткий религиозно-философский словарь. - М.: Мисль, 2000. - 150 с.
35 [288] Релігієзнавчий словник / За ред. проф. А . Колодного, Б. Лобовика. - К.: Четверта хвиля,
1996. - 392 с.
12
цією А. Колодного; "Релігієзнавство" за редакцією С. Бублика; "Географія релігій", авторами якого є С. Павлов, К. Мезенцев, О. Любіцева; "Психологія релігії" Д. Угриновича. При написанні роботи були використані окремі положення вказаних підручників, присвячені сутності релігії, зокрема, релігійній вірі, а також свободі совісті;