- порівняльної характеристики структурних елементів свободи віросповідання як загальносоціального права людини, з одного боку, і як суб'єктивного юридичного права - з іншого;
- змісту, видів та юридичних засобів реалізації, охорони й захисту кожного зі структурних елементів свободи віросповідання людини в Україні;
- пропозицій з удосконалення чинного законодавства України про свободу віросповідання та про релігійні організації.
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дослідження, як видається, здатні сприяти подальшій розробці загальнотеоретичних аспектів юридичного забезпечення свободи віросповідання людини в Україні.
Висновки та положення роботи можуть бути використані у процесі уточнення та реалізації основних засад політики України у сфері державно-релігійних відносин, а також удосконалення вітчизняного законодавства про свободу віросповідання людини та діяльність релігійних організацій.
Теоретичні висновки, запропоновані у дослідженні, можуть бути використані в навчальному процесі при викладанні таких дисциплін, як "Загальна теорія держави і права", "Права людини", "Конституційне право України", "Релігієзнавство". Вони також можуть виявитись корисними у діяльності, спрямованій на прищеплення поваги до будь-якої віри, переконань та світогляду людей, на виховування шанобливого ставлення до особистісних і культурних прав людини, на формування толерантної поведінки, що, у свою чергу, сприятиме ідеологічному багатоманіттю та подальшій розбудові громадянського суспільства в Україні.
6
РОЗДІЛ 1
ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ ЗА ТЕМОЮ
Комплексний та системний характер дослідження, а так само його перебування "на стику" загальної теорії права та держави і галузевих юридичних дисциплін, соціальної філософії й релігієзнавства потребували залучення до аналізу цілого масиву різноманітних джерел, котрі умовно можна розподілити на декілька груп.
1-У групу джерел складають нормативно-правові акти та документи, а також їхні проекти, в яких: проголошується свобода віросповідання людини; розкриваються її зміст, структура; передбачено юридичні засоби реалізації, охорони і захисту свободи віросповідання й, зокрема, окремих її елементів (можливостей).
У цій групі джерел слід виділити: всесвітні та регіональні міжнародні акти з прав людини (Міжнародна хартія прав людини, Декларація ООН про ліквідацію всіх форм нетерпимості і дискримінації на підставі релігії чи переконань (1981), Конвенція про захист прав людини і основних свобод (Рада Європи, 1950) та інші); національне законодавство України (Конституція України (ст. 35), Закон України "Про свободу совісті та релігійні організації" (1991), Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" (в редакції 1999 р.), Закон України "Про освіту" (в редакції 1996 р.), нормативно-правові акти колишнього Державного комітету України у справах релігій та інші); нормативно-правові акти, які діяли на території України до проголошення незалежності; нормативно-правові акти різних держав світу (слід зазначити, що були опрацьовані положення близько 30-и конституцій різних держав); проекти законів про свободу віросповідання та релігійні організації, представлені Кабінетом Міністрів України, народними депутатами України В. Журавським, В. Костицьким.
2-а група джерел - наукові праці з питань загальної теорії держави і права, філософії права (С. Алексєєва [3]1, О. Лукашової [226]2,
1 [3] Алексеев С.С Тайна права. Его понимание, назначение, социальная ценность. - М.: Из-дательство НОРМА, 2001. - 176 с.
2 [226] Права человека: Учебник для вузов / Отв. редактор - член-корр. РАН, докт. юрид. наук Е.А. Лукашева. - М.: НОРМА, 2001. - 573 с.
7
С. Максимова [172]3, Г. Мальцева [173]4, В. Нерсесянца [186, 187]5, П. Рабіновича [274, 269, 270, 273]6, В. Четверніна [375]7, Г. Шмельової [376]8 та інших), присвячені правам людини, а також юридичному механізму їх забезпечення.
3-ю групу складають джерела, де висвітлюються правові аспекти свободи віросповідання людини, зокрема її юридичне забезпечення в Україні та в інших державах, а також стан та сучасні тенденції взаємовідносин держави й релігійних організацій.
Слід зазначити, що дослідження правового регулювання свободи віросповідання привертало увагу багатьох учених. У радянські часи чи ненай-більш глибокі і повні дослідження правових питань свободи совісті (до складу якої включали і свободу віросповідання), а також взаємовідносини держави та релігійних організацій належать таким вченим, як: В. Клоч-ков [101, 100, 102, 103]9, З. Корчева [151] 10, А. Ловінюков [167] 1 1, Г. Лу-парєв [171]12, Ю. Розенбаум [303, 302]13, Ф. Рудинський [308, 307, 306]14,
3 [172] Максимов С. Природно-правове мислення // Вісник Академії правових наук України.
- 2001. - № 4 (27). - С. 155-164.
4 [173] Мальцев Г.В. Понимание права. Подходь и проблемь. - М.: Прометей, 1999 - 419 с.
5 [186] Нерсесянц В.С. Философия права. - М.: НОРМА, 2000. - 256 с.; [187] Нерсесянц В.С. Юриспруденция. Введение в курс общей теории права и государства. Для юридических вузов и факультетов. - М.: НОРМА-ИНФРА М, 1998. - 288 с.
6 [274] Рабінович П.М. Основні права людини і стадії та юридичні засоби імплементації у законодавство України // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. - Львів, 1996.
- С. 12-17; [269] Рабінович П. Основні права людини: поняття, класифікації, тенденції // Український часопис прав людини. - 1994. - № 4. - С. 14-22; [270] Рабінович П. Права людини: діалектика універсалізації та урізноманітнення // Вісник Академії правових наук України. - 2001. - № 4 (27).
- С. 13-21; [273] Рабінович П.М. Основи загальної теорії права і держави: Навч. посібник. - 3-є вид.
- К.: ІСДО, 1995. - 172 с.
7 [375] Четвернин В.А. Современньїе концепции естественного права. - М.: Наука, 1988. - 144 с.
8 [376] Шмельова Г. Юридичний механізм забезпечення прав людини (загальнотеоретична характеристика) // Право України. - 1994. - № 10. - С. 49-51.
9 [101] Клочков В.В. Религия, государство, право. - М.: Мьісль, 1978. - 288 с.; [100] Клочков В.В. Закон и религия: от государственной религии в России к свободе совести в СССР. - М.: По-литиздат, 1982. - 160 с.; [102] Клочков В.В. Советское право и церковь. - М.: Б. и., 1983. - 42 с.; [103] Клочков В.В. Социалистическое государство, право и религиознье организации. - М.: Зна-ние, 1984. - 64 с.
10 [151] Корчева З.Г., Яшин П.П. Советское законодательство о религиозньїх культах. - Харь-ков: Вища школа, 1985. - 120 с.
11 [167] Ловинюков А.С. Закон СССР 1990 г. «О свободе совести и религиозньх организациях» // Советское государство и право. - 1991. - № 4. - С. 23-35.
12 [171] Лупарев Г.П. Понятие и видь религиозньх организаций в СССР // Советское государ-
ство и право. - 1991. - № 5. - С. 35-42.
13 [303] Розенбаум Ю.А. Советское государство и церковь. - М.: Наука, 1985. - 174 с.; [302] Розенбаум Ю.А. К разработке проекта Закона СССР «О свободе совести» // Советское государство и право. - 1989. - № 2. - С. 91-98.
14 [308] Рудинский Ф.М. Свобода совести в СССР. - М.: Госюриздат, 1961.- 87 с.; [307] Рудин-ский Ф.М. Институт свободьі совести. - М.: Госюриздат, 1971. - 90 с.; [306] Рудинский Ф.М. Закон, религия, правонарушение. - Волгоград, 1971. - 126 с.
8
П. Яшин. Так, В. Клочков основну увагу приділяє висвітленню питань співвідношення та взаємозв'язку таких явищ, як "релігія", "право", "держава". З. Корчева, П. Яшин аналізують радянське законодавство про релігійні культи. Поняття, зміст, структура свободи совісті детально розкриваються у працях Ю. Розенбаума, Ф. Рудинського. Незважаючи на всі позитивні моменти згаданих наукових робіт, все ж певний відбиток на їх дослідження наклала ідеологія, що домінувала на той час і, як відомо, була спрямована проти релігійної свободи.
Наприкінці 80-х - на початку 90-х років, унаслідок змін, котрі відбулися в суспільно-політичному житті Радянського Союзу, з'являються нові підходи до обгрунтування і вдосконалення правового регулювання свободи віросповідання людини. Вони були викладені у нових працях вищевказаних авторів [168, 309, 298]15, а також у наукових роботах інших дослідників. Так, значний внесок у розвиток правового регулювання свободи віросповідання зробили такі російські вчені, як А. Агапов [1]16, К. Борисов [17]17, С. Бур'янов [24,22,23]18, А. Красіков [155, 154]19, А. Пчелінцев [268]20, В. Савельєв [310]21, Г. Черемних [374]22 та інші. Згадані автори досліджували різні аспекти свободи віросповідання людини, точніше, свободи совісті (остання, на думку більшості з них, включає в себе свободу віросповідання). Зокрема А. Ловінюков здійснив аналіз структурних елементів свободи совісті на основі Конституції Російської Федерації (1993), не розкриваючи, проте, юридичних засобів їх реалізації, охорони й захисту. Глибокий соціально-історич
15 [168] Ловинюков А.С. Свобода совести (анализ, практика, виводи) // Государство и право.
- 1995. - № 1 - С. 24-36; [309] Рудинский Ф.М., Шапиро М.А. Свобода совести и религий: междуна-родно-правовие акти и национальное законодательство // Государство и право. - 1992. - № 5. - С. 11-16; [298] Релігія, держава і право: Навч. посібник / За ред. Яшина П.П.. - Харків: Національна юридична академія України, 1998. - 40 с.
16 [1] Агапов А.Б. Церковь и исполнительная власть // Государство и право. - 1998. - № 4. - С.
19-25.
17 [17] Борисов К.Г. Понятие и содержание права религиозних конфессий и его международно-правовие основи // Международний журнал международного права. - 2000. - № 4. - С. 268-274.
18 [24] Бурьянов С.А. Характер и предели регулирования в сфере свободи совести в демокра-тическом государстве // Право и политика. - 2000. - № 5. - С. 60-66.; [22] Бурьянов С.А. Правовие основания, сущностное содержание и гарантии свободи совести // Государство и право. - 2001.
- № 2. - С. 21-26; [23] Бурьянов С.А. Свобода совести в российской науке, законотворчестве и правоприменении // Право и политика. - 2001. - № 7. - С. 26-37.
19 [155] Красиков А. Конституционний Суд и свобода совести в России // Конституционное право: восточноевропейское обозрение. - 2000. - № 1. - С. 234-237; [154] Красиков А. Возрожде-ние религии и рождение демократии? // Конституционное право: восточноевропейское обозрение.