Кредитоспроможність позичальника, способи її оцінки (стр. 13 из 22)
Для аналізу фінансового стану позичальника використовувалися наступні фінансові документи: Баланс (Форма 1), звіт про прибутки і збитки (Форма 2), довідка про рух грошових коштів по рахунках.
На основі аналізу коефіцієнтів у КБ "Західінкомбанк" розроблена і застосовується методика експрес-аналізу фінансового стану підприємства, де розраховуються наступні показники:
1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1):
Нормативне значення: КЛ1 > 0,2. Для розрахунку даного коефіцієнта надані такі статті балансу підприємства, які подано у додатку В.
Значення даного показника у позичальника дещо нижче нормативного, хоча практика показує, що практично жодне з підприємств України не дотримується належного рівня миттєвої ліквідності. У переважній більшості значення даного показника коливається в межах від 0,001 до 0,1. Отже, у нашому випадку ситуацію можна вважати, якщо не відмінною, то у крайньому випадку доброю.
2. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2):
КЛ2 = (67,3 – 1,2 – 17, 2) / 17,9 = 2,9
Нормативне значення КЛ2 > 0,5. Для розрахунку даного показника необхідні такі дані балансу підприємства, які подано у додатку В.
Значення даного показника в межах норм, хоча надмірний залишок коштів може свідчити про неефективне їх використання. Слід ретельніше вивчити дебіторську заборгованість позичальника. Можливо, що неоплачені розрахунки зосередженні у одного покупця і ця заборгованість є безнадійно прострочена.
3. Коефіцієнт загальної ліквідності (КП):
КП = 67,3 / 17,9 = 3,76.
Нормативне значення: КП > 2. Для розрахунку даного коефіцієнта використовуються наступні дані балансу, подані в таблиці В.3 додатку В. Значення показника вище нормативного, хоча має місце висока частка товарних запасів, які можуть бути неліквідними. Слід перевірити наявність та склад готової продукції, можливо це продукція, яка була виготовлена під конкретне замовлення від якого потім покупець відмовився.
4. Коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ):
КМ = (54,4 - 5) / 54,4 = 0,9.
Нормативне значення: КМ>0,5. Для розрахунку даного показника необхідні такі дані балансу підприємства, які подано в таблиці В.4 додатку В.
Значення даного коефіцієнта відповідає нормативному, а це означає, що грошові кошти підприємства використовуються ефективно.
5. Коефіцієнт незалежності (КН):
КН = 17,9 / 54,4 = 0,33.
Нормативне значення: КН <1. Для розрахунку даного коефіцієнта використовуються наступні дані балансу, подані в таблиці В.5 додатку В.
Для підприємства ТзОВ "Фарт ЛТД" значення даного показника відповідає нормативному. Це означає, що зовсім не використовуються кредити банків. Швидше за все це пояснюється нестачею основних засобів в якості застави. Відсутність кредиторських зобов'язань перед банками не дуже позитивне явище, оскільки відсутня кредитна історія позичальника та досвід користування кредитними коштами.
Зробивши експрес-аналіз фінансового стану позичальника визначимо наскільки розраховані показники відповідають їх нормативним значенням:
Таблиця 1
Оцінка платоспроможності ТзОВ "Фарт ЛТД"
| Показники | Норматив | За станом на 01.07.2005 | Відхилення |
| 1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності | >0,2 | 0,1 | -0,1 |
| 2. Коефіцієнт поточної ліквідності | >0,5 | 2,7 | +2,2 |
| 3. Коефіцієнт загальної ліквідності | >2 | 3,76 | +1,76 |
| 4. Коефіцієнт маневреності власних коштів | >0,5 | 0,9 | +0,4 |
| 5. Коефіцієнт незалежності | <1 | 0,33 | +0,67 |
З таблиці видно, що майже всі показники оцінки фінансового стану позичальника, крім коефіцієнта миттєвої ліквідності, відповідають нормативним значенням.
Наявність картотеки неплатежів - відсутня.
Обсяг реалізації становить 9,5 тис. грн. Порівняно з сумою кредиту, який становить 150000 доларів США, обсяги реалізації є мізерними (0,001%).
Коефіцієнти можуть стати корисним інструментом при формуванні думки про фінансовий стан підприємства. Цінність кожного взятого окремо коефіцієнта є сумнівна. Їх необхідно розглядати разом. Працівник даного банку зобов'язаний завжди застосовувати кілька коефіцієнтів для виявлення причин і тенденцій. Коефіцієнти самі по собі не дають можливості зробити безпомилкові висновки. Таким чином дуже важливо, щоб працівник банку був компетентним і розумів принципи розрахунку цих показників.
Крім того, до використання фінансових коефіцієнтів потрібно підходити з особливою обережністю, тому що вони не завжди об'єктивно відбивають реальну ситуацію в зв'язку з інфляційною ситуацією й іншими особливостями перехідного періоду української економіки. У деяких випадках проводяться фінансові розрахунки у ВКВ, що забезпечить "порівнянність" даних за різні періоди. Незважаючи на наявність одного чи декількох несприятливих показників (коефіцієнтів), співробітник кредитного підрозділу може рекомендувати надавати кредит, але йому необхідно підготувати переконливі пояснення бізнес-факторів, що лежать в основі несприятливих фінансових коефіцієнтів.
Проект чи угода, запропоновані позичальником, повинні бути в принципі проаналізовані ним самим. Однак, наступні елементи повинні бути проаналізовані в тісному зв'язку з оцінкою платоспроможності позичальника: співвідношення між розміром пропонованого до фінансування нового проекту і власним капіталом позичальника, а саме: співвідношення "власний капітал/борг" після передбачуваного фінансування; коефіцієнт обслуговування боргу проекту, включаючи непогашену заборгованість діючого підприємства і його запланований прибуток; взаємозв’язок нового пропонованого проекту з поточною діяльністю позичальника: чи вносить цей проект енергію в діюче підприємство; чи підсилює його конкурентні переваги; розширює чи зміцнює поточну діяльність підприємства; чи буде проект продовжувати чи змінить наявну основну стратегію підприємства; чи представляє від диверсифікованість у порівнянні з існуючими видами діяльності.
Оцінка проекту повинна здійснюватись на основі наданої позичальником документації, тобто бізнес-плану, обґрунтування здійсненності проекту, кредитної пропозиції, опису угоди із усіма необхідними до справи документами.
У бізнес-плані демонструється ринковий потенціал проекту і позначається: сутність проекту, потенційні ринки збуту нового товару, оцінка конкуренції з боку інших товаровиробників, маркетинг нового товару, виробничий, фінансовий, організаційний, юридичний плани реалізації проекту, обсяг необхідних фінансових ресурсів, порядок використання кредиту і графік погашення за рахунок прибутків від виробництва і реалізації нововведень.
Природно, що чим докладніше будуть розкриватися різні аспекти реалізації проекту, тим більшою буде довіра банку бізнес-плану. У процесі оцінки проекту можна запросити додаткову інформацію чи особисто перевірити вірогідність необхідної інформації.
У випадку складних угод і інвестиційних проектів банк може залучити спеціалізованого консультанта для оцінки деяких елементів проектної пропозиції. Перед тим, як найняти таких консультантів, необхідно одержати згоду позичальника на фінансування такої послуги.
Оцінка проекту включає наступні елементи:
1. Аналіз цілей проекту. Відповідь на питання, чому позичальник не може профінансувати проект із власного прибутку, резервів чи шляхом випуску і продажу акцій.
У підприємства-позичальника на момент кредиту не вистачило власних коштів, а випуск та продаж нових акцій за оцінками експертів банку тривав би понад 3 місяці. Для порівняння: строк від подання заяви на кредит до видачі кредитних коштів склав 34 дні.
2. Оцінка загальної концепції і стратегії проекту за допомогою підготовки SWOT аналізу (англ. абревіатура: Сильні сторони - Слабкі сторони - Можливості - Загрози) нового проекту на основі наданої інформації.
Сильні сторони: відсутність на місцевому ринку конкурентів, устаткування аналогічного рівня було лише у провідних поліграфічних фірм України, досить високий рівень рентабельності (потужності устаткування дозволяють здійснювати виробництво у три зміни), наявність стабільного попиту на продукцію, що виробляється позичальником (етикетки для алкогольних та безалкогольних напоїв, учнівських зошитів, плакатів, продукція для презентацій та інше), стабільне зростання попиту на високоякісну продукцію.
Слабкі сторони: досить високий термін від встановлення та наладки обладнання до пуску обладнання у виробництво (3-4 місяці), нестача спеціалістів належного рівня, які мають досвід роботи з таким високоякісним обладнанням.
Можливості: фірма-виробник обладнання є одним із провідних виробників у даній галузі, великі потужності даного обладнання.
Загрози: форс-мажорні обставини.
Аналіз “4Р” маркетингу: продукція – ціна – збут – просування на ринок (англ. product – price – place (distribution) – promotion ).
Продукція: етикетки для алкогольних та безалкогольних напоїв, олії, харчових продуктів, кондитерських виробів, учнівські зошити.
Ціна: рівень ціни встановлюється наступним чином – собівартість продукції + заздалегідь визначена надбавка (20-22%) при умові, що отримана ціна нижча як у конкурентів.
Збут: є укладені контракти з лікеро-горілчаним заводом, кондитерською фабрикою, пивзаводом, виробниками газованих напоїв.
Просування на ринок: практично ніякого просування на ринок позичальнику не потрібно – досвід та активна діяльність на ринку поліграфічної продукції понад 5 років.
3. Аналіз продукту: унікальність продукту; виробничого призначення чи споживчий; порівняльні характеристики з конкуруючою продукцією; чи новий це вид продукції; чи має він свій ринок; з якими продуктами буде конкурувати; торгова марка і потенційний захист.