злочин криміналістичний облік оперативний
Реферат з теми:
Науково-методичні та організаційні засади оптимізації використання спеціальних криміналістичних знань в обліковій діяльності експертної служби МВС України
Оптимізація використання криміналістичної техніки в обліковій діяльності з розслідування крадіжок з проникненням у житло – один з важливих напрямків ТКЗ розслідування злочинів. Вирішення цієї проблематики передбачає включення в неї науково-методичних, організаційних та правових засад.
Аналізуючи сутність використання спеціальних криміналістичних знань у цьому виді криміналістичної діяльності, ми ґрунтуємося на тому, що використання системного, системно-структурного, системно-діяльнісного підходів до вивчення даної практики правозастосування дає змогу при взаємодії елементів системи утворити нову якість, не притаманну елементам, що її складають, на основі синтезу наукових напрямків забезпечити аналіз та підтримку будь-якої діяльності, розділити її на елементи, відслідковуючи структуру системи. Саме в цих аспектах мають застосовуватися зазначені підходи до науково-методичних та організаційних засад використання криміналістичної техніки в обліковій діяльності експертної служби МВС України, для оптимізації якої була запропонована інтегративна модель використання спеціальних знань, сфокусована криміналістичною характеристикою крадіжок із проникненням у житло.
Як зазначалося, велика кількість крадіжок з проникненням у житло скоюється злочинними групами, набуваючи серійного характеру.
Матеріали кримінальних справ свідчать, що однією з головних організаційних проблем розслідування серійних крадіжок із проникненням у житло є їх виявлення системності їх скоєння. Своєчасне об’єднання кримінальних справ по них в одному провадженні (ст. 26 КПК України) дає змогу акумулювати, та більш ефективно використовувати необхідну для їх розслідування інформацію, яка містилася в раніш розрізнених матеріалах.
Рішення про об’єднання кримінальних справ, що розслідуються окремо, повинно бути прийнято лише на основі аналізу відомостей, що містяться в них, про співпадаючи ознаки, які дають змогу зробити висновок про те, що групу злочинів вчинено однією особою (особами). Такими ознаками є відомості про вік, місце, час, спосіб вчинення низки крадіжок, знаряддя злочину тощо. Зокрема, в способі вчинення серії квартирних крадіжок виявляються особливості дій – «почерк» злочинця.
Реалізація цього положення в практичній діяльності правоохоронних органів слугувала утворенню системи «Modusoperandi», які спочатку були запропоновані Етчерлі (Англія) та вдосконалені А. Фольмером (США).
Сутність даної системи полягала в наступному. Її основу складав розподіл відомостей про злочинця на 10 груп, які визначалися буквами алфавіту: А, Б, В, Г, Д тощо. В групі А позначається злочин за його правовим визначенням (склад злочину) в кримінальному законі країни (вбивство, крадіжка, підпал та ін.), Б – особа чи місце, на які було здійснено посягання з боку злочинця, В – спосіб посягання, Г – застосовані злочинцем знаряддя чи засоби, Д – час посягання, Е – предмет посягання, І – кількість співучасників, К – індивідуальні особливості роботи злочинця, як вони виявилися в даному злочині. Кожна з цих груп для окремого роду злочинів поділялася на окремі випадки, які позначалися числами, від 1 до будь-якого числа (відсутність відомостей позначалася «0») [2, с. 107].
Сучасний потенціал високих технологій містить потужні можливості проведення моніторингу нерозкритих злочинів за ознакою способу вчинення злочину, шляхом утворення єдиних інтегрованих інформаційних систем. При цьому термін «єдина інформаційна система» на практиці не виключає її поділення на окремі функціонально та логічно завершені підсистеми. В подібній інтегрованій інформаційній системі функціональні модулі не еквівалентні традиційним АРМам з їх жорсткою структурою меню та набором функцій, а являють собою набори спеціалізованих програмних комплексів, що об’єднують функції різних модулів системи.
Функціональна класифікація, що найбільш точно відображає існуючу сьогодні структуру інформаційних підсистем УМВС України в Луганській області складається з: а) автоматизована інформаційно-пошукова система «Армор», функції – пошукові, облікові, довідкові, прогнозуючі; б) інформаційно-аналітична система «Сова», функції – аналітичні, плануючі, діагностичні; в) інтегрована біометрична система «Аргус» – окрім функцій цих систем в даній системі реалізовані можливості біометричної ідентифікації людини по зображенню обличчя.
Зокрема, АІПС «Армор» об’єднує 19 комп’ютерних інформаційних підсистем: АІС «Особа», АІС «Дактилоскопічні обліки», АІС «Оріон», АІС «Нерозкриті злочини» з відомостями про нерозкриті злочини, вчинені на території області, а саме: розбої, скоєні із застосуванням вогнепальної зброї; викрадення цінностей з металевих сховищ; викрадення із квартир, вчинені характерним способом; викрадення антикваріату, культурних та історичних цінностей тощо [6, с. 20-26].
Таким чином, сьогодні використання системи MOSдозволяє: судити про можливу кримінальну активність злочинця; об’єднувати кримінальні справи в одному провадженні (ст. 26 КПК) та вести його цілеспрямований пошук на основі використання в комплексі інформації про конкретний випадок, профілактичну роботу тощо. Функціонування цього виду обліку забезпечується підрозділами ДІТ МВС України [4, с. 97].
Втім, цей вид обліку майже за весь період свого існування характеризувався незадовільними показниками ефективності його використання, які, згідно з статистичних даних майже не долають 5-7 відсоткової межі [7]. За результатами анкетування слідчих, на питання про рівень ефективності обліку MOS, його високу ефективність відзначили 2,6% опитаних, низьку – 69,4%. Це кореспондується з даними опитування, проведеного С.М. Зав’яловим, згідно з якими тільки 1,7% опитаних слідчих та оперативних працівників відзначили його високу ефективність, а 48,5% назвали його неефективним [8, с. 154].
У ході вивчення матеріалів кримінальних справ, опитування слідчих та аналізу спеціальної літератури, було встановлено, що найбільш суттєвими чинниками, що впливають на ефективність оперативного обліку за способом вчинення злочинів є: а) слабка інтеграція з криміналістичними обліками (67,8% опитаних слідчих); б) невірогідність та неповнота інформації, яка надається в облікові дані (75,3% опитаних); в) недосконалість інформаційно-пошукової картки «злочин» (91,6% опитаних); г) недостатня поінформованість практичних працівників про можливості використання даних про спосіб для розкриття та розслідування злочинів (49,1% опитаних).
Для реєстрації інформації про нерозкритий злочин, відповідно до наказу МВС України № 1395 від 17.11.2003 р. «Про інформаційні системи органів внутрішніх справ» в інтегрованому банку даних (ІБД) використовується уніфікована інформаційно-пошукова карта на злочин (ІПК-«Злочин») [8].
ІПК має блоки: «Вид злочину», «спосіб проникнення», в якому розрізняється 90 різновидів, «спосіб насильницьких дій», «засоби скоєння злочину», «предмет злочинного посягання», «місце скоєння злочину», «по справі є», в якому перераховуються вилучені сліди та речові докази: відбитки пальців, сліди ніг, крові, транспортних засобів тощо. Проте, в блоці «спосіб проникнення» фактично описуються прийоми, що призводить до зниження рівня індивідуальності та, як наслідок, видачі для перевірки великого кола осіб перевірити який в умовах великого міста доволі складно.
З іншого боку, моніторинг інформації в системі проводиться лише за умови адресного запиту, що знижує його ефективність.
Певні недоліки містить також методика постановки на облік. Зокрема, згідно з діючими відомчими наказами, заповнення первинних документів ІБД (ІБД-«Злочин», ІБД-«Особа») здійснюється працівниками карного розшуку, а в блоці ІПК «по справі є» слідова інформація фіксується в текстовій формі у вигляді переліку.
Облік матеріальних слідів-відображень здійснюється експертною службою МВС України, а для виявлення серій злочинів використовуються, зазвичай, інформаційні можливості лише дактилоскопічних обліків.
Чітке визначення всіх епізодів злочинів, необхідність виявлення в процесі розслідування відомої серії крадіжок інших подібних злочинів, які можуть бути вчинені обвинуваченим (підозрюваним), прийняття заходів щодо перевірки цієї версії, виділення злочинів ситуаційного характеру, які повинні ставитися до вини лише деяким обвинуваченим – важливе завдання розслідування таких злочинів. Однією з передумов оптимізації цієї діяльності є взаємодія оперативного обліку за способом вчинення злочину та використання спеціальних криміналістичних знань при проведенні обліків кримінальних справ підрозділами експертної служби МВС України з метою розробки єдиної уніфікованої форми обміну відомостями про крадіжки з проникненням у житло, що мають ознаки серійності, накопичення первинної бази даних, звернення до якої дозволяло б своєчасно перевірити зацікавленими співробітниками можливість скоєння аналогічних крадіжок та інших пов’язаних із крадіжками злочинів, справи про які вони розслідують, виявити серії таких злочинів, об’єднати зусилля для розслідування.
Втім, якісному використанню спеціальних криміналістичних знань у проведенні пошуково-аналітичної роботи з цього напрямку перешкоджає низка перешкод науково-методичного та організаційного характеру.
Наприклад, колекції слідів , що складають слідові комплекси крадіжок з проникненням у житло, зосереджені на місцевому рівні, не є автоматизованими, систематизовані не за категоріями злочинів, а здійснювані перевірки проводяться не систематично та мають здебільшого нульовий результат, який залежить від суб’єктивних якостей співробітників (бажанням) ніж об’єктивних принципів та засад облікової діяльності. До цього слід додати й те, що обов’язок моніторингу інформації фактично покладений на підрозділи, що забезпечують функціонування дактилоскопічних обліків, отже виявлення серій злочинів відбувається, зазвичай, випадково в результаті перевірок лише слідів пальців рук.