Смекни!
smekni.com

Несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів (стр. 8 из 8)

Об'єктивна сторона злочину характеризується; 1) діями - посяганням на життя іншої новонародженої дитини; 2) наслідками у вигляді її смерті; 3) причинним зв'язком між зазначеними діями та наслідком, а також 4) часом і певною обстановкою - це діяння може бути вчинено лише під час пологів або відразу після пологів.

Суб'єктом злочину може бути лише мати потерпілої дитини, яка є осудною і на момент вчинення злочину досягла 14-річного віку.

Умисне вбивство матір'ю своєї новонародженої дитини у даній ситуації вчинене у співучасті. Співвиконавець цього вбивства (Кириченко) підлягає кримінальній відповідальності залежно від обставин справи за відповідною частиною (і пунктом ч. 2) ст. 115. Дії підбурювача і пособника кваліфікуються відповідно, за ч. ч. 3 або 4 ст. 27 і ст. 117.

Суб'єктивна сторона характеризується прямим або непрямим умислом. Психічне ставлення особи при вчиненні цього злочину характеризують такі особливості: 1) його вчинення обумовлене емоційною напругою, викликаною вагітністю і пологами та психічними процесами, що їх супроводжували (зокрема сімейним конфліктом, подружньою зрадою, матеріальними та іншими соціально-побутовими негараздами); 2) тимчасовий психічний розлад послаблює здатність матері усвідомлювати свої дії та керувати ними, у зв'язку з чим вона є обмежено осудною.

Задача 2

Колишній слідчій Кругових, який вже рік не працював, вийшовши на пенсію, на стадіоні під час футбольного матчу зустрівся з Дмитренком, якого він раніше притягав до кримінальної відповідальності. Зі словами: "Тепер будеш знати як сажати невинних у тюрму!" - Дмитренко наніс удар ножем у живіт Кругових. Через декілька хвилин потерпілого доставили до лікарні, де вдалося врятувати йому життя.

Кваліфікуйте дії Дмитренка.

Так як Круговий колишній слідчий, то дії Дмитренка слід кваліфікувати за ч. 3 ст.345 КК України як умисне заподіяння працівникові правоохоронного органу або його близьким родичам тяжкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків.

Основним безпосереднім об'єктом злочину є нормальна діяльність правоохоронних органів, їх авторитет, а додатковим обов'язковим об'єктом - психічна недоторканність працівників правоохоронних органів або їх близьких родичів, їх здоров'я.

Потерпілими від цього злочину можуть бути: 1) працівник правоохоронного органу, 2) його близькі родичі.

Об'єктивна сторона злочину може бути виражена у: 1) погрозі (ч 1 ст 345); 2) заподіянні побоїв, а також тілесних ушкоджень - легких, середньої тяжкості (ч. 2 ст. 345) або тяжких (ч. 3 ст. 345).

Злочин вважається закінченим з моменту висловлення погрози (ч. 1 ст. 345), заподіяння побоїв чи тілесних ушкоджень (ч. 2 ст. 345).

Суб'єктом цього злочину у вигляді погрози, заподіяння побоїв або легких тілесних ушкоджень може бути осудна особа, яка досягла 16-річного віку, а у вигляді заподіяння середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень - 14-річного віку.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом.

ВИСНОВКИ

Розвиток методів обробки інформації за допомогою комп'ютерів призвів до застосування цих машин в усіх галузях національної економіки та інших сферах суспільного життя. Значна кількість таких машин об'єднана комп'ютерними мережами, деякі з них набули інтернаціонального характеру. За цих умов виникли і набули суспільної небезпеки різні діяння, що заподіюють шкоду нормальній роботі комп'ютерів та комп'ютерних мереж, яка поряд зі встановленим порядком використання ЕОМ та комп'ютерних мереж становить об'єкт цього злочину.

Предметом злочину є: 1) автоматизовані електронно-обчислювальні машини (комп'ютери, АЕОМ), у т.ч. персональні; 2) їх системи; 3) комп'ютерні мережі.

Об'єктивна сторона злочину проявляється у формі: 1) незаконного втручання у роботу АЕОМ, їх систем чи комп'ютерних мереж, що призвело до перекручення чи знищення комп'ютерної інформації або носіїв такої інформації; 2) розповсюдження комп'ютерного вірусу. Суб'єкт злочину загальний.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується умисною виною, Злочинні дії можуть бути вчинені лише з прямим умислом, тоді як ставлення винного до наслідків злочину може характеризуватись як прямим, так і непрямим умислом. Кваліфікуючими ознаками (ч. 2 ст. 361) злочину є вчинення його: 1) повторно; 2) за попередньою змовою групою осіб; 3) заподіяння ним істотної шкоди. Слід наголосити на практичній доцільності виокремлення і розгляду як самостійних юридичних складів злочинів “Несанкціонований доступ до комп’ютерної інформації” та “Умисне розповсюдження шкідливих комп’ютерних програм”, альтернативних діянь, передбачених чинною редакцією ч.1 ст. 361 КК України. Слід закріпити вказані юридичні склади в окремих статтях Особливої частини КК України.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.

2. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року.

3. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 р. № 2657-ХІІ

4. Закон України «Про науково-технічну інформацію» вiд 25 червня 1993 р. № 3322-XII

5. Закон України «Про телекомунікації» від 18 листопада 2003 р. № 1280-ІV

6. Закон України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах» від 5 липня 1994 р. № 80/94-ВР.

7. Положення про технічний захист інформації в Україні (затверджене Указом Президента України від 27 вересня 1999 р. № 1229/99).

8. Узагальнення судової практики Верховного Суду України „Судова практика розгляду справ про злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), автоматизованих систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку” від 19.10.2009 року.

9. Александров Ю.В., Антипов В.І., Дудоров О.О. та ін. Кримінальне право України: загальна та особлива частини. Підручник у 2-х тт. / За ред. Мельника М.І., Клименка В.А. - К.: Юридична думка, 2004. - 352/656 с.

10. Андрушко П.П., Кобзаренко В.П., Матишевский П.С., Шапченко С.Д. Кримінальне право України: практикум / За ред. Яценко С.С. - К.: Юрінком Інтер, 2004. – 592 с.

11. Вовкотруб С.Г., Омельчук О.М., Ярін В.М. та ін. Кримінальне право України / За ред. Омельчука О.М. - К.: Наукова думка, 2004. – 297 с.

12. Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп’ютерних технологій. / За заг. ред. д.ю.н., професора Калюжного Р.А. - Запоріжжя: Просвіта, 2001. - 257с.

13. Кримінальний кодекс України: Наук.-практ. коментар / За заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. — К., 2006. — С. 969.

14. Кузнецов В.В., Савченко А.В. Кримінальне право України. - К.: Паливода, 2006. – 300 с.

15. Кузнєцов В.О., Стрельбицький М.П., Гіжевський В.К. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини. - К.: Істина, 2005. – 380 с.

16. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. — К.: Каннон, А.С.К., 2003. – 1230 с.

17. Пашнєв Д.В., Рудик М.В. Особливості виявлення та кримінально-правова кваліфікація злочинів, що посягають на комп’ютерну інформацію з обмеженим доступом // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского / Серия «Юридические науки». - Том 22 (61). - № 1. - 2009. - С. 229-235.

18. Розенфельд Н.А. Відповідальність за незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів)// Вісник прокуратури. - 2002. - № 4. - С. 23-27.

19. Розенфельд Н.А. Деякі аспекти вдосконалення відповідальності за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж// Матеріали науково-практичної конференції “Становлення і розвиток правової системи України”: Тези доповідей і наук. повідомлень. - К.: НАН України, Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. - 2002. - С. 186-188.

20. Розенфельд Н.А. Деякі особливості визначення ознак об’єктивної сторони складу злочину “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”// Адвокат. - 2002. - № 4-5. - С. 24-26.

21. Розенфельд Н.А. Загальна характеристика умисних комп’ютерних злочинів// Право України. - 2002. - № 9. - С. 88-93.

22. Розенфельд Н.А. Кримінально-правова характеристика незаконного втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.08. - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право. - Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, Київ, 2003. – 230 с.

23. Розенфельд Н.А. Проблеми вдосконалення відповідальності за незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), їх систем та комп’ютерних мереж// Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. - К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України; Спілка юристів України. - 2002. - Вип. 16. - С. 355-359.

24. Розенфельд Н.А. Програмно-математичні заходи захисту комп’ютерної інформації як предмет злочину “Незаконне втручання в роботу ЕОМ (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж” // Збірник наукових праць за матер. наук. конф. студентів і аспірантів “Актуальні проблеми правознавства очима молодих вчених”. - Хмельницький: Хмельницький інститут управління і права. - 2002. - С. 229-230.

25. Розенфельд Н.А. Спосіб та знаряддя вчинення злочину “Незаконне втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж”// Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України: матеріали міжнар. наук. конф. “Україна: шляхами віків”, присвяченої 175-річчю з дня народження Георгія Андрузького: У 2-х ч. - К.: Академія праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. - 2002. - Ч. 1. - С. 204-207.

26. Савченко А.В., Кузнецов В.В., Штанько О.Ф. Сучасне кримінальне право України. - К.: Паливода, 2006. – 636 с.

27. Стратонов В.М., Сотула О.С. Кримінальне право України: Загальна та Особлива частини. - К.: Істина, 2007. – 400 с.