Підводячи підсумки аналізу кредитного портфелю банку, можна зробити наступні висновки: кредитна політика ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" як в цілому, так і щодо операцій з фізичними особами є оптимальною. Про це свідчить структура кредитного портфелю, в якому основну частку займають якісні кредити. Кредитна діяльність банку спрямована не тільки на кількісне зростання (екстенсивний розвиток шляхом збільшення обсягів наданих кредитів), але і на якісне зростання шляхом залучення клієнтів за рахунок розширення асортименту кредитних продуктів та якісного обслуговування клієнтів, що сприяє підвищенню стабільності кредитного портфелю банку та зменшенню його ризиковості.
На даному етапі банк використовує інструменти зниження кредитного ризику.
Такими інструментами є:
1. Реалізація в межах кредитних відносин заходів, що забезпечують підвищення ступеня готовності позичальника виконувати зобов'язання за кредитною згодою.
Згідно умов договору за неправомірне користування кредитом, позичальник сплачує штраф у розмірі 38% річних;
За несвоєчасну сплату сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочки.
2. Реалізація у межах кредитних відносин заходів, що забезпечують підвищення фінансових можливостей позичальника.
Обов’язковою умовою при кредитуванні є переведення рахунків в систему Промінвестбанк.
3. Підвищення інформованості банка про готовність і можливість позичальника виконувати умови кредитного угоди, що реалізується наступним чином: використання інформації про рух грошових коштів позичальника по його рахунку.
4. Лімітування. Лімітування кредитного ризику передбачає встановлення в банку внутрішніх фінансових нормативів в процесі розробки кредитної політики банку. В ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" існують такі види лімітів:
- ліміт овердрафту;
- ліміт кредитної лінії по зарплатній картці, що не може перевищувати 95% розміру середньомісячної заробітної плати, скоригованої на суму обов’язкових відрахувань та розрахованої за останні три місяці.
5. Передача ризику (страхування). Страхування являє собою передачу за визначену плату цілком або частково власного ризику на спеціалізовану організацію. Страхування за своєю природою є формою попереднього резервування ресурсів, призначених для компенсації збитку від очікуваного прояву ризиків.
Страхування кредитів, яке проводиться банком у страховій компанії "Вексель" проводиться у двох формах:
- добровільне страхування відповідальності позичальників за непогашення кредиту. Страхувальником є позичальник, об’єктом страхування є відповідальність перед банком, що видав кредит, за своєчасне і повне погашення кредиту та процентів за ним;
- добровільне страхування ризику непогашення кредиту. Страхувальником виступає банк, а об'єктом страхування – відповідальність усіх чи окремих позичальників перед банком за своєчасне і повне погашення кредиту та процентів за ним.
6. Використання процентної ставки. Використання процентної ставки передбачає зміну такої її складової, як надбавка за ризик або ризикова премія. Вона виступає як визначена компенсація потенційних втрат банку внаслідок невиконання позичальником своїх зобов'язань. Надбавка за ризик, що встановлюється банком, відбиває рівень кредитного ризику конкретного позичальника і слугує ефективним важелем зростання зацікавленості клієнта в підвищенні власної кредитоспроможності.
7. Використання забезпечення. Банк використовує наступні види забезпечення:
- застава товару, що придбається за рахунок кредитних коштів; порука торгового підприємства;
- застава транспортного засобу, що придбається за рахунок кредиту;
- застава майнових прав за договором банківського вкладу в національній валюті.
8. Контроль зміни рівня кредитного ризику. Основна мета контролю за кредитами полягає в тому, щоб не допускати підвищення кредитного ризику понад установлений рівень.
Отже, як бачимо, банк здійснює мінімізацію кредитного ризику на кожному етапі кредитуванні позичальника.
Розглянувши діяльність ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" протягом 2005 – 2007 років, дослідивши основні показники та індикатори діяльності, бачимо, що банківська установа займає лідируючі позиції на ринку банківських послуг держави, є однією з найбільш стабільних та надійних.
Протягом періоду дослідження активи банку станом на 01.01.2008 року зросли на 16678,1 млн. грн. і складають 44458,1 млн. грн. Зобов’язання зросли на 14671,8 млн. грн. і становлять 39234,7 млн. грн., капітал зріс на 2006,2 млн. грн.. і складає на звітну дату 5223,3 млн. грн., що підтверджує високі темпи динамічного розвитку банку. Підвищення інвестиційного потенціалу банку, розширення операцій із різними групами клієнтів, зміцнення довіри до нього забезпечується постійним нарощенням капіталу банку, прибутки банку зросли на 361,6 млн. грн. і на звітну дату складають 874,5 млн. грн., витрати збільшилися на 206,8 млн. грн., але вони є продуктивними, оскільки в свою чергу забезпечують отримання процентних та комісійних доходів.
Загальна заборгованість за кредитами, наданими ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" фізичним та юридичним особам станом на 01.01.2008 року склала 37165,4 млн. грн.
Розглядаючи діяльність ВАТ "Райффайзен Банк Аваль" варто відзначити, що станом що станом на 01.01.2008 року обсяг споживчих кредитів виданих фізичним особам становив 22007,9 млн. грн., протягом 2006 та 2007 рр. темп росту становив 209,0%.
Дослідивши структуру та динаміку кредитного портфелю ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", варто зазначити, що обсяги кредитної заборгованості протягом аналізованого періоду зростали, збільшувалась кількість та обсяги кредитів, що надаються фізичним особам на споживчі потреби, необхідним було формування надійної ресурсної бази для подальшого розвитку та розширення даного виду кредитування. Установа банку активно кредитує позичальників, залучає до взаємовигідної співпраці фізичних та юридичних осіб, пропонуючи різні схеми кредитування та забезпечуючи задоволення потреб позичальників.
Протягом проаналізованого періоду в діяльності банківської установи спостерігаються яскраво виражені тенденції до постійного нарощування обсягів високоліквідних активів, збільшення обсягів кредитування позичальників, при цьому кредитний портфель банку характеризується високою якістю та низьким рівнем ризикованості, що свідчить про виважену стратегію банківської установи щодо проведення активних операцій та про чітке дотримання вимог кредитної політики установою банку, що в подальшому дасть змогу установі банку отримувати позитивні результати від проведеного обсягу робіт.
Також, при кредитуванні фізичних осіб особлива увага приділяється кредитним ризикам. З метою мінімізації кредитного ризику банк розробляє в кредитній політиці основні положення управління кредитним ризиком.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аванесова Ірина "Передумови регулювання кредитної діяльності в Україні: історія і сучасність"//Банківська справа.-2002-№4.
2. Банківські операції: Навчально-методичний посібник / Уклад.: Н.Г. Слав’янська, С.В. Башлай. – Суми: УАБС, 2002. – 680 с.
3. Башлай С.В., Лобода Н.О. Теоретичні аспекти та особливості банківського кредитування фізичних осіб в Україні // Проблеми і перспективи розвитку банківської системи України. Т. 12: Збірник наукових праць: Наукове видання.- Суми: Мрія-1 ЛТД; УАБС, 2005.- 234 c.
4. Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент банков: организация, стратегия, планирование.-М.: ИКЦ "ДИС", 2006.-288с.
5. Борисов А.И. Потребительское кредитование, или Жизнь взаймы // Банковское дело (рус.).- 2005.- № 6.- C.47-51
6. Бугелець Ю. Основні шляхи вдосконалення сучасних методів оцінки кредитоспроможності позичальника // Банківська справа. - 2007. - №4. - с.54.
7. Бункана М.К. Деньги. Банки. Валюта. – М.: АО "Дис", 2004. – 174с.
8. Версаль Н.І., Олексієнко С.М. "Кредитні ризики, як важлива складова ризиків банківської діяльності"// Фінанси України-2002-№8.
9. Вітлінський В.В., Пернарівський О.В. Кредитний ризик комерційного банку. За ред. В.В.Вітлінського. – К.: Тов-во "Знання", 2000. – 251с.
10. Вітлінський В.В., Пернарівський О.В., Баранова А.В. "Оцінка кредитоспроможності позичальника та ризику банку"// Фінанси України - 1999-№12.
11. Галапун Н.Д. Кредитний ризик: вдосконалення методів мінімізації в Україні // Банківська система України: теорія і практика становлення: Збірник наукових праць: В 2 т. Т.2 – Суми., 1999. – с.568-574.
12. Галасюк В.В., Галасюк В.В. Оцінка кредитоспроможності позичальників: що оцінюємо? //Вісник НБУ.-2001.-N5.-С.54-56.
13. Гармидаров П.П. Ризик-менеджмент у банку // Регіональна економіка. -2003.-№4. с. 140-146.