Смекни!
smekni.com

Податкові відносини та їх правове регулювання (стр. 2 из 3)

Нам видається, в даному випадку змішується об'єкт оподаткування, встановлений податковими законами, і об'єкт податкових правовідносин, який охоплює більш широку область регулювання. Тут, мабуть, також зміщені акценти: законодавче регулювання про-похідних від правового, а не навпаки.

Крім того, виникає ще два зауваження: по-перше, гроші являють собою форму майна і протиставляти «грошову і майнову форму», мабуть, не має сенсу, по-друге, при такому підході випадає з об'єктів податкових правовідносин діяльність, з приводу якої також складаються податкові правовідносини. Податкове право, регулюючи відносини з приводу встановлення та сплати податків, визначає коло учасників цих відносин, наділяє їх суб'єктивними правами і обов'язками. Характеризуючи учасників правовідносин, важливо розрізняти:

суб'єктів податкового права - лила, що володіють правосуб'єктністю і потенційно здатні бути учасниками податкових правовідносин:

суб'єктів податкових правовідносин - реальний учасник конкретних податкових правовідносин.

Суб'єктом податкового права може бути будь-яка особа, поведінка якого регулюється нормами податкового права і яка може виступати учасником податкових правовідносин, носієм суб'єктивних прав і обов'язків.

Суб'єкти податкового права мають правосуб'єктність - передбаченої нормами податкового права здатність бути учасником правовідносин, пов'язаних із встановленням, зміною, скасуванням податкових платежів, мати суб'єктивні права і обов'язки.

Для можливості участі в цих відносинах суб'єкти наділені правоздатністю і дієздатністю. Фактично вони представляють два елементи досить складного юридичного властивості - правосуб'єктності.

Податкова правоздатність - передбачена нормами податкового права здатність мати права і обов'язки з приводу сплати податків. Вона являє собою можливість особи бути учасником податкових правовідносин і виступає як його суспільно-юридична властивість. Змістом податкової правоспрможності є сукупність прав та обов'язків, які суб'єкти можуть мати у відповідності з чинним законодавством. Податкова дієздатність - передбачена нормами податкового права здатність своїми діями набувати і реалізовуються-вати права і обов'язки. Дієздатність виражається в здійсненні особою дій, спрямованих:

на придбання прав і створення обов'язків;

здійснення прав і обов'язків;

здатність нести відповідальність за податкові правопорушення.

Податкові право-і дієздатність доповнюють один одного і фактично є взаємозалежними. Правоздатність утворюється з моменту виникнення (народження громадянина, реєстрації юридичної особи і т.д.), дієздатність - по досягненні певної умови (певного віку; статусу - підприємець і т.д.). Іноді виникнення правоздатності та дієздатності в податкових правовідносинах збігаються (практично одночасно з реєстрацією статуту юридичної особи слід постановка його на облік у податковій інспекції, а з цього моменту, навіть за відсутності діяльності, виникає обов'язок надання звітності і, відповідно, відповідальності за ухилення від цього) .

В.І. Гуреєв пов'язує податкову дієздатність фізичних осіб з настанням 18-річного віку (див. В. І. Гурєєв. Податкове право. М., 1995, с. 8) і визначає її «... як здатність осіб своїми діями створювати умови, які підпадають під оподаткування (тобто отримувати доходи ») (там же, с. 13), на наш погляд, податкова дієздатність громадян пов'язана з двома передумовами:

досягнення певного віку;

наявність певної умови.

З 18-річного віку громадяни отримують можливість повністю реалізовувати весь комплекс прав і обов'язків, але в якості умови не обов'язково виступає одержання доходів. Це може бути і конкретну подію (одержання спадщини, яке ще не стало доходом; зайняття певним видом діяльності і т.д.).

В якості суб'єктів можна виділити три групи учасників податкових правовідносин:

держава;

податкові органи;

платники податків.

У деяких виданнях можна зустріти інші системи суб'єктів правовідносинах.

Підстави зміни податкових правовідносин .

В якості обов'язкового елемента подібної характеристики виступають підстави виникнення податкових правовідносин. Податкові правовідносини виникають, змінюються, припиняються, реалізуються на підставі певного комплексу різних за змістом взаємопов'язаних юридичних явищ, взаємодія яких припускає розвиток правовідносин. Податкові правовідносини можуть змінюватися під впливом:

а) нормативних підстав, за яких норми права регулюють область податкових правовідносин;

б) правосуб'єктність підстав, що характеризують здатність особи до участі у правовідносинах (досягнення віку тощо);

в) фактичних підстав - власне підстави виникнення , зміни або припинення податкових правовідносин, базуються на юридичному факті.

Юридичний факт - конкретна життєва обставина, з якою норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення податкових правовідносин. Вони являють собою: по-перше, факти реальної дійсності, по-друге, передбачені нормами податкового права, по-третє, тягнуть за собою певні юридичні наслідки.

КЛАСИФІКАЦІЯ ЮРИДИЧНИХ ФАКТІВ може здійснюватися за різними підставами:

а) за юридичними наслідками:

Правотворчі - юридичні факти, з якими

норми права пов'язують виникнення податкового правовідношення;

Правозмінюючі - юридичні факти, з якими норми права пов'язують зміну податкових правовідносин;

Правоприпиняючі - такі юридичні факти, з наявністю яких норми права пов'язують припинення податкових правовідносин.

Один і той же факт може викликати кілька юридичних наслідків. Наприклад, смерть одночасно викликає припинення правовідносин зі сплати податків і виникнення правовідносин зі сплати податку з майна, що переходить у порядку спадкування або дарування.

б) за вольовому ознакою.

ДІЇ - юридичні факти, що є результатом тому вольового поведінки людей, результатом волевиявлення осіб.

Вони можуть виступати у формі:

правомірних дій - дії, що здійснюються в відповідно до вимог податкових норм або не суперечать їм;

неправомірних дій - дії, що порушують вимоги закону, не відповідають приписам правових норм.

На підставі правових норм приймаються індивідуальні податкові акти. Податковим актом є правомірне юридична дія, спрямована на виникнення, зміну або припинення конкретного податкового правовідносини.

ПОДІЇ - явища, настання яких відбувається незалежно від волі суб'єктів податкових правовідносин (смерть і народження людини пов'язуються з припиненням податкових правовідносин або зміною їх режиму; стихійні лиха можуть з'явитися поштовхом для введення надзвичайних податків тощо).

Особливості податкових правовідносин

податковий правовідносини право платіж

У податкових правовідносинах найбільш виразно, порівняно з усіма іншими формами фінансових правовідносин, простежуються державно-владна і майнова сторони. Відносини щодо зборів і податків є владно-майновими. Держава наділяє компетентні органи владними повноваженнями і контролює надходження коштів до бюджету. З іншого боку, надходження податків є одним з основних каналів формування об’єктів власності держави (хоча спочатку й у специфічній грошовій формі). Розглядаючи цю проблему, Ю. А. Ровинський звертав увагу на різну міру прояву владного характеру, що відмежовує фінансове право від інших галузей.

Конкретизація податкових правовідносин передбачає два елементи:

реалізацію волі держави як власника коштів;

певну поведінку учасників податкових відносин.

Податкові правовідносини стосуються різних суб’єктів (держави, юридичних, фізичних осіб), між якими формується певна підпорядкованість. Безперечно, що обов’язок платника має безумовний характер, за якого немає рівності сторін.

Відмінність податкових правовідносин від інших майнових правовідносин, наприклад цивільних, полягає насамперед у нерівності положення їх учасників. Відносини сторін тут основані на підпорядкуванні однієї сторони (платника податків) іншій (державі в особі її органів чи органів місцевого самоврядування). На думку Н. І. Хімічевої, основною особливістю, що визначає інші відмінні риси фінансових правовідносин (у тому числі й податкових), є те, що вони виникають у процесі утворення, розподілу й використання державних грошових фондів, тобто в процесі фінансової діяльності держави. Крім того, одним із суб’єктів податкових правовідносин завжди виступає держава в особі податкових органів, наділених владними повноваженнями. Це єдина система контролю за додержанням податкового законодавства, за правильністю нарахування, повнотою і своєчасністю внесення у відповідний бюджет податків і зборів, установлених законодавством. Відмінність податкових правовідносин від інших фінансових правовідносин, що також характеризуються як владно-майнові (грошові) відносини, полягає у своєрідності структурних елементів змісту податкових правовідносин.

Отже, податкові правовідносини являють собою відносини, що виникають відповідно до податкових норм (регулюють встановлення, зміну і скасування податкових платежів) і юридичних фактів, учасники цих відносин наділені суб’єктивними правами і мають юридичні обов’язки, пов’язані зі сплатою податків і зборів до бюджетів і фондів.


Висновок

Таким чином, проблема дослідження суті та змісту податкових правовідносин в Україні є надзвичайно актуальною. В юридичній літературі немає єдиного підходу стосовно визначення поняття податкових правовідносин. Враховуючи вищенаведені позиції різних науковців, на нашу думку, можна запропонувати наступне визначення: податкові правовідносини – це суспільні відносини, які врегульовані нормами податкового права та гарантовані силою державного примусу, що виникають відповідно до норм податкового законодавства та юридичних фактів між суб’єктами податкових правовідносин з приводу встановлення, зміни та стягнення з платників податків (зборів, обов’язкових платежів) частини їхніх доходів до бюджетів та державних цільових фондів у вигляді податків та зборів (обов’язкових платежів).