Ухиленням від відбування покарання вважаються:
– невиконання встановлених обов’язків, порушення порядку та умов відбування покарання;
– притягнення до адміністративної відповідальності за порушення громадського порядку, які були вчинені після письмового попередження;
– невихід більше двох разів протягом місяця на громадські роботи без поважної причини;
– допущення більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця;
– поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.Вважаємо, більш правильно поступив КВК РФ в ст. 30, в якій передбачає злісне ухилення від відбування обов'язкових робіт в такій редакції: «Злісним ухиленням від відбування обов'язкових робіт признається засуджений: а) більше двох разів протягом місяця не вийшов на обов'язкові роботи без поважних причин; б) більше двох разів протягом місяця порушив трудову дисципліну; в) сховався в цілях ухилення від відбування покарання».
Порушником визнається також засуджений, який не з’явився без поважної причини до інспекції або зник з метою ухилення від відбування покарання. За кожним фактом допущеного порушення засуджена особа дає письмове пояснення, яке долучається до її особової справи.
Поважними причинами неявки засудженої особи (неповнолітнього) до інспекції у призначений строк визнаються: несвоєчасне одержання виклику, хвороба та інші обставини, що фактично позбавляють її можливості своєчасно прибути за викликом, і які документально підтверджені
(ч. 1 ст. 37 КВК України).
Виконання покарання у виді громадських робіт припиняється, а засуджені особи знімаються з обліку у зв’язку з:
– відбуттям призначеної судом кількості годин громадських робіт – за наявності повних даних з підприємства про відпрацьований час, коли сумарна кількість годин, відпрацьованих засудженим, дорівнює кількості годин, визначених вироком суду;
– засудженням за ухилення від відбування громадських робіт – за наявності вироку суду, який набрав законної сили;
– амністією – за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;
– скасування вироку – за наявності відповідної постанови (ухвали) суду;
– іншими підставами, передбаченими законодавством.
З обліку також знімаються: померлі – за наявності відповідної довідки органу реєстрації актів громадянського стану; особи, засуджені за вчинення нового злочину, – за наявності копії вироку суду, що набрав законної сили; засуджені особи, які змінили місце проживання і вибули за межі території обслуговування, – за наявності підтвердження про отримання особової справи підрозділом інспекції за новим місцем проживання.
У день закінчення строку покарання у виді громадських робіт (у день отримання останнього повідомлення від власника підприємства про відбутий засудженою особою час покарання), а при звільненні за іншими підставами – не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів працівник інспекції направляє повідомлення власнику підприємства, де засуджена особа відбувала покарання, про припинення його виконання. Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції.
У десятиденний термін після зняття з обліку особи, яка підлягає призову на строкову військову службу, у відповідний військкомат направляється повідомлення.
Засудженій особі, яка відбула призначений судом строк покарання у виді громадських робіт, на її вимогу може видаватися довідка про відбуття покарання або про звільнення від нього (ч. 6 ст. 153 КВК України).
Особливості виконання і відбування неповнолітнім покарання у виді виправних робіт. У 2006 році кримінально-виконавча інспекція Державного департаменту України з питань виконання покарань виконувала судові рішення у відношенні 16816 засуджених неповнолітніх, з яких 12 (0,1%) – до виправних робіт (Статистичні дані Державного департаменту України з питань виконання покарань [12]).
У третьому розділі Інструкції визначається порядок виконання покарання у виді виправних робіт (ст. 57 КК України, ст. ст. 41–46 КВК України) за місцем роботи засуджених осіб та проведення з ними індивідуально-профілактичної роботи з метою їх виправлення, недопущення скоєння ними нових злочинів та інших правопорушень.
Режим, тобто порядок та умови виконання та відбування цього покарання знаходить своє втілення у таких правових обмеженнях:
– відрахування із заробітку засуджених до виправних робіт в доход держави (ст. 57 КК, ст. 45 КВК України);
– заборона протягом строку відбування покарання засудженим виїжджати за межі України, переводитися на іншу посаду чи роботу, звільнятися з роботи за власним бажанням без дозволу кримінально-виконавчої інспекції. Дозвіл на звільнення може бути наданий після перевірки обґрунтованості заяви засудженого та за наявності довідки з нового місця роботи про можливість його працевлаштування (ч. 1 ст. 42 КВК України);
– не зарахування часу чергової відпустки до строку відбування покарання (ч. 2 ст. 42 КВК України);
– притягнення до кримінальної відповідальності у разі злісного ухилення засудженого від відбування покарання за ст. 389 КК України;
– виникнення судимості при засудженні до виправних робіт згідно зі ст. 88 КК України.
За порушення порядку та умов відбування покарання у виді виправних робіт до засудженого може застосовуватися інспекцією стягнення у вигляді письмового попередження про притягнення до кримінальної відповідальності (ч. 4 ст. 46 КВК України). Перед накладенням стягнення неповнолітній засуджений дає письмове пояснення про причини допущеного порушення, яке підлягає перевірці і долучається до його особової справи.
Відносно особи, яка ухиляється від відбування покарання у виді виправних робіт, інспекція надсилає прокуророві матеріали, що свідчать про ухилення для вирішення питання про притягнення засудженої особи до кримінальної відповідальності відповідно до ч. 2 ст. 389 КК України.
Ухиленням засудженого від відбування покарання вважається:
– невиконання встановлених обов’язків;
– порушення порядку та умов відбування покарання;
– вчинення проступку, за який його було притягнуто до адміністративної відповідальності;
– допущення більше двох разів протягом місяця прогулів, а також більше двох порушень трудової дисципліни протягом місяця або поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння.
Порушником визнається також засуджений, який не з’явився без поважної причини до інспекції або виїхав без дозволу інспекції за межі України.
Виконання покарання у виді виправних робіт припиняється і засуджені неповнолітні знімаються з обліку у зв’язку з:
– відбуттям призначеного вироком суду покарання, – за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено в строк відбування покарання, заробіток та проведені з ним відрахування. При цьому затримка перерахування утриманих сум не є перешкодою для зняття засудженого з обліку;
– засудженням за ухилення від відбування покарання у виді виправних робіт, – за наявності копії вироку, що набрав законної сили;
– амністією, – за наявності постанови суду про застосування амністії;
– помилуванням, – за наявності розпорядження про виконання Указу Президента України про помилування;
– скасуванням вироку, – за наявності відповідної постанови суду;
– заміною виправних робіт штрафом, – за наявності відповідної постанови суду;
– звільненням від відбування покарання, – за наявності відповідної постанови суду.
З обліку також знімаються:
– померлі, – за наявності відповідної довідки з органу реєстрації актів громадянського стану;
– особи, засуджені за вчинення нового злочину, – за наявності копії вироку, що набрав законної сили;
– засуджені особи, які вибули з території обслуговування у зв’язку зі зміною місця роботи, – за наявності підтвердження про отримання справи інспекцією за новим місцем роботи.
Після повного відбуття засудженим покарання у день закінчення його строку (тобто в день отримання останніх розрахункових відомостей з підприємства), а при звільненні за іншими підставами – не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідних документів інспекція надсилає повідомлення власнику підприємства, на якому працює засуджений, про припинення відрахувань з його заробітку і знімає засуджену особу з обліку (ч. 6 ст. 153 КВК України). Зняття засудженої особи з обліку за іншими підставами здійснюється в день надходження відповідних документів до інспекції. Відносно особи, знятої з обліку, яка підлягає призову на строкову військову службу, в десятиденний термін направляється повідомлення у відповідний військкомат. В такий самий термін про зняття з обліку засудженої особи направляється повідомлення до відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб.
Особливістю цього покарання є те, що виконання покладається на інспекцію, а проведення індивідуально-профілактичної роботи за місцем проживання засуджених осіб з метою їх виправлення та недопущення учинення ними нових злочинів та інших правопорушень – на органи внутрішніх справ відповідно до ч. 3 ст. 41 КВК України.
Виконуючи покарання у виді виправних робіт, кримінально-виконавча інспекція веде облік засуджених, роз’яснює порядок та умови відбування покарання, контролює додержання порядку та умов відбування покарання засудженими особами і власником підприємства за місцем роботи засуджених осіб, здійснює проведення виховної роботи, надає дозвіл на звільнення з роботи засуджених осіб за власним бажанням протягом строку відбування покарання.