Варто довідатися в заявника, якщо можливо, номери грошових купюр, переданих взятко приймач. Якщо предметом хабара послужила будь - яка річ, то також слід з'ясувати її ознаки (найменування, призначення, форма, матеріал, колір, розміри, давність виробництва і стан цієї речі, дефекти, клейма, написи і т. д.). Якщо предмет хабара був упакований в будь - яку тканину або папір, слід з'ясувати їх характерні ознаки, поцікавитися, чи не залишилася у хабародавця частина цього паперу або тканини. У подальшому це може бути використано при виробництві криміналістичної експертизи.
Затримання хабарників на гарячому є одним з дієвих засобів їхнього викриття. Затримуючи злочинців у момент отримання хабара або відразу після отримання, слідчий має можливість вилучити предмет хабара. Крім того, нерідко затримані на місці злочину хабарники змушені зізнатися не тільки в хабарництві, у момент здійснення якого вони затримані, але й в інших злочинах. Найчастіше затримка на місці злочину проводиться за заявою особи про вимагання в нього хабара. Отримані в ході допиту заявника дані (головним чином про суму і ознаках грошей або ознаки речі, яка буде служити предметом хабара, про місце, час і спосіб передачі хабара) дозволяють скласти план затримання на гарячому. У ньому повинні бути передбачені способи фіксації предмета хабара. Якщо предметом хабара служать гроші, то після детального їхнього опису (сума, ознаки, в тому числі і номери, і т. д.) у протоколі огляду фіксуються всі характерні ознаки предмета хабара. Виявлення у затриманого при особистому обшуку грошових квитків з тими ж номерами, що були на грошових квитках, описаних в протоколах заяви та огляду, з'явиться важливим доказом його злочинної діяльності. Можливі й інші способи фіксації предмета хабара. Зокрема, можна гроші або будь - яку річ, намічені до передачі в якості хабара, загорнути, упакувати в шматок тканини або паперу, бажано з нерівними краями, зберігши іншу частину цього шматка, раніше складову з даними пакувальним матеріалом одне ціле. Призначена згодом криміналістична експертиза, виходячи зі збігу ліній розривів шматка, спеціально залишеного в заявника, може підтвердити ідентичність тканини або паперу, раніше становила із цих шматків ціле.
Іноді для викриття осіб, які вимагали хабарі, можливе використання хімічних пасток і безбарвних люмінесцирующих речовин. З цією метою гроші або річ, намічені до передачі в якості предмета хабара, попередньо в присутності понятих обробляють спеціальним барвником, про що складається відповідний протокол, а потім повертають хабародавцю для передачі їх за призначенням. Дотик взятко приймача до цих предметів рука мі, частинами одягу викликає їх стійке фарбування, що може з'явитися цінного доказом проти хабарника.
Часом можливо затримання хабарників на гарячому, коли заяви про вимагання хабара відсутні, але про що здійснюється або злочин, що готується відомо з інших джерел. У цьому випадку затримання має бути особливо ретельно підготовлено, тактично правильно здійснено і процесуально оформлено. Необхідно зафіксувати злочинні дії всіх учасників злочину, які, як відомо, вдаються до найрізноманітніших хитрощів.
Цілям викриття хабарників може служити судово - оперативна фотографія і відео, звуко запис, за допомогою яких можна зафіксувати зустріч хабародавця зі взятко приймача або посередником, момент передачі предмета хабара та ін..
Обшуки в більшості випадків виробляються для виявлення: предметів хабара: записів, листів, документів, що свідчать про суму грошей, речах або інших матеріальних цінностях, що були предметом хабара; записів, документів, листів, будь - яких предметів, що підтверджують факт зв'язку між хабарниками і факт вчинення будь - які дії посадової особи, за яке воно отримало хабар: майна з метою накладення на нього арешту. Залежно від обставин розслідуваної справи провадити особисті обшуки, обшуки за місцем проживання і за місцем роботи підозрюваних. Обшуки рекомендується робити у взятко приймача, хабародавців і посередників при наявності достатніх підстав вважати, що у них можуть бути різні предмети, документи та цінності, які можуть мати значення для справи. Навіть у тих випадках, коли предмет хабара вже переданий, обшуки у хабародавців і посередників можуть привести до виявлення різних документів, листування, свідчать про зв'язок між хабарниками, і т. п. Особисті обшуки, як правило, проводяться після затримання хабарників на гарячому. Предмети хабара, документи, записні книжки, розписки і т.д. можуть бути заховані в схованках, покладені в різні папери, настільні календарі, папки, журнали і т. д. Тому обшук слід проводити дуже ретельно.
Основною метою обшуку за місцем роботи взятко приймача є виявлення і вилучення документів, що можуть підтвердити факт виконання або невиконання ним, як посадовою особою, будь - якої службового дії в інтересах хабародавця. До таких документів можуть бути віднесені клопотання, рішення, довідки, підроблені листи і т. д.
Огляд документів за місцем роботи взятко приймача й хабародавця, у необхідних випадках виїмка цих документів виробляються з метою встановлення істоти службових дій, зроблених взятко пприймачем. Такий огляд необхідно проводити для виявлення документів, що свідчать:
а) про незаконність виконаного службового дії або про незаконність утримання від його виконання (незаконні резолюції, незаконні рішення);
б) про правильне виконання посадовою особою в інтересах хабародавця будь - яких законних дій або правомірному утриманні від виконання таких законних дій (наприклад, виявлення документів, що свідчать про законність прописки);
в) про неправильне проходження їх по канцелярії, відділам і т.п. (Наприклад, відсутність на документі штампа про реєстрації або наявність відміток, що свідчать про проходження цих документів через осіб, які звичайно цим не займаються, і ін..);
г) про підробленості документів (розписки про отримання грошей, підроблені довідки і т. п.);
д) про суму хабара (наприклад, огляд рахунків за нібито виконані роботи і т. п.);
е) про обставини, що сприяють хабарництву (запущений облік, неправильний підбір кадрів тощо).
Огляд повинен здійснюватися відразу ж після порушення кримінальної справи без найменшого зволікання, бо можливо, що хабарники зможуть вжити заходів до знищення слідів своєї злочинної діяльності (знищити ті чи інші документи, сфабрикувати нові і т. д.). Всі документи, що викликають сумнів, повинні вилучатися. Всякі відступи від прийнятого порядку проходження і оформлення виконаного службового дії (наприклад, відсутність документів, знаків реєстрації тощо) повинні бути зафіксовані в протоколі огляду. У тих випадках, коли хабародавець дає хабар у зв'язку з виконанням службового доручення, а потім оформляє грошові витрати по дачі хабара шляхом фабрикації будь - яких виправдувальних документів, слідчий повинен уважно оглянути і перевірити такі грошові документи, а при необхідності вилучити їх.
Огляд місця події проводиться з метою з'ясування обстановки, у якій відбувалися зустрічі учасників злочину, у тому числі і передачі хабара, а також з метою виявлення слідів злочину та інших речових доказів, що підтверджують факт хабарництва. Іноді важливо встановити факт перебування в певному місці кого - небудь з підозрюваних, що вже саме по собі може з'явитися дуже важливою доказом. З цією метою слідчий повинен ретельно відшукувати й вивчати сліди рук, ніг, оглядати будь-яку виявлену річ (ґудзик, цигарку і т. д.), що можуть належати учасникам злочину. Крім цих слідів, при огляді місця події можуть бути виявлені кинуті недопалки, обривки обгорткового паперу, газети і т. д. Ознайомлення в ході огляду з обстановкою, в якій скоєно хабарництво, може бути використано при оцінці результатів уточнення та перевірки показань на місці зі знали хабарників.
Допит підозрюваного, затриманого на місці злочину, повинен бути проведений з урахуванням раптовості затримання і пре слід мета отримання його пояснень з приводу обставин отримання - дачі хабара, характеру службових дій чи бездіяльності посадової особи, цілей хабародавця та інших обставин.
З числа подальших слідчих дій найбільш характерними для розслідування хабарництва є допити свідків, призначення експертиз, допити обвинувачуваних, очні ставки, слідчі експерименти.
Встановлення і допит свідків. Незважаючи на різноманітність конкретних обставин справ про хабарництво, можна намітити загальні шляхи встановлення свідків. Такими шляхами є: огляд відповідних документів, реєстраційних та облікових записів, що відображають результати службових дій одержувача, ознайомлення з конкретними ми обставинами, за яких відбувалися зустрічі обвинувачуваних, передача хабара та ін; вивчення умов роботи та побуту учасників злочину; допити обвинувачених і свідків; використання оперативно - розшукових можливостей органів дізнання.
Зазвичай в якості свідків допитуються:
1) особа, у якого вимагав хабар;
2) очевидці дачі - отримання хабара, очевидці фактів розкрадань та інших злочинів, пов'язаних з розслідуваною фактом хабарництва:
3) товариші по службі учасників злочину;
4) сусіди й близькі хабарників;
5) відвідувачі установ або організацій, де працюють хабарники.
Тактика допиту свідків багато в чому залежить від того, хто допитується і яке його відношення до розслідуваних фактів і бере участь у справі. Переважна більшість свідків дають правдиві показання, однак, іноді ті чи інші свідки в силу своїх особистих взаємин з хабарниками поводяться невідверто, вигороджуючи їх.