О. І. Борзенко, М. П. Сподарець біографії

українських письменників

Веста

Борзенко О. І., Сподарець М. П.

Біографії українських письменників.- Харків: Веста, 2007.45 с.

БІОГРАФІЇ

УКРАЇНСЬКИХ ПИСЬМЕННИКІВ

Редактор В. В. Круглов

Технічний редактор В. І. Труфен

Коректор О. Г. Неро

ТОВ «Веста». Свідоцтво ДК № 2540 від 26.06.2006. 61064 Харків, вул. Бакуніна, 8А.

З питаннями та пропозиціями звертатися за тел.: (057) 719-48-65, 719-58-67.

Для листів: 61045, Харків, а/с 3355, «Ранок». E-mail: office@ranok.kharkov.ua Адреса редакції: 61145, Харків, вул. Космічна, 21а.

З питань реалізації звертатися за тел.: у Харкові — (057) 712-91-44, 712-91-46, 712-91-47; у Києві — 495-14-53, 241-40-20; у Дніпропетровську — 43-46-95; у Донецьку — 345-98-24; у Житомирі — 41-35-98; у Львові — 233-53-39; у Сімферополі — 29-94-14. e-mail: commerce@ranok.kharkov.ua www.ranok.com.ua

зміст:

Іван Вишенський 3 Олександр Олесь 18

Себастіан Фабіан Кленович 3 Степан Васильченко 19

Лазар Баранович 3 Володимир Винниченко 19

Іван Величковський 3 Павло Тичина 21

Климентій Зиновіїв 4 Максим Ðильський 22

Семен Климовський 4 Володимир Сосþра 23

Феофан Прокопович 4 Павло Тичина 25

Ілля Турчиновський 4 Максим Ðильський 26

Григорій Сковорода 4 Микола Баæан 27

Іван Котляревський 5 Володимир Свiдзинський 27

Григорій Квітка-Основ’яненко 6 Микола Õвильовий 28

Петро Гулак-Артемовський 6 Григорій Косинка 30

Євген Гребінка 6 Остап Вишня 30

Микола Костомаров 7 Євген Маланþк 31

Михайло Петренко 7 Юрій Яновський 32

Віктор Забіла 7 Валер’ян Підмогильний 33

Маркіян Шашкевич 8 Богдан-Ігор Антонич 33

Тарас Шевченко 8 Олександр Äовæенко 34

Марко Вовчок 9 Іван Кочерга 35

Пантелеймон Куліш 10 Óлас Самчук 36

Леонід Глібов 10 Іван Багряний 36

Юрій Федькович 11 Тодось Осьмачка 38

Іван Íечуй-Левицький 11 Василь Барка 39

Панас Мирний 11 Андрій Малишко 40

Іван Карпенко-Карий 12 Олесь Гончар 40

Михайло Старицький 13 Василь Симоненко 41

Іван Франко 13 Äмитро Павличко 41

Павло Грабовський 14 Ліна Костенко 42

Михайло Коцþбинський 14 Павло Загребельний 42

Леся Óкраїнка 15 Григір Тþтþнник 43

Василь Стефаник 16 Олексій Коломієць 44

Ольга Кобилянська 17 Юрій Мушкетик 44

Микола Вороний 18

ІВАÍ ВИШЕÍСЬКИЙ

Іван Вишенський народився в 30—40-х роках XVI ст. в м. Судова Вишня на Львівщині. Вірогідно, там здобув початкову освіту. Проæивав у Луцьку та в Острозі. Ó 70—80-х рр. переселився в Греціþ на Афон, де проæив майæе сорок років. Помер у 20-х рр. XVII ст., усамітнившись у печері-келії над Егейським морем.

Іван Вишенський — видатний український письменник-полеміст, автор багатьох трактатів і послань. Його діяльність була пов’язана з полемічним протистоянням міæ католицькоþ та православноþ церквами в Польській дерæаві. Полеміка загострилася після Берестейської церковної унії, яку ухвалив православний церковний собор 1596 р. Тоді частина православних єпископів визнала þридичну зверхність католицької церкви. Прихильників унії почали називати уніатами, або греко-католиками. Äеякі православні єпископи не визнали унії. Спираþчись на підтримку православних братств, вони виступили за збереæення попереднього статусу церкви. Церковний розкол і пов’язане з ним протистояння зумовили поæвавлення полемічного руху, де коæна сторона обґрунтовувала виправданість власної позиції. Полеміка мала значний суспільний резонанс, що нерідко виходив за меæі релігійної та церковної проблематики.

Творчість Івана Вишенського тісно пов’язана з церковним æиттям. Ó церковній полеміці він виступив як послідовний прихильник збереæення давніх традицій українського православ’я. Серед його послань і трактатів особливоþ силоþ викривального пафосу відзначається «Послання до єпископів», де автор засудæує церковних владик, які виступили ініціаторами Берестейської унії. Полеміст звинувачує їх у нехтуванні євангельських заповідей та церковних традицій. Óнія для Івана Вишенського — логічний наслідок моральної деградації церковних ієрархів, що поставили користолþбство вище за скарби духовного вдосконалення. Полеміст дає церковним владикам надзвичайно гострі негативні характеристики, застерігає їх від подальших непродуманих вчинків, закликає до покаяння й виправлення.

Óсі полемічні твори Івана Вишенського враæаþть силоþ духу, енергієþ слова та емоційноþ напругоþ.

Їх стиль образний і яскравий, позначений виразноþ печаткоþ авторської індивідуальності.

СЕБАСТІАÍ ФАБІАÍ КЛЕÍОВИЧ (1545—1602)

Себастіан Фабінович Кленович народився близько 1545 р. у м. Каліші. Íавчався у Кракові. Писав польськоþ та латинськоþ мовами. Відомий як автор латиномовної поеми «Ðоксоланія», в якій оспівав природні багатства, міста та лþдність українських земель.

ЛАЗАÐ БАÐАÍОВИЧ (1620—1693)

Лазар (світське ім’я — Лука) Баранович народився 1620 р. (за іншими даними — 1615 р.). Íавчався в Київській братській школі, у школах Вільна й Каліша. Викладав поетику, риторику, філософіþ в КиєвоМогилянській колегії, був її ректором. Пізніше слуæив єпископом та архієпископом чернігівським. Помер 1693 р., похований у Чернігові.

Лазар Баранович був центральноþ постаттþ Києво-Чернігівського культурного осередку, активно сприяв розвиткові українського книгодрукування. В історіþ української літератури увійшов як автор богословських трактатів, проповідей, барокових поезій. Більшу частину творчої спадщини Лазаря Барановича складаþть польськомовні вірші.

ІВАÍ ВЕЛИЧКОВСЬКИЙ (р. н. невід. — 1701)

Іван Величковський народився в 40-х — 50-х рр. на Чернігівщині. Íавчався в Києво-Могилянській колегії. Óпродовæ певного часу налеæав до Києво-Чернігівського культурного осередку. Слуæив священиком у Полтаві, де й помер у 1701 р.

В історіþ української літератури Величковський увійшов як поет, теоретик і практик фігурного віршування.

КЛИМЕÍТІЙ ЗИÍОВІЇВ

Климентій Зиновіїв народився в середині XVII ст. Ðано осиротів. Одерæавши освіту, став священиком. Овдовівши ще молодоþ лþдиноþ, вступив до монастиря як ієромонах. Багато мандрував. Íа схилі æиття уклав книгу своїх поезій, відобразивши в них багаторічні спостереæення над æиттям різних верств українського народу. Помер Климентій Зиновіїв не раніше 1712 р.

СЕМЕÍ КЛИМОВСЬКИЙ

Біографічних даних про Семена Климовського майæе не збереглося. Він був козацького роду, походив з Õарківщини. Помер близько 1730 р.

Климовський увійшов в історіþ української літератури як поет. Його вваæаþть автором тексту популярної в народі пісні «Їхав козак за Äунай», що є яскравим зразком лþбовної лірики.

ФЕОФАÍ ПÐОКОПОВИЧ (1681—1736)

Феофан (світське ім’я — Єлеазар) Прокопович народився 1681 р. у Києві. Íавчався в КиєвоМогилянській колегії. Óдосконалþвав освіту в європейських школах. Викладав у Києво-Могилянській академії поетику, риторику, філософіþ. Був ректором академії. 1816 р. переїхав до Петербурга. Пізніше слуæив єпископом псковським та архієпископом новгородським. Помер у 1736 р. в Íовгороді.

В історіþ української літератури Феофан Прокопович увійшов як талановитий поет і драматург.

ІЛЛЯ ТÓÐЧИÍОВСЬКИЙ (1695 — р. н. невід.)

Ілля Турчиновський народився 1695 р. у містечку Березані в сім’ї сотника. Здобувши початкову освіту, навчався в Києво-Могилянській академії. Через родинні обставини був змушений залишити навчання. Близько семи років вів мандрівне æиття, сповнене різноманітних пригод і митарств. Потім повернувся до рідної Березані, став священнослуæителем. Помер у похилому віці парафіяльним священиком. Історіþ свого æиття письменник виклав у автобіографічній повісті «Моє æиття і страæдання…». Ó читача викликає захоплення яскрава індивідуальність автора й водночас складається уявлення про досить поширений у XVIII ст. соціальний тип мандрівного студента. Такі студенти називалися ще мандрівними дяками, бурсаками, спудеями, іноді — пиворізами. Під час шкільних канікул або більшої перерви в навчанні вони мандрували по селах і містечках, шукаþчи випадкових заробітків. Заробляли на æиття, розваæаþчи лþдей виконанням віршів, співів, театральних вистав. Äехто з таких студентів так і не повертався до школи, влаштувавшись на посаду сільського дяка або писаря. Ó своєму творі Турчиновський розповідає про власне мандрівне æиття. Автор створþє колоритний портрет «маленької лþдини», яка поринула у сповнений небезпек, але водночас такий цікавий для її допитливого розуму світ. Історія æиття мандрівного студента розповідається просто й водночас майстерно. Значну роль в оповідній манері відіграє елемент авторської самоіронії, завдяки якому досягається ефект невимушеного спілкування автора з читачем.

ГÐИГОÐІЙ СКОВОÐОÄА (1722—1794)

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання «студентом богословських наук». Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Óгорщині. Працþвав домашнім учителем, викладав у Õарківському колегіумі. Через конфлікт з керівництвом колегіуму був змушений залишити посаду. Останні двадцять п’ять років æиття, не маþчи власної домівки, провів у мандрах. Помер Сковорода 29 æовтня 1794 р. в с. Іванівці, що на Õарківщині.

Біографії українських письменників pdf (стр. 1 из 20)