Друга група включає доходи і витрати, які забезпечують функціонування банку: адміністративні витрати; експлуатаційні витрати, витрати на оплату праці тощо.
Третя група включає витрати на створення резервів. Особливість цих витрат полягає в тому, що це — не грошові витрати. Створення резервів свідчить, що банк визнає погіршення якості активів або підвищення ризику операцій, їх негативний вплив на фінансовий результат.
Резерви формуються на покриття втрат за кредитами, втрат від знецінення цінних паперів і під сумнівну дебіторську заборгованість, яка визначається у певний звітний період.
Доходи і витрати вважаються непередбаченими, якщо вони мають такі ознаки:
•виникають у разі надзвичайних ситуацій і мають поодинокий характер — прибуток (збиток) визначатиметься тільки за фактом подій;
•не повторюються по суті (наприклад, виникли через зміни у правилах бухгалтерського обліку активів та пасивів);
•не підлягають контролю і не можуть бути взяті до уваги підчас оцінювання фінансового стану банку.
У визначенні доходів і витрат основним вважається принцип нарахування і відповідності.
Рахунки восьмого класу призначені для відображення операцій управлінського обліку. Треба зазначити, що в Україні до останнього часу управлінський облік не набув такої ваги, як у міжнародній практиці, де він використовується як найважливіший інструмент управління витратами банків. Вітчизняним комерційним банкам у світлі нової концепції бухгалтерського обліку належить розробити методологію й методику ведення управлінського обліку.
Дев'ятий клас призначений для відображення позабалансових операцій (табл. 1.16). Усі рахунки цього класу можна поділити на три групи:
1)вимоги та зобов'язання банку, які можуть виникнути в майбутні періоди та за якими банк піддається ризику;
2)документи і цінності;
3)рахунки за операціями з приватизації.
Таблиця 1.16
Структура дев'ятого класу плану рахунків комерційного банку
| Клас 9. Позабалансові рахунки | |||
| 90 Зобов'язання і вимоги за всіма видами гарантій | 900 Гарантії та поручительства, що надані банкам 901 Гарантії, отримані від банків 902 Гарантії, надані клієнтам 903 Гарантії, що отримані від клієнтів 909 Сумнівні гарантії та поручительства | ||
| 91 Зобов'язання і вимоги за кредитами і депозитами | 910 Зобов'язання з кредитування, які надані банкам 91 1 Зобов'язання з кредитування, отримані від банків 912 Зобов'язання з кредитування, надані клієнтам | ||
| 92 Зобов'язання і вимоги за операціями з валютою та банківськими металами | 920 Валюта і банківські метали, які куплені, але не отримані 921 Валюта та банківські метали, які продані, але не відправлені 928 Позабалансова позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів 929 Сумнівні вимоги за операціями з валютою та банківськими металами | ||
| 93 Вимоги та зобов'язання щодо андерайтингу цінних паперів та строкових фінансових інструментів, крім інструментів валютного обміну | 930 Цінні папери до отримання за операціями андерайтингу 931 Цінні папери до відправлення за операціями андерайтингу 935 Активи до отримання 936 Активи до відправлення 939 Сумнівні вимоги за операціями з фінансовими інструментами, крім інструментів валютного обміну | ||
| 95 Інші зобов'язання і вимоги | 950 Отримана застава 95 1 Надана застава | ||
| 96 Списана заборгованість та кошти до повернення | 960 Несплачені в строк доходи 961 Борги, списані в збиток 962 Кошти до повернення | ||
| 97 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів. | 970 Цінні папери та матеріальні цінності клієнтів у довірчому управлінні 971 Документи з приватизації — житлові чеки 972 Документи з приватизації — майнові сертифікати 973 Документи з приватизації — земельні бони 974 Інші розрахунки 975 Документи з приватизації — компенсаційні сертифікати 976 Грошова компенсація заощаджень громадян України в установах Ощадбанку 977 Різні цінності і документи з приватизації в дорозі | ||
| 98 Облік інших засобів, цінностей та документів | 980 Документи за розрахунковими операціями 981 Інші цінності і документи 982 Бланки цінних паперів та бланки суворої звітності 983 Документи і цінності, прийняті та відіслані на інкасо 984 Операції за основними засобами 985 Кошти на будівництво, які передані в порядку пайової участі 989 Бланки та цінності в підзвіті та в дорозі | ||
| 99 Контррахунки | 990 Контррахунки для рахунків розділів 90 — 95 991 Контррахунки для рахунків розділів 96 — 98 | ||
Рахунки розділів 90—95 використовуються для обліку операцій, які несуть різні ризики для банку. Це зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, що мають юридичну силу.
Рахунки розділів 96—98 використовуються для обліку документів, цінностей та розрахунків за операціями з приватизації. Усі рахунки цих розділів активні.
Розділ 99 містить Контррахунки, які використовуються для подвійного запису операцій за позабалансовими рахунками.
Підсумовуючи, можна виокремити такі особливості плану рахунків:
1.Мультивалютність. План рахунків забезпечує мультивалютний облік операцій. Операції в іноземній валюті обліковуються на тих самих рахунках, що й операції в гривнях. Зв'язок між операціями в іноземній і національній валютах забезпечують технічні рахунки: рахунок валютної позиції; рахунок гривневого еквівалента валютної позиції.
2.Подвійний запис операцій за позабалансовими рахунками.
3.У Плані рахунків передбачена наявність управлінського обліку.
4.Структурно-логічний взаємозв'язок синтетичного та аналітичного обліку.
Аналітичний облік забезпечується за допомогою аналітичних рахунків. Відкриття будь-яких аналітичних рахунків передбачає наявність обов'язкових параметрів згідно з вимогами Національного банку України. Додаткова інформація, необхідна для управління банком, може бути визначена банком самостійно.
4. Параметри і форми аналітичного обліку
Аналітичний облік - це детальне відображення банківських операцій, в ньому відображається: дата проведення операції, вид документа по якому вона проводиться, номер кореспондентського рахунку.
Попередній виклад в основному було приділено розгляду засобів бухгалтерського обліку, за допомогою яких відбувається передання фінансової інформації. Утім, складанню і передаванню фінансової звітності передує реалізація фінансовим обліком принаймні ще двох функцій: 1) запис інформації про операції, які виконуються банком, та можливість відобразити ці операції в агрегованому вигляді у фінансовій звітності для аналізу та управління; 2) запис детальної інформації про параметри та контрагентів кожної господарської операції з метою отримання звітів різного рівня для внутрішнього користування, подання органам, що здійснюють перевірки, та для обчислення макроекономічних параметрів грошово-кредитної статистики. Крім того, ураховуючи високий ступінь автоматизації ведення бухгалтерського обліку, необхідно передбачити низку параметрів для автоматизованого виконання завдань, наприклад, для нарахування процентів, складання допоміжної фінансової звітності за окремими видами операцій (кредитними, депозитними тощо).
Здійснення агрегованого обліку для виконання першої функції забезпечується за допомогою синтетичного обліку, тобто з використанням бухгалтерських рахунків, їх перелік наведено у плані рахунків.
Але всю необхідну інформацію неможливо відобразити на рівні лише балансових рахунків: це призведе до того, що план рахунків стане громіздким та незручним для роботи. Щоденна детальна інформація про здійснені банком операції відображається в основній формі аналітичного обліку — особовому рахунку.
Особовий рахунок є формою облікового регістру. Обліковий регістр — це письмовий документ (бухгалтерська форма), який містить накопичені та систематизовані за певними ознаками дані первинних документів. Особові рахунки ведуться за всіма відкритими в банку аналітичними рахунками. Основним аналітичним регістром у банку є особовий рахунок. У ньому відбиваються за встановленими параметрами ознаки господарських операцій, що здійснені банком, які дають змогу з граничною точністю встановити: від кого або кому, звідки або куди перераховані грошові кошти і за що саме. До основних синтетичних регістрів належать: бухгалтерський журнал, в якому фіксуються всі проведені банком за робочий день господарські операції, оборотно-сальдова відомість, перевірна відомість.
Облікові регістри є базою для складання бухгалтерської звітності, найважливішою складовою бухгалтерської звітності є загальна фінансова звітність. Фінансова звітність — це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан та результати діяльності банку за звітний обліковий період.
Виокремлення особових рахунків залежить від виду активу, зобов'язань і власного капіталу з розподілом за контрагентами.
Особові рахунки підлягають реєстрації в спеціальній книзі, де для кожного балансового рахунка IVпорядку відводяться окремі аркуші. У ній реєструються всі особові рахунки клієнтів, а також рахунки, відкриті за внутрішньобанківськими операціями (облік майна, власного капіталу, доходів, витрат, результатів діяльності, розрахунків). У разі закриття рахунка в книзі проставляється дата і вказується причина закриття. Книга зберігається у головного бухгалтера; зміни у реєстраційних записах можуть здійснюватись тільки з його дозволу. За деякими балансовими рахунками аналітичний облік ведеться на зведених особових рахунках чи в операційних журналах, книгах, картках у вигляді хронологічного запису операцій для забезпечення контролю за використанням коштів за цільовим призначенням. Наприклад, для обліку касових операцій застосовується «Книга обліку готівки операційної каси та інших цінностей банку»; для обліку основних засобів — «Журнал обліку основних засобів»; у разі розрахунків розрахунковими чеками може використовуватися зведений особовий рахунок за аналітичним рахунком «Розрахунки чеками»; видачу розрахункових чекових книжок можна обліковувати за спеціальними картками обліку тощо.