Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків [16, с. 94].
Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.
Підрядник зобов'язаний вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідає за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841 ЦК України).
Відповідно до ст. 842 ЦК України [3] ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження (псування) матеріалу до настання строку здачі підрядником визначеної договором підряду роботи несе сторона, яка надала матеріал, а після настання цього строку – сторона, яка пропустила строк, якщо інше не встановлено договором або законом.
Законом встановлюються вимоги до якості роботи. Так, відповідно до ст. 857 ЦК України робота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти – вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.
Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові.
Результат роботи у межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.
Гарантія якості роботи поширюється на все, що становить результат роботи, якщо інше не встановлено договором підряду.
Перебіг гарантійного строку починається з моменту, коли виконана робота була прийнята або мала бути прийнята замовником, якщо інше не встановлено договором підряду (ст. 860 ЦК України [3]).
До вимог щодо неналежної якості роботи, виконаної за договором підряду, застосовується позовна давність в один рік, а щодо будівель і споруд – три роки від дня прийняття роботи замовником.
Якщо договором підряду або законом встановлений гарантійний строк і заява з приводу недоліків роботи зроблена у межах гарантійного строку, перебіг позовної давності починається від дня заявлення про недоліки.
Якщо відповідно до договору підряду роботу було прийнято замовником частинами, перебіг позовної давності починається від дня прийняття роботи в цілому (ст. 864 ЦК України [3]).
Ціна роботи за договором підряду як його істотна умова визначається відповідно до ст. 843 ЦК України [3], якою встановлено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
Якщо у договорі підряду не встановлена ціна роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи, з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі (ст. 844 ЦК України). Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.
Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.
Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.
У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і в зв'язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов'язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.
Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов'язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.
Підрядник не має права вимагати збільшення твердого кошторису, а замовник – його зменшення у разі, якщо на момент укладення договору підряду не можна було передбачити повний обсяг роботи або необхідні для цього витрати.
У разі істотного зростання після укладення договору вартості матеріалу, устаткування, які мали бути надані підрядником, а також вартості послуг, що надавалися йому іншими особами, підрядник має право вимагати збільшення кошторису. У разі відмови замовника від збільшення кошторису підрядник має право вимагати розірвання договору.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, – достроково (ст. 854 ЦК України) [3].
Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у разі та в розмірі, встановлених договором.
У ЦК України є новела, пов'язана з ощадливістю підрядника (ст. 845). Так, підрядник має право на ощадливе ведення робіт за умови забезпечення належної їх якості [16, с. 96].
Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.
Сторони можуть домовитися про розподіл між ними заощадження, отриманого підрядником.
Строки початку і завершення виконання підрядних робіт та терміни передачі результатів робіт замовнику є істотними умовами договору підряду. Строки виконання роботи або її окремих етапів мають бути встановлені у договорі підряду (ст. 846 ЦК України). На практиці при виконанні довгострокових робіт сторонами часто затверджуються графіки проведення робіт, яких має дотримуватися підрядник під загрозою штрафних санкцій або навіть припинення договору.
Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру, обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Договір підряду є двостороннім договором, за яким підрядник і замовник набувають певні права та обов'язки.
Основні обов'язки підрядника визначені нормами ЦК України, до яких слід віднести:
– виконання певної роботи за завданням замовника та здача належно виконаної роботи (ст. 837);
– обов'язок вчасно приступити до виконання роботи та виконати її в обумовлений строк (ст. 846);
– виконання роботи, визначеної договором підряду, зі свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором (ст. 839);
– якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, правильно використовувати цей матеріал, надати звіт про використання матеріалу та повернути його залишок (ст. 840);
– обов'язок вживати усіх заходів щодо збереження майна, переданого йому замовником, та відповідати за втрату або пошкодження цього майна (ст. 841);
– зобов'язання своєчасно попередити замовника:
про недоброякісність або непридатність матеріалу, одержаного від замовника;
про те, що додержання вказівок замовника загрожує якості або придатності результату роботи;
про наявність інших обставин, що не залежать від підрядника, які загрожують якості або придатності результату роботи (ст. 847);
– зобов'язання передати замовникові разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації або іншого використання предмета договору підряду, якщо це передбачено договором або якщо без такої інформації використання результату роботи для цілей, визначених договором, є неможливим (ст. 861) [16, с. 97].
Наведений перелік не є вичерпним, договором можуть бути передбачені й інші зобов'язання підрядника, що витікають із характеру та змісту роботи.
Визначені кодексом і певні права підрядника. Так, зокрема, якщо із закону або договору не витікає зобов'язання підрядника виконати обумовлену договором роботу особисто, підрядник має право залучити до виконання роботи (або окремих її етапів чи видів) інших осіб – субпідрядників. У цьому разі підрядник виступає генеральним підрядником, укладає угоди з субпідрядниками і несе відповідальність за виконання ними своїх зобов'язань перед замовником. При цьому субпідрядні договори мають за змістом та термінами узгоджуватися з підрядним договором і не суперечити останньому.
Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником – за порушення субпідрядником свого обов'язку.
Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них із генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 838 ЦК України).
Слід звернути увагу на виконання окремих видів робіт, встановлених законом, зокрема Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р., на які підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл (ліцензію) [4].