Ефективна система банківського нагляду повинна базуватися на ряді зовнішніх елементів або передумовах. Хоча ці передумови у своїй більшості знаходяться за межами прямої юрисдикції органів нагляду, вони безпосередньо впливають на ефективність нагляду на практиці. Там, де існують недоліки, органи нагляду повинні доводити до відома уряду інформацію про ці недоліки, а також про фактичні або потенційні негативні наслідки для цілей, що поставлені перед наглядовими органами.
Наглядові органи мають також вживати заходів, що є частиною їх звичайної діяльності. Ці зовнішні елементи включають:
· надійні та стабільні макроекономічні принципи;
· добре розвинуту державну інфраструктуру;
· ефективну ринкову дисципліну;
· механізми для забезпечення відповідного рівня системного захисту (або державу систему захисту).
Україна була першою серед країн Східної Європи, у якій проводилася оцінка дотримання Базельських принципів за оновленою версією.
За результатами роботи відзначено, що НБУ зробив значні кроки в напрямі ефективного впровадження Базельських стандартів та кращої світової практики в наглядову діяльність.
У 2007 році НБУ продовжував роботу з удосконалення методологічної та нормативно-правової бази банківського регулювання та нагляду, спрямовану на зниження ризиків у діяльності банків і забезпечення відповідності вимогам Базельських принципів ефективного банківського нагляду і законодавства Європейського Союзу з питань нагляду.
Досягнення зазначених цілей потребує, насамперед, внесення відповідних змін до законодавства України та розроблення нових законопроектів.
Національний банк України проводить активну роботу з переходу до нагляду на основі оцінки ризиків, що дасть змогу Україні максимально наблизитися до відповідності Базельським принципам ефективного банківського нагляду.
З метою переходу до нагляду на основі оцінки ризиків Національний банк України підготував і ввів у дію нормативно-правові акти, які визначають, вимірюють та контролюють ризики банків, установлюють процедури перевірки для банківських наглядовців і надають рекомендації банкам щодо організації та функціонування системи управління ризиками, корпоративного управління тощо.
З метою зниження ризиків кредитування унесено зміни до Положення про порядок формування і використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.
Розпочата робота в напрямі забезпечення врахування ринкових ризиків під час визначення адекватності регулятивного капіталу банку відповідно до вимог документа Базельського комітету «Поправка до угоди про капітал для включення ринкових ризиків». Першим результатом цієї роботи було внесення змін до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні в частині врахування валютного ризику під час розрахунку адекватності регулятивного капіталу (постанова Правління Національного банку України від 17.12.2007 №458).
Цими самими змінами передбачено вимогу щодо підтримки банками достатнього рівня регулятивного капіталу для покриття ризику, який виникає у зв’язку з перевищенням обсягів активних операцій за строком погашення більше 1 року над пасивними операціями з аналогічним строком до погашення.
Національний банк України вдосконалив методику інспектування в частині перевірки споживчих кредитів та внутрішнього аудиту банків (постанова Правління Національного банку України від 06.07.2007 №249), якою передбачено включення до процесу перевірки операцій банку зі споживчого кредитування, уключаючи оцінку роботи банку з мінімізації ризиків, пов’язаних з кредитними операціями, у тому числі з операціями зі споживчого кредитування, а також питання щодо наділення служби внутрішнього аудиту достатніми повноваженнями щодо наявності в працівників служби внутрішнього аудиту повного доступу і зв’язку з будь-яким працівником банку, а також необмеженого доступу до записів, файлів або даних банку та його афілійованих компаній (якщо це необхідно для виконання ними своїх обов’язків), а також повноважень оцінювати будь-які функції банку, виконання яких забезпечується зо допомогою використання аусторсингу.
Крім того, переглянуто підходи до рейтингової оцінки банків за системою CAMELS, які визначені в Методичних вказівках щодо організації, проведення інспекційних перевірок та встановлення рейтингової оцінки банку, схвалених постановою Правління Національного банку України від 31.08.2007 №312.
Методичні вказівки визначають:
· організацію та порядок проведення інспекційних перевірок банків, які мають ліцензію Національного банку України, та їх закордонних філій (відділень);
· права і обов’язки членів інспекційної групи;
· процедуру узагальнення та оформлення процедури перевірки;
· порядок підготовки і передавання інформації про результати перевірки до банку, у якому проводилася перевірка, відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України;
· єдині критерії оцінки стану банку за рейтинговою системою CAMELS, які охоплюють його діяльність за всіма напрямами;
· здійснення оцінки ризиків, притаманних діяльності банку, у тому числі на консолідованій основі, якості управління ризиками, оцінку системи внутрішнього контролю, корпоративного управління, дотримання банком банківського законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України;
· визначення рівня безпеки і стабільності здійснюваних банком операцій, достовірності його звітності, ставлення керівництва банку до ризиків і стану забезпечення управління ним.
Методичні вказівки дають змогу визначити банки з незадовільним фінансовим станом, операції або менеджмент яких мають недоліки, що можуть призвести до ліквідації банку та потребують посиленого контролю служби банківського нагляду Національного банку України, а також вживати відповідних заходів для усунення цих недоліків у діяльності банку для стабілізації його фінансового стану та недопущення загрози інтересам вкладників і кредиторів банку.
Використання методичних вказівок дає можливість Національному банку України оцінювати загальний стан і стабільність банківської системи, отримувати інформацію для визначення пріоритетів у діяльності банківського нагляду та необхідних матеріальних і людських ресурсів для здійснення належного контролю за банківською системою в цілому. [13]
Проте введення в практику банківського менеджменту принципів Базель ІІ в Україні має ряд перешкод. Виконавчий директор НБУ з банківського нагляду Олександр Кирєєв не бачить можливостей перейти на систему «Базель II» раніше 2016 року. Українські банки перейдуть на систему оцінки ризиків «Базель II» лише в 2016 році, тоді як ЄС, США і Росія – в 2007–2009 роках. Банкіри заявляють, що впровадження системи «Базель II» обійдеться їм у десятки мільйонів доларів, але кредитні установи, особливо з іноземним капіталом, що прагнуть працювати на міжнародних ринках, змушені будуть впроваджувати ці стандарти самостійно, раніше 2016 року.
Нові стандарти «Базель II» будуть впроваджуватися поступово. У порівнянні з іншими країнами в Україні встановлений досить пізній строк. Банки Євросоюзу прийняли стандарти «Базель II» з 1 січня 2007 року, а в США близько 10–20 найбільших банків перейшли на нові правила роботи з 2009 року.
Принципи базельської угоди прийняті наприкінці 1980-х років главами центробанків Великобританії, США, Франції, Німеччини, Швейцарії, Нідерландів, Люксембургу, Японії і Бельгії. Зараз діють більш ніж в 100 країнах світу. «Базель II» (повна назва – «Міжнародна конвергенція капіталу і стандартів капіталу: уточнені підходи») затверджений Банком міжнародних розрахунків (BIS) у січні 2001 року.
«Базель II» розроблений міжнародними експертами і заснований на вдосконаленні оцінки достатності капіталу – базового критерію банківського нагляду. «Базель II» складається із трьох компонентів: мінімальних вимог до капіталу, здійснення наглядового процесу і ринкової дисципліни. На відміну від «Базель I», нові стандарти надають центробанкам можливість застосовувати два підходи: спрощений, котрий орієнтується на вимоги регулятора та оцінки незалежних рейтингових агентств, і просунутий, котрий ґрунтується на внутрішніх рейтингах позичальників, що складаються банками самостійно, що дає можливість у ряді випадків збільшувати обсяги активних операцій без приросту капіталу. Впровадження системи підвищує прозорість і стабільність банку.
Однією з найбільш істотних перешкод для початку роботи за новими правилами банкіри називають високу вартість їхнього впровадження. «Впровадження 'Базель II' вимагає дуже великих фінансових і технічних витрат – у середньому українському банку необхідно на це кілька десятків мільйонів доларів, – говорить незалежний член наглядової ради банку «Дністер» Алойзі Збіслав Ластовський. – Потрібна високошвидкісна обчислювальна техніка, за допомогою якої можна буде налагодити повний обмін інформацією між всіма точками банку, потрібно обробити статистику за десять років – абсолютно всі дані про клієнтів, групи клієнтів, про кожну банківську операцію». До слова, великі американські і європейські банки запланували на ці цілі $0,5–1 млрд.
За словами експертів, вони не очікували такого довгого впровадження системи «Базель II» – відстрочка до 2016 року негативно відіб'ється на роботі українських кредитних установ на міжнародних ринках.
У зв'язку із цим банкам прийдеться самостійно впроваджувати нові принципи ризик-менеджменту, без вказівок НБУ. Європейські та американські банки, що працюють в Україні, будуть впроваджувати ці стандарти у своїх дочірніх компаніях, а українські банки, які не почнуть роботу за цією системою, виявляться в гіршому становищі. Якщо Україна прагне в Європу, то зі старими стандартами їй це не вдасться зробити. Тому всі банки з великим іноземним капіталом і ті, хто хоче працювати на міжнародних ринках, почнуть самостійно впроваджувати 'Базель II' до цього строку.