• недостатнім, якщо прострочена заборгованість за кредитом та процентами становить понад 90 днів, чи заборгованість за пролонгованим кредитом перевищує 90 днів і проценти не сплачуються.
При визначенні розміру резерву сума заборгованості за кожним позичальником окремо зменшується на вартість гарантій і застави.
У розрахунок розміру резерву вартість заставного манна (майнових прав) позичальника (за винятком державних цінних паперів) включається у розмірі не більше 50 % вартості, визначеної договором застави. Враховуючи кон'юнктуру ринку, комерційний банк зобов'язаний один раз на рік, а у разі пролонгації кредитного договору - під час кожної пролонгації проводити перегляд вартості заставного майна, визначеної договором застави.
Відповідно до перелічених критеріїв кредитний портфель банків класифікується за такими групами:
| Клас позичальника | Погашення заборгованості | ||
| добре | слабке | недостатнє | |
| А | Стандартний | Під контролем | Субстандартні |
| Б | Під контролем | Субстандартний | Сумнівний |
| В | Субстандартний | Сумнівний | Безнадійний |
| Г | Сумнівний | Безнадійний | Безнадійний |
| Д | Безнадійний | Безнадійний | Безнадійний |
Методику віднесення того чи іншого підприємства до кожного класу банк розробляє самостійно і керується нею в процесі кредитування.
Резерв має бути сформовано щодо кожної групи кредитів у повному обсязі відповідно до сум фактичної заборгованості за групами ризику та встановленого рівня резерву з розподілом за видами валют.
| Групи кредитів | Рівень резерву (ступінь ризику), % |
| Стандартні | 2 |
| Під контролем | 5 |
| Субстандартні | 20 |
| Сумнівні | 50 |
| Безнадійні | 100 |
Комерційний банк формує резерв під стандартну і нестандартну заборгованість в повному обсязі щоквартально. Якщо банк має філії, резерв формується окремо головним банком, окремо підвідомчими установами. Резерв під стандартну заборгованість за кредитами обліковується на балансі головного банку. Резерв під нестандартну заборгованість за кредитами обліковується на балансі установ банку, які зареєстровані як платники податку. За повноту формування резервів відповідальність несе головний банк (юридична особа).
Комерційний банк використовує резерви на погашення безнадійної кредитної заборгованості за основним боргом, яка обліковується на балансових рахунках як сумнівна.
Безнадійна кредитна заборгованість відшкодовується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість. Безнадійна заборгованість позичальника, визнаного банкрутом у встановленому порядку, списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість після прийняття арбітражним судом рішення про визнання позичальника банкрутом.
Заборгованість, яка забезпечена заставою, погашається у порядку, передбаченому Законом України “Про заставу”. У разі, якщо частина кредитної заборгованості залишилась непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від реалізації майна позичальника, переданого у заставу, ця частина заборгованості списується за рахунок резерву під нестандартну заборгованість.
Комерційні банки зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок резервів, протягом строку позовної дії. На сьогодні цей термін становить три роки. Якщо протягом строку позовної давності комерційному банку не вдалося погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансових рахунків.
ВИСНОВОК
Завершуючи курсову роботу хотілося б зробити деякі висновки і дати деякі рекомендації, що стосуються застосування і використання комерційного кредитування в Україні.
У курсовій роботі розглянуті основні способи надання комерційного кредиту, показано наскільки важливий правильний вибір способу кредитування для кожної компанії. Розглянуто системний спосіб кредитного аналізу як процес ухвалення рішення про можливість надання комерційного кредиту.
Значна увага в роботі приділена стану комерційного кредиту на сучасному етапі, коли зберігається тенденція до збільшення термінів реалізації товарів. Показано суперечливість розвитку комерційного кредитування, що базується на русі товарів, і одночасно загальний стан його розвитку.
Однак хочеться ближче торкнутися ситуації в Україні в даний час і відзначити, що, незважаючи на прийняті постанови, активізації вексельного обороту в країні не відбулося. Це порозумівається насамперед несприятливою економічною ситуацією в країні: наростанням інфляційних тенденцій, дефіцитністю держбюджету, порушенням вартісних пропорцій обміну. Крім того, цілком утрачена практика здійснення обліково-позичкових операцій з векселями, оформлення протесту і стягнення заборгованості по векселях і т.д. Разом з тим, упровадження комерційного кредитування і вексельного обороту допомогло б вирішити проблему взаємних неплатежів підприємств, організацій, стабілізувати грошовий оборот в Україні.
Комерційний кредит додатково до існуючого кредитному механізму дозволив би останньому більш гнучко реагувати на господарську ситуацію в країні, не розширюючи при цьому автоматично загальної маси платіжних засобів. У цьому зв'язку необхідно активізувати роботу як установ Національного банку України, так і організацій, зацікавлених у впровадженні вексельного обороту, оскільки для них стануть передбачуваними терміни надходження платежів і вони зможуть одержувати банківський кредит під векселі.
Перелік використаної літератури
1.Ющенко В. "Банківська система України в ринковій економіці" //"Економіка України" № 3 1994 р.
2. Закон України "Про цінні папери і фондову біржу"
3. Кейнс Д. "Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей"
4. Мочерний С."Основи економічної теорії"
5. Макконел К., Брю С. "Економікс"
6. Васильєв А. "Процентна ставка як основний регулятор банківської діяльності"
"Урядовий кур'ер" 8 листопада 1994 р.
7. Закон України "Про банки і банківську діяльність"
8. Самуэльсон П. "Економіка"
9. Макконнелл К., Брю С. "Економікс"
10. В.А.Селиванкин. Техника кредитования. Л. “Кооперация”. 1926 г.
11. В.С.Волынский. Кредит в условиях современного капитализма. М. “Финансы и статистика”. 1991 г.
12. М.Коган. Коммерческие банки и предприятия. Расчетные и кредитные взаимоотношения. Выпуск третий. 1992 г. Центр деловой информации газеты “Экономика и жизнь”.