Але його не відбулося. Проте в третьому кварталі, за словами операторів, на ринку з’явилося декілька відомих іноземних інвесторів, які значно активізували ситуацію на ринку корпоративних ЦП. Це збіглося з періодом пільгової приватизації підприємств енергетики. Акції цих підприємств одразу привернули увагу інвесторів. Унаслідок недооціненості їхня курсова вартість за кілька місяців зросла більш як на 100 %. Такий перебіг подій підігрівав інтерес інвесторів до ринку акцій у цілому, що призвело до підвищення котирувань основної маси більш-менш ліквідних акцій.
А на ринку ОВДП в третьому кварталі з’явилися перші симптоми кризової ситуації. Мінфін продовжував проводити політику зниження дохідності держоблігацій, яка досягла рекордно низького рівня за час існування ОВДП - 19-23 % річних. Наприкінці вересня розпочався відплив коштів нерезидентів із цього ринку. Очевидно, такий рівень дохідності уже не влаштовував інвесторів. Мінфін відразу зіткнувся з гострими проблемами щодо виплат за розміщеними раніше позиками.
Ситуація змінилася тільки з 8 жовтня. Мінфін змушений був піти на поступки і підвищив ставку дохідності за ОВДП майже на 5 процентних пунктів. Необхідно зазначити, що цей крок емітента одразу покращив життя НБУ. Адже під час відпливу коштів нерезидентів Національному банку довелося витрачати валютні резерви. Відразу після підвищення рівня дохідності ОВДП на валютній біржі з’явилася пропозиція американського долара.
Здавалося кризу вже подолали, але справжні неприємності були ще попереду. Їх причиною став той самий форс-мажор, про який згадувалося раніше. Йдеться про кризу на світових фондових ринках, після якої іноземні інвестори почали масово виводити свої капітали з країн із перехідною економікою, в тому числі і з України. Щоб протистояти цьому процесу, НБУ довелося вдатися до непопулярних жорстких адміністративних обмежень на валютному ринку, а Мінфіну підвищувати дохідність ОВДП більш як удвічі.
Корпоративний ринок цінних паперів відреагував на різке підвищення дохідності ОВДП обвальним падінням курсу акцій. Фондові індекси з кінця жовтня до кінця року знизилися більш як на 30 %
Але все ж таки цей етап вніс позитивні моменти в розвиток фондового ринку України. Основними досягненнями цього етапу розвитку ринку можна назвати:
- розвиток ринкової інфраструктури (біржові та позабіржові установи, агенції з перереєстрації прав власності - незалежні реєстратори та депозитарні установи, створення професійних асоціацій);
- створення галузі професійних учасників фондового ринку ( брокерських та фінансових компаній);
- поява та розвиток спеціальних державних контролюючих установ (державна комісія з цінних паперів і фондового ринку);
- активне входження до українського фондового ринку зовнішнього венчурного капіталу.
Основною хибою цього етапу є переоцінка можливостей національного фондового ринку, штучне форсування його розвитку та стратегічні помилки у процесі проведення приватизації, посилені світовою фінансовою кризою.
Четвертий етап розвитку фондового ринку в Україні, який відраховується від початку фінансової кризи і до сьогодні, ставить більше запитань, аніж дає відповідей щодо перспектив розвитку фондового ринку в Україні. На сьогодні український ринок має досить добре розвинену систему обігу ЦП (національну депозитарну систему, електронні торгові системи і т. ін.), розвинуті контролюючі органи та органи захисту прав акціонерів, але активність у цьому сегменті економіки дуже незначна.
Фінансовий ринок України відкритий для західних інвестицій, однак його привабливість, за оцінкою західних інвесторів, украй низька. Втім, це біда не лише нашої країни. Згідно з інтегральними показниками рівня ризику країни, що визначаються для 117 держав за 9 різними напрямами, більшість країн СНД знаходиться на позиціях аутсайдерів у рейтингу інвестиційної привабливості. Так , за даними на 01.2000 року Україна займала 126 місце з загальним балом 29,85 порівняно з Люксембургом, який займає перше місце з загальним балом 98,48 з 100 максимальних. Для порівняння, Росія займає 161 місце, її загальний бал складав 20,86. Україна має такі значення показників:
- політичний ризик - 3,17 з 25 можливих;
- економічна ефективність - 4,05 з 25 можливих;
- показники боргу - 9,76 з 10 максимальних;
- борг за дефолтом або за зміненим режимом погашення - має максимально можливий бал - 10,00;
- кредитний рейтинг - 0,63 з максимальних 10;
- доступ до банківського фінансування - 0,16 з можливих 5;
- доступ до короткострокового фінансування - 1,83 з максимальних 5 балів;
- доступ до ринку капіталу - 0,25 з максимальних 5;
- дисконт по форфейтингу - цей бал не підвищився з нульової відмітки з 5 максимальних.
Низький рейтинг України свідчить про загалом негативну оцінку процесів, що відбуваються в її економіці.
Таблиця 3. Динаміка обсягів капіталізації основних суб’єктів фінансового ринку України в 1998 році.
| Суб’єкти фінансового ринку | Обсяг емісії акцій на 01.01.1997 рік, млн.грн. | Обсяг емісії акцій на 01.01.1998 рік, млн.грн. |
| Комерційні банки в тому числі створені у формі ЗАО | 5,526 | 332,063 |
| ВАО | 50,457 | 349,763 |
| Страхові компанії | 1,536 | 17,615 |
| Інвестиційні компанії та фонди | 1,163 | 21,042 |
| Підприємства (ВАО) | 1816,398 | 9322,596 |
| Підприємства (ЗАО) | 75,656 | 1878,450 |
| Усього: | 1950,737 | 11921,528 |
За даними Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), нині в Україні функціонує близько 35,5 тисячі суб’єктів підприємницької діяльності акціонерної форми власності. Сумарний обсяг емісії акцій, зареєстрованих ДКЦПФР, за станом на 01.01.1999 рік збільшився удвічі порівняно з аналогічним періодом 1998 року і становив 24,264 млрд. грн. порівняно з 12,24 млрд. грн. у 1998 році. Однак із загального обсягу випущених у обіг акцій усього 21 % припадає на реально залучені кошти, які можна інвестувати у виробництво, решта 79 % - це кошти від емісії при здійснені корпоратизації, акціонування державних підприємств і збільшення статутного фонду підприємств у разі індексації основних фондів.
Динаміку обсягів капіталізації основних суб’єктів фінансового ринку України відображено в таблиці 3. Для порівняння: капіталізація для 50 найбільших українських компаній на 01.01.99р. становило близько 1,3 млрд. грн., сукупний капітал вітчизняної банківської системи України - 1,22 млрд. дол., тоді як капітал одного лише банку Credit Suisse First Boston на той же час сягав 7,3 млрд. доларів.
Показники діяльності фондового ринку в 1999 році - цілком пристойні. Індекс Позабіржової фондової торговельної системи (ПФТС залишається найбільшим організованим фондовим майданчиком в Україні), що розраховується у національній валюті зріс на 81 %. Порівняно з мінімальним значенням, зафіксованим 15 березня (17,49 пункта), він збільшився на 123, 4 % (до 39,07 пункта).
Зростання фондового індексу IPI - U, обчислюваного агентством “Інтерфакс - Україна” спільно з компанією “Полар - Інвест” у доларах США, в 1999 році становило 28,2 % - від мінімального рівня 15 березня (573 пункти) він піднявся на 123, 7 % ( до 1282 пунктів).
Серед головних причин зростання фондового ринку в 1999 році виділяються такі:
- після осінньої кризи 1998 року ціни акцій упали до дуже низького рівня особливо у доларовому еквіваленті. До того спричинилася значна девальвація курсу гривні у 1998-1999 роках. Навіть після зростання цін акцій у 1999 році доларові їх ціни лишалися у 8-10 разів меншими порівняно з найвищими показниками літа 1997 року;
- на ринку з’явилися стратегічні покупці (переважно акції обласних енергопостачальних компаній, металургійних, нафтопереробних підприємств та “Укрнафти”). Хоча гроші на купівлю акцій досить часто надходили з офшорів, учасники ринку припускають, що коріння цих покупців - українське;
- Фонд державного майна розпочав активний продаж на фондових біржах і в ПФТС пакетів акцій енергокомпаній, “Укрнафти”, металургійних підприємств.
Досить важливо, що зростання курсів акцій відбувалося одночасно зі збільшенням обсягів торгівлі. Загальний обсяг торгів у ПФТС піднявся до найвищих із початку роботи системи рівнів: у жовтні - 176,1 млн., листопаді - 84 млн., грудні - 154, 8 млн. грн. Усього ж 1999 року в ПФТС зареєстровано угод на загальну суму 974 млн. грн.(без аукціонних торгів Фонду держмайна), що втричі більше, ніж 1998 року. Для порівняння: обсяг торгів на фондових біржах минулого року становив 351, 5 млн.грн. Левова частка угод - це продаж Фондом держмайна акцій на аукціонах. До речі, завдяки приватизації обсяги біржової торгівлі минулого року збільшились в 2,3 раза.
Наприкінці 1999 року значно поліпшилася й структура ринку. Протягом трьох кварталів 2000 року на фондовому ринку спостерігається тенденція по збільшенню купівлі векселів. Дані по купівлі та продажу векселів наведено у таблиці 1.
Таблиця 1.
| вид послуг | І-кв (млн.грн.) | ІІ-кв. (млн.грн.) | ІІІ-кв. (млн.грн.) |
| купівля векселів | 1 678 | 1 161,3 | 1 334,74 |
| продаж векселів | 1 115 | 917,1 | 950,48 |
| РАЗОМ | 2 793 | 2 078,4 | 2 285,22 |
У ІІІ кварталі було куплено векселів на 173.44 млн. грн. більше ніж у ІІ кварталі, продано векселів на 33,38 млн. грн. більше у порівнянні з ІІ кварталом 2000 р. Операцій з купівлі акцій по комерційних угод здійснено у 5 разів менше, ніж операцій з векселями, але на 35,84 млн. грн. більше ніж у ІІ кварталі. Продажа акцій збільшилась у ІІІ кварталі на 3,07 млн. грн.
Співставлення обсягів та кількості виконаних угод по видах цінних паперів представлено на схемі 1.