Інвестиційні операції комерційних банків (стр. 1 из 7)

Зміст

Вступ

1. Теоретичні основи інвестиційних операцій комерційних банків

1.1 Теоретичні основи інвестиційних операцій комерційних банків: суть, значення та види

1.2 Інвестиційні ризики

2. Аналіз оцінки інвестиційної діяльності комерційних банків

2.1 Аналіз інвестиційної діяльності комерційних банків України

2.2 Аналіз здійснення інвестиційних операцій ВАТ "Ощадбанк"

3. Проблеми та шляхи вдосконалення інвестиційної діяльності комерційних банків

3.1 Управління інвестиційною діяльністю як гарант стабільності банківської діяльності

3.2 Шляхи підвищення ефективності інвестиційних операцій

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

В умовах ринкової економіки в Україні важливого значення набуває банківська інвестиційна діяльність. Це зумовлено передусім тим, що банківська система як інституційний акумулятор та розподільник інвестиційних ресурсів належить до ризикових елементів економіки.

Однак, останнім часом відбувається економічне зростання в промисловості, поліпшення фінансового стану промислових підприємств, зміцнення зв’язків фінансового ринку і промислових підприємств. З кожним роком частка інвестиційних капіталів банків у промисловості зростає, банківське інвестування демонструє свою наростаючу потугу і поступово перетворюється у вагомий чинник формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку української економіки. Усе це надає дослідженню інвестиційних операцій банків в Україні підвищеної актуальності й значущості.

Різні аспекти банківського інвестування досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені-економісти. Значний внесок у розвиток теорії банківської інвестиційної діяльності зробили М.П.Денисенко, Б.Луців, А.А.Пересада, О.Д.Вовчак, С.К.Реверчук, А.М.Мороз та інші.

У працях вітчизняних та зарубіжних науковців достатньо глибоко досліджено питання банківського інвестування у цінні папери, формування інвестиційно-кредитного портфеля банків, організація та ефективність довгострокового банківського кредитування, визначено загальні напрями щодо поліпшення управління і планування банківських інвестиційних операцій в ринкових умовах.

Однак ще багато аспектів цієї проблеми не з’ясовано. Це стосується передусім розуміння суті і структури банківських інвестицій, методів, принципів банківського інвестування, систематизації умов та чинників розвитку банківської інвестиційної діяльності в Україні, вивчення механізмів взаємодії банків з іншими учасниками ринку фінансово-інвестиційних послуг.

Зупинимося на цих актуальних питаннях дещо детальніше.

Основною метою курсової роботи є розробка науково-теоретичних положень та рекомендацій щодо вдосконалення банківських інвестиційних операцій в Україні; об’єктом дослідження – інвестиційна діяльність ВАТ "Ощадбанк"; предметом – особливості та принципи проведення інвестиційних операцій банками.

До основних завдань курсової роботи можна віднести:

1. Проаналізувати діяльність діючої фінансової установи.

2. Дослідити інвестиційні ризики.

3. Розкрити значення інвестиційних операцій у діяльності банку.

4. Виявити можливості підвищення ефективності діяльності банку та його політики щодо розміщення інвестиційних капіталів.

5. Висунути пропозиції щодо удосконалення здійснення інвестиційної діяльності.

Слід виділити три розділи, які б найповніше характеризували значення ефективного здійснення інвестиційних операцій. Сюди належать:

1. Теоретичні основи інвестиційних операцій банків.

2. Оцінка інвестиційної діяльності ВАТ "Ощадбанк".

3. Шляхи підвищення ефективності проведення інвестиційних операцій та покращення ліквідності інвестицій.

1. Теоретичні основи інвестиційних операцій комерційних банків

1.1 Теоретичні основи інвестиційних операцій комерційних банків: суть, значення та види

На сьогоднішній день банківська діяльність в Україні є досить поширеною і насиченою. Створюється все більше нових банківських установ, а старі вже досить стабільні банки розширюють свої інфраструктури. Спектр послуг фінансових установ є досить різноманітним. Однак якщо звернути увагу на інвестиційну діяльність банків то цей напрям вкладання коштів є ще не досить розвиненим, даний сектор банківських інтересів тільки набирає обертів.

Отже, що ж таке інвестиції? Згідно підручника "Банківські операції" Стойко Я.І. інвестиції – це витрати на виробництво та нагромадження запасів виробництва, або ж сукупність витрат, які реалізуються у формі довгострокових вкладень капіталу в промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво та інші галузі народного господарства. [16, 134] Також інвестиції визначають як господарські операції, що передбачають придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно.

За фінансовим визначенням, інвестиції - це всі види активів (коштів), що вкладаються в господарчу діяльність з метою отримання доходу.

Економічне визначення інвестицій можна сформулювати таким чином: інвестиції це видатки на створення, розширення, реконструкцію, та технічне переозброєння основного капіталу, а також на пов`язані з цим зміни оборотного капіталу, оскільки зміни у товарно-матеріальних запасах здебільшого залежать від руху видатків на основний капітал.

Згідно з законодавством інвестиції поділяються на:

1. Капітальні (придбання будівель, споруд, інших об’єктів нерухомості, інших основних фондів та нематеріальних активів).

2. Фінансові (придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів). У свою чергу, фінансові інвестиції розрізняються як:

- прямі інвестиції – передбачає внесення коштів чи майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою;

- портфельні інвестиції – придбання цінних паперів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку;

3. Інвестиції під реінвестиції – здійснення капітальних чи фінансових інвестицій за рахунок прибутку, отриманого від інвестиційних операцій.

Цілі інвестиційної діяльності комерційного банку полягають у додержанні безпеки банківських коштів, забезпеченні їх диверсифікації, доходу та ліквідності.

Участь банків в інвестиційному процесі може здійснюватися за двома напрямами:

- за допомогою механізмів фондового ринку;

- за допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування.

Комерційні банки повинні в своїй інвестиційній діяльності мати тісний контакт з підприємствами. У випадку створення нового підприємства заснування його можливе за допомогою банківського капіталу як в рамках фінансово-промислових груп, так і поза ними. Фінансово-промисловими групами вважаються ті організації та структури, які утворюються шляхом об’єднання промислового і фінансового капіталів. В Україні банкам заборонено виступати в ролі головного підприємства згідно з Законом "Про фінансово-промислові групи".

Щодо визначення самої інвестиційної операції, то вона характеризується як сам процес безпосереднього інвестування коштів. Інвестиційні операції за своїм змістом поділяються таким чином:

Рис. 1.1. Види інвестиційних операцій комерційних банків

За допомогою механізмів середнього та довгострокового кредитування комерційний банк може брати участь в інвестиційному процесі. Довгострокові кредити банку є однією з найпоширеніших форм цієї участі. На відміну від засновницьких операцій, використання банківського кредиту стимулює споживачів інвестицій ефективніше використовувати кошти, щоб забезпечити погашення кредиту та відсотків за його користування.

Призначенням довгострокового кредитування є впровадження прямих інвестиційних заходів, реалізації витрат на придбання елементів основного капіталу.

Основними джерелами ресурсів для довгострокового кредитування можуть виступати власні кошти банку, державні кошти, а також залучені банком ресурси.

У процесі надання довгострокового кредиту потенційний позичальник, окрім стандартного переліку документів, має подати за узгодженням з банком такі матеріали:

- проектно-кошторисну документацію;

- основні техніко-економічні показники проекту;

- контракт на будівництво;

- документи на право землекористування;

- позитивне рішення екологічної експертизи;

- план технічного переозброєння.

На основі поданих документів у банку проводиться оцінка кредитоспроможності позичальника, а також попередня інженерно-економічна експертиза проекту. Спеціалісти банку визначають доцільність надання кредиту та його економічну ефективність. Також вони вирішують проблему потреби у довгостроковому кредитуванні шляхом визначення повної вартості витрат на впровадження заходів за умови, що кредит є єдиним джерелом фінансування проекту, або ж різниці між вартістю цих витрат і власними коштами позичальника, якщо існують інші джерела фінансування проекту.

Видача довгострокового кредиту може здійснюватися одночасно або поетапно (в міру виконання будівельно-монтажних робіт, придбання товарно-матеріальних цінностей тощо). Відсоткова ставка за кредит обумовлюється з урахуванням терміну позички, рівня ризику, кредитної історії клієнтів. Загальний термін користування кредитом складається з нормативного часу здійснення витрат і часу, протягом якого цей кредит повертається банку.

Що стосується діяльності банку на ринку цінних паперів, то слід зауважити, що згідно з чинним законодавством комерційні банки можуть здійснювати операції з цінними паперами у таких напрямах:

1. Як емітенти цінних паперів (випуск акцій, облігацій, ощадних і депозитних сертифікатів, емісія банківських векселів).