История Украины 10 класс Турченко профиль (стр. 11 из 11)
5. Подальший розкол РУП
РУП як перша українська політична партія здійснила велику роботу щодо політизації українського руху. Але короткому періоду її швидкого піднесення поклав край вихід з її складу самостійників, які утворили власну партію – УНП, і арешт керівного ядра та багатьох найактивніших рупівців у 1903 р. Ослаблену організацію ще б ільше знесилили внутрішньопартійні суперечки. Сумніву піддавався основний ідеологічний принцип РУП, суть якого полягала в поєднанні національних вимог із соціальними.Частина рупівських діячів у 1904 р. вирішила взагалі порвати з національним табором. Влітку 1904 р. з РУП вийшла група під проводом Мар’яна
Меленевського (1878–1938) й Олександра СкороМикола Порш пис-Йолтуховського (1880–1950). Вона заснувала Українську соціал-демократичну спілку, яка на правах регіональної організації увійшла до Російської соціал-демократичної робітничої партії (меншовиків).
Більшість РУП, лідером якої став економіст Микола Порш (1879–1944), не відмовилася від автономістської національної програми, яку поєднувала з соціал-демократизмом. Ця частина РУП поступово еволюціонувала в Українську соціал-демократичну робітничу партію (УСДРП).
Підсумки й узагальнення
Важливим чинником, що помітно посилив можливості національно-визвольного руху, стало формування українських політичних партій на Наддніпрянщині.
Майже всі партії майбутнє України бачили в її розвитку шляхом побудови суспільного ладу на засадах заперечення приватної власності на засоби виробництва. Вони вважали, що процвітання може бути забезпечене втіленням у життя соціалістичної ідеї.
Та на перше місце партії ставили собі за мету боротися за державність свого народу. При цьому поряд з автономістською сформувалася течія визвольного руху, представники якої висували вимогу повної самостійності майбутньої держави українців.
Таке розуміння державності завойовувало собі прихильників поступово. І РУП, і інші партії, що виникли на початку ХХ ст., вважали достатнім для себе обмежитися вимогами автономії України в майбутній Російській демократичній державі. Виняток становила лише виразно самостійницька УНП на чолі з М. Міхновським. 
УКРАЇНА В 1900–1913 рр. Перевірте себе1. Коли була утворена РУП?
2. Охарактеризуйте основні ідеї «Самостійної України» М. Міхновського. Наскільки вони відповідали тодішній ситуації в Україні та Європі?
3. Розкрийте основні напрямки діяльності РУП і обставини її еволюції у бік автономізму.
4. Які обставини політичного життя привели до створення УНП?
5. Які обставини сприяли політичному оформленню українських лібералів?
6. Кого з відомих членів УРП і УДП ви знаєте?
7. Чим викликана поява Української соціал-демократичної спілки?
8. Розкажіть про самостійницьку та автономістську течії в українському визвольному русі.
Документи
 |
З програми Української соціал-демократичної робітничої партії
... Українська с.д. партія перш за все і головним чином вимагає:
1) демократичної республіки – в якій найвища державна влада у всіх міжнародних і тих внутрішніх ділах, що стосуються всієї Російської держави, належить виключно одному виборному законодавчому зібранню народних представників;
2) автономії України з окремою державною інституцією (сеймом), якому належить право законодавства у внутрішніх справах населення тільки на території України;
3) загального, рівного, прямого виборчого права з таємним голосуванням для кожного громадянина старше 20 років; права кожного виборця бути обраним у всяку представницьку інституцію...
6) права кожної нації на культурне і політичне самоопреділення;
7) широкого самоврядування (автономії) місцевого і крайового для всього населення держави;
8) необмеженої свободи слова, друку, віри, зібрань, союзів, страйків...
11) знищення усяких привілеїв класів, верств (сословій), походження, статі, ре-
лігії і націй;
12) рівноправності всіх мов у школах, судах, у крайових, громадських і державних інституціях;
13) проголошення релігії ділом кожного громадянина…15) заміни постійного війська народною міліцією.
Багатопартійна українська держава