– своєчасного виявлення порушень та недоліків в діяльності структурних підрозділів, опрацювання оптимальних рішень щодо їх ліквідації та усунення причин виникнення цих недоліків в процесі діяльності банку;
– розслідування в межах своїх повноважень вчинених і запобігання майбутнім порушенням у системі внутрішнього контролю, а також попередження випадків будь-яких ризиків;
– виявлення сфер потенційних збитків для банку, сприятливих умов для шахрайства, зловживань і незаконного присвоєння коштів банку;
– перевірки і рекомендацій виконання вимог з ефективного управління ризиками банківської діяльності;
– налагодження і підтримання взаємодії із зовнішніми аудиторами, державними органами контролю та службою банківського нагляду Національного банку України;
– надання Правлінню банку та керівникам структурних підрозділів, що перевіряються, висновків про результати проведеної аудиторської перевірки і пропозицій щодо поліпшення діючої в банку системи внутрішнього контролю.
Служба внутрішнього аудиту повинна [28]:
1. Проводити аудиторські перевірки з метою здійснення оцінки адекватності та ефективності системи внутрішнього контролю банку, її відповідності ступеню потенційного ризику, притаманного різним сферам діяльності банку, а також оцінювати його.
2. Забезпечувати організацію постійного контролю за дотриманням співробітниками банку встановленого документообороту, процедур проведення операцій, функцій та повноважень згідно з покладеними на них обов'язками.
3. Проводити розгляд фактів порушень співробітниками банку чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України та стандартів професійної діяльності, внутрішніх документів, які регулюють та визначають політику банку.
4. Рекомендувати керівництву банку приймати рішення щодо забезпечення недопущення дій, результатом яких може стати порушення чинного законодавства, нормативних актів Національного банку України.
5. Розробляти рекомендації та вказівки щодо усунення виявлених порушень, покращання системи внутрішнього контролю та здійснювати контроль за їх використанням та виконанням.
6. Забезпечувати схоронність та повернення одержаних від підрозділів банку документів на всіх носіях.
7. Забезпечувати повноту документування кожного факту перевірки, оформлювати письмово висновки, де мають бути відображені усі питання, вивчені в ході перевірки, та рекомендації, надані керівництву банку.
8. Контролювати організацію роботи в банку з вивчення усіма співробітниками вимог чинного законодавства України, нормативних актів Національного банку України, інших підзаконних та відомчих актів, внутрішніх документів банку на підставі переліку службових обов'язків.
9. Брати участь у засіданнях Ради або Правління банку під час обговорення питань, які прямо або опосередковано стосуються стану бухгалтерського обліку, внутрішнього контролю й аудиту, зовнішнього аудиту, змін у структурі або розвитку банку.
Внутрішній аудит є однією з форм внутрішнього фінансово-господарського контролю діяльності банку [37].
Якщо внутрішньогосподарський контроль безперервний, здійснюється всіма організаційними, економічними і технічними службами і при цьому охоплює всі підрозділи фінансово-господарської діяльності банківської установи, то внутрішній аудит здійснюється періодично і тільки спеціалістами-аудиторами з конкретної теми (об'єкта).
Разом з тим об'єктом дослідження аудиторів є не внутрішній адміністративний контроль, а лише його підфункція – внутрішній бухгалтерський контроль, яка зумовлює ефективне інформаційне забезпечення процесу управління.
Завданням внутрішнього аудиту є функції запобіжного, оперативного, післяопераційного і стратегічного видів фінансово-господарського контролю, що особливо важливо в умовах недосконалості законодавчої бази з оподаткування.
Обов'язком внутрішніх аудиторів є перевірка системи контролю, яка скерована на розробку політики банку в межах чинного законодавства для досягнення його програмних цілей, а також оцінки економічності й ефективності операцій банку. Для цього внутрішній аудит вивчає систему контролю за активами і пасивами банку, аналізує ситуації ризику і заходи щодо запобігання банкрутства, варіанти інвестиційної політики банку, форми впровадження найбільш економічно доцільних нетрадиційних послуг (лізингових, факторингових і трастових).
Отже, тут внутрішній аудит здійснюється на попередній стадії виконання комерційної, технологічної або фінансової угоди, в процесі її проходження і після завершення дає експертну науково обґрунтовану оцінку господарським операціям і процесам, що не є функцією внутрішньогосподарського контролю або ревізійної комісії Правління банку [48].
За наслідками внутрішнього аудиту кожного об'єкта здійснюються як запобіжні заходи щодо виправлення обліку «невірно», з порушенням чинних державних законодавчих і нормативних актів, відображення операцій, так і орієнтування цих операцій на стратегічно більш економічно ефективні.
При внутрішньобанківському аудиту кредитних операцій – кредитні операції банків підрозділяють на активні та пасивні [49].
Активні кредитні операції – це операції з кредитування клієнтів і надання кредитів іншим банкам (міжбанківський кредит).
Пасивні кредитні операції – це операції з одержання міжбанківського кредиту в НБУ і в інших банках.
Аудит активних операцій здійснюється з метою [73]:
– перевірки законності здійснюваних банком операцій;
– аналізу й оцінки ризику кредитних операцій;
– оцінки якості управління активними операціями.
Інформаційними джерелами для перевірки кредитних операцій є:
– нормативні документи Національного банку України;
– угоди про надання кредиту;
– угоди і документи про забезпечення зобов'язань з кредитування;
– угоди про заставу майна;
– кредитні справи клієнтів;
– регістри бухгалтерського обліку (меморіальні ордери, особисті рахунки, обігово-сальдові відомості);
– баланси клієнтів і банку.
Таблиця 2.9. Оціночний механізм (програма) здійснення внутрішньобанківського аудиту кредитних операцій [74]
| № з/п | Аудитором перевіряється | Повинно бути встановлено |
| 1. | Повнота поданих клієнт – одержання кредиту | Наявність необхідних документів згідно вимог |
| 2. | Обґрунтованість віддачі кредитів (забезпеченість): – бланкових; банків; – під гарантії страхових компаній; – під заставу Рівні (ступені) ризику | 1. Наявність протоколу засідання кредитної комісії з надання позички 2. Наявність розрахунків ступенів ризику 3. Юридична відповідність кредитних угод або документів, що забезпечують виконання зобов'язань з кредитування |
| 3. | Дотримання визначеного нормативними документами НБУ порядку відкриття, ведення і закриття позичкових рахунків | 1. Наявність необхідних документів на відкриття позичкових рахунків 2. Наявність розпорядження керівника банку |
| 4. | Правильність нарахування, оформлення і утримання відсотків за позичками | Відповідність нормативним (рекомендаційним) документам і листам НБУ |
| 5. | Наявність простроченої заборгованості з кредитів; правильність її обліку | 1. Дотримання строків пролонгування 2. Своєчасне віднесення до простроченої заборгованості 3. Нарахування відсотків за заборгованістю; чи віднесені вони за рахунок власного прибутку |
| 6. | Оцінка стану і реальності простроченої заборгованості | Правильність віднесення простроченої заборгованості до: – сумнівної; – небезпечної; – безнадійної |
| 7. | Наявність і своєчасність створення і використання резерву витрат за позичками | 1. Можливість 2. Своєчасність 3. Достатність розмірів |
| 8. | Оцінка виданих кредитів за ступенем ризику | 1. Проведення розрахунків за 2. Оцінка ризику видачі кредиту |
| 9. | Своєчасність і правильність списання на результати діяльності безнадійно виданих кредитів | 1. За рахунок резерву втрат за позичками 2. За рахунок власного прибутку, що залишається в розпорядженні банку (спецфондів) |
3. Організація охорони праці в кредитному управлінні ЗАТ КБ «Приватбанк»
Питання підвищення продуктивності праці, зменшення кількості помилок у роботі багато в чому залежать від безпечних і нешкідливих умов праці. Тому важливим завданням є розробка організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, здійснення яких виключає можливість виробничого травматизму, професійних захворювань, отруєнь, вибухів і пожеж, негативних екологічних наслідків.
3.1 Характеристика приміщення
За об'єкт дослідження було взято приміщення аналітичного сектору кредитного управління, у якому відбувалася робота над дипломним проектом. У вибраному приміщенні 5 робочих місця. Це приміщення розташоване у цегляній будівлі на 2 поверсі 2-поверхового будинку. Загальна площа приміщення – 20,88 м (довжина – 5,80 м; ширина – 3,60 м), висота 2,80 м. Розрахуємо площу приміщення, що припадає на одного працюючого, оцінимо ці значення відповідно до СниП 2.09.04–87 [93], за якими встановлено, що на кожного працюючого повинно припадати в управлінських приміщеннях не менше ніж 4 м2 робочої площі. Визначаємо площу приміщення, яка припадає на 1 працюючого.
20,88 / 5 = 4,16 м2.
Отже, дане приміщення придатне для працювання 5 осіб управлінського апарату. Висота приміщення повинна бути від підлоги до стелі не менше 2,50 м [96]. Висота об'єкта дослідження складає 2,80 м.
Для повної характеристики приміщення наведемо план приміщення (рис. 4.1). У приміщенні розташовано 5 комп’ютерів. Напруга джерела живлення комп’ютерів у приміщенні – 220 В. У приміщенні є 1 склопластикове вікно, розміщені 4 письмових стола, 3 шафи для зберігання документів, 1 шафа для одягу, 2 сейфи.