заготівельні завдання надто великі” [18, арк.128]. Низка партактивістів Баштанського
району Миколаївського округу також вважала нереальними заготівельні плани.
Уповноважений райпарткому К.Дудка на зборах у с. Явкиному висловлював думку, що
“хлібозаготівельні завдання надмірні, а п’ятирічку треба розтягнути на 15 років” [7,
арк.154]. Член бюро Привільнянського партосередку П.Бутенко відмовився виступати у
суді як громадський обвинувач у справі “нездатчика” хлібних лишків, за що організації
у повному складі була оголошена догана [7, арк.154].
Масовими були випадки відмови одноосібників від прийняття додаткових
хлібозаготівельних завдань. Наприклад, у Юр’ївському районі Дніпропетровського
округу приговорна кампанія була закінчена до середини травня 1929 р., причому
головний тягар хлібоздачі (75%) був перекладений на плечі 15% господарств – на
заможну частину села. Незважаючи на те, що керівництво району до кожного села
надіслало міліціонерів для нагляду та своєчасного розслідування фактів невиконання
постанов загальних зборів і прийнятих зобов’язань щодо здачі лишків хліба, мешканці с.
Кочережок відмовилися брати участь у цій акції [19, арк.121]. Заможний селянин
М.Кітелий, який мав корову, двоє коней, реманент і сплачував 106 крб. податку, очолив
групу, що організовано відмовилася приймати повідомлення u1087 про здачу лишків хліба.
Незабаром до них приєдналася решта господарств села. Великими зусиллями влада
спромоглася локалізувати конфлікт і перешкодила розростанню опору хлібозаготівлям у
цьому регіоні [19, арк.122].
До арсеналу засобів боротьби деяких представників місцевого апарату із
свавіллям центральної влади відносилися порушення у сфері звітності. Аби уникнути
“шаленого тиску” згори, такі працівники подавали до вищих інстанцій “справну цифру”.
Зокрема, секретар Верхньодніпровського РПК М.Буров 29 жовтня 1929 р. доповідав до
окрпарткому про виявлення “липових звітів” у Верховцевському
сільськогосподарському кредитному товаристві на 18 тис. пуд. збіжжя, у
Верхньохутірському – на 12 тис. пуд., Бородаївському споживчому товаристві – на 8
тис. пуд. “Подвійна бухгалтерія” велася і у Васильківському районі, але з іншою метою.
Щоб примусити селян здавати хліб, місцеві можновладці нав’язували облігації
державної позики, свідомо збільшуючи завдання по її реалізації з 125 тис. до 130 тис.
крб.
Таким чином, реакція селянства на “воєнно-комуністичний” характер
хлібозаготівельної політики у 1927-1929 рр. була відверто негативною. Зруйнувавши
економічні основи ринкових відносин і встановивши диктат у сфері ціноутворення на
сільськогосподарську продукцію, влада поставила селянство в опозицію існуючому
режиму, розірвавши фактично політичний союз з ним. Селяни – переважно одноосібні
виробники більшої частки товарного хліба в країні – у відповідь почали “неоголошену”
війну проти більшовицького аграрного курсу. Характерною рисою хлібозаготівельної
кампанії 1927-1929 рр. був опір поміркованої частини місцевого партрадапарату
позаекономічному тиску центральних органів. Вони намагалися уникнути
“надзвичайних заходів”, складали реальні заготівельні плани, застосовували економічно
доцільну тактику стягнень сільськогосподарських платежів. Їх дії доповнювали голови
сільгосптовариств, колгоспів, радгоспів, котрі спробували продавати u1074 власну продукцію
за ринковими цінами. Однак владний корпус можновладців вже набрав сили, і будь-яке
відхилення від “генеральної лінії партії” в аграрному секторі економіки, будь-яка
протидія заходам держави щодо максимального й безрозсудного викачування ресурсів
села негайно каралися адміністративними та правоохоронними органами.
Отже, антинародна хлібозаготівельна політика 1927-1929 рр. і практичні кроки
щодо її здійснення значно уповільнили темпи приросту сільськогосподарського
виробництва, викликали труднощі у забезпеченні продовольством мешканців міст,
зумовили переорієнтацію селянського двору на внутрішнє споживання. Радянський
режим сприйняв цей цілком природний процес як виклик державі і розгорнув проти
селянства справжню війну, яка закінчилась його суцільною колективізацією і
голодомором початку 30-х років ХХ ст.
Джерела та література
1. Бухарин Н.И. Проблемы теории и практики социализма. – М., 1989.
2. Єрмак О.П. Ліквідація куркульства як класу // Проблеми історії України: факти,
судження, пошуки. Республ. міжвідом. зб. наук. праць. – К., 1991. – Вип. 1.
3. Саричев В.І. Хлібозаготівельна криза кінця 20-х років і злам ринкової системи
господарювання (за матеріалами Півдня України) // Грані. – 1999. – № 4(6); Він же.
“Воєнно-комуністична” парадигма хлібозаготівельної політики у 1927-1929 роках в
Україні та її наслідки // Грані. – 2000. – № 1(9).
4. Сталін Й.В. Твори. – К., 1949. – Т. 2.
5. Доповідна записка Дніпропетровського окрвиконкому про хід виконання рішень
ЦК ВКП(б) від 25 червня 1929 р. // Державний архів Дніпропетровської області
(далі – ДАДО). – Ф.7. – Оп.1. – Спр.1543.
6. Доповідна записка уповноваженого НКВТ з хлібозаготівель по
Дніпропетровському округу // ДАДО. – Ф.80 – Оп.1. – Спр.23.
7. Доповідь бюро Миколаївського окрпарткому щодо обстеження Баштанського
району // Державний архів Миколаївської області (далі – ДАМО). – Ф.1. – Оп.1. –
Спр.563.
8. Зведення Дніпропетровського окрвиконкому по боротьбі зі спекуляцією // ДАДО. –
Ф.305. – Оп.1. – Спр.63.
9. Інформаційне повідомлення Дніпропетровського окрпарткому від 9 травня 1929
року // ДАДО. – Ф.7. – Оп.1. – Спр.1487.
10. Інформбюлетень ЦК КП(б)У про хід хлібозаготівель за новими методами // ДАДО.
– Ф.7. – Оп.1. – Спр.1540.
11. Карна справа Миколаївської окрпрокуратури. Висновки обвинувачення // ДАМО. –
Ф.Р-123. – Оп.2. – Спр.1191.
12. Матеріали секретаріату Дніпропетровського окрпарткому від 19 вересня 1929 року
// ДАДО. – Ф.305. Оп.1. – Спр.81.
13. Обіжник Наркомату внутрішньої торгівлі до всіх окрвиконкомів // ДАДО. – Ф.305.
– Оп.2. – Спр.71.
14. Огляд ЦК КП(б)У про хід хлібозаготівель від 30 січня 1928 року // ДАДО. – Ф.7. –
Оп.1. – Спр.872.
15. Повідомлення Запорізького управління робітничо-селянської міліції // Державний
архів Запорізької області. – Ф.611. – Оп.4. – Спр.37.
16. Політзведення Варварівського райпарткому від 12 січня 1928 року // ДАМО. – Ф.1.
– Оп.1. – Спр.468.
17. Про заходи у зв’язку з хлібозаготівельною кампанією 1929/30 р. Витяг з протоколу
засідання РНК УСРР 27 серпня 1929 року // ДАДО. – Ф.305. – Оп.2. – Спр.71.
18. Протокол засідання комісії з хлібозаготівель Близнюківського району 12 січня
1929 року // ДАДО.– Ф.305. – Оп.1. – Спр.103.
19. Протокол засідання комісії з хлібозаготівель Юр’ївського району 28 травня 1929
року // ДАДО. – Ф.305. – Оп.1. – Спр.103.
20. Спецзведення ДПУ УСРР про недоліки хлібозаготівель // Центральний державний
архів громадських об’єднань України. – Ф.1. – Оп.20. – Спр.2779.
21. Стенограма 3 пленуму Дніпропетровського окрпарткому 5–6 березня 1929 року //
ДАДО. – Ф.7. – Оп.1. – Спр.1327.