Дисертацією

є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Прикарпатського університету

імені Василя Стефаника Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник –

доктор історичних наук, професор

Грабовецький Володимир Васильович,

Прикарпатський університет імені Василя Стефаника,

завідувач кафедри історії України

Офіційні опоненти:

член-кореспондент НАН України, доктор історичних наук, професор

Реєнт Олександр Петрович, Інститут історії України НАН України,

заступник директора

кандидат історичних наук, доцент

Матейко Роман Михайлович, Тернопільська академія народного господарства, доцент кафедри українознавства

Провідна

установа – Львівський національний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, м. Львів

Захист відбудеться “ 2 “ липня 2004 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 20.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук у Прикарпатському університеті імені Василя Стефаника (76025, м.Івано-Франківськ, вул. Шевченка, 57).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Прикарпатського університету імені Василя Стефаника за адресою: 76025, м. Івано-Франківськ,

вул. Шевченка, 57.

Автореферат розісланий “ 1 ” червня 2004 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук,

доцент Райківський І.Я.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Розбудова української демократичної держави вимагає обґрунтованого прогнозування шляхів суспільного прогресу, що є неможливим без аналітичних і синтезованих оцінок фундаментальних питань громадсько-політичного та господарського життя України в минулому. Одним із ключових моментів у цьому комплексі проблем є дослідження історії української кооперації. Інтерес до кооперативної тематики зумовлений наявністю вигідних перспектив для успішного розвитку кооперації як форми народного самоуправління і демократії, ефективного способу залучення широких верств населення до участі в суспільному житті і трансформаційних економічних процесах.

У цьому зв’язку особливої актуальності набуває з’ясування місця і ролі кооперації у громадсько-політичному житті Західної України в 1920-1939 рр. – періоді, який сучасники, на наш погляд, об’єктивно назвали “кооперативним”. Він характеризувався перетворенням кооперації на впливову економічну й політичну силу, яка в умовах польських політичних режимів сприяла формуванню національної самосвідомості українців, забезпечувала матеріальну підтримку їхній боротьбі за громадянські та політичні права, за економічну самостійність і політичну незалежність. Результативність діяльності кооперативів забезпечувалася шляхом налагодження та поглиблення зв’язків із національними політичними партіями і громадськими товариствами, що стало вагомим чинником самоорганізації й консолідації українського суспільства. З огляду на це, дослідження історії української кооперації як невід’ємної частини національного життя Західної України в 1920-1939 рр. становить неабиякий науковий та пізнавальний інтерес. Окреслена проблема дотепер не була предметом спеціального дослідження, в якому був би здійснений комплексний аналіз розвитку української кооперації в контексті громадсько-політичного життя в краї. Отже, наукова та суспільно-політична актуальність і відсутність глибоких аналітичних досліджень проблеми зумовили вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження пов’язаний із плановою темою Відділу регіональних проблем Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України та Прикарпатського університету імені Василя Стефаника “Західна Україна у ХХ ст.”.

Мета і завдання дослідження. Авторка поставила собі за мету визначити місце і роль системи українських кооперативних організацій у громадсько-політичному житті Західної України у 1920-1939 рр.

Реалізація поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- простежити історичні обставини становлення української кооперації;

- з’ясувати структуру та визначити етапи організаційно-ідеологічного розвитку системи українських кооперативних організацій;

- висвітлити форми і методи діяльності кооперативних організацій у різних суспільних сферах;

- прослідкувати еволюцію взаємин кооперативів з політичними партіями й об’єднаннями, церквою, українськими громадськими організаціями;

- визначити роль кооперації у вихованні національної свідомості і патріотизму;

- підсумувати здобутки і недоліки діяльності українських кооперативних організацій у досліджуваний період, виробити науково виважені рекомендації для реформування сучасної кооперативної системи.

Об’єктом дослідження є українські кооперативні організації як один із ключових чинників громадсько-політичного життя Західної України у 1920-1939 рр.

Предмет дослідження – організаційно-ідеологічне становлення української кооперації, її еволюція та громадська діяльність в контексті національно-політичного, економічного і культурного розвитку Західної України у 20-30-х рр. ХХ ст.

Хронологічні рамки роботи. Умовно крайніми точками хронологічних меж нашого дослідження взято вересень 1920 р., коли в західноукраїнських землях було встановлено польський окупаційний режим, та вересень 1939 р., коли після приходу радянської влади українська кооперація була націоналізована і фактично припинила свою діяльність.

Географічні межі дослідження охоплюють території, що впродовж досліджуваного періоду входили до складу Польської держави: Східну Галичину, західну частину Волині, західне Полісся, Холмщину й Підляшшя.

Методологічну основу дисертації становлять загальні принципи наукового пізнання (об’єктивність та історизм) і власне історичні (проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, статистико-аналітичний) методи дослідження, які дозволили всебічно розкрити значення кооперації в громадсько-політичному, господарському та культурному житті українського народу.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в українській історіографії зроблено спробу дати об’єктивну оцінку участі українських кооперативів у громадсько-політичному житті Західної України у 1920-1939 рр., довести визначальну роль кооперації у зміцненні економічного підґрунтя національно-визвольної боротьби українців за досягнення економічної самостійності та національної незалежності. У дисертаційному дослідженні прослідковано генезу кооперативної ідеології, істотно розширено відомості й зроблено наукові узагальнення про трансформаційні процеси у сфері кооперації в контексті політики польського уряду, здійснено аналіз громадської діяльності кооперативів. У науковий обіг введено велику кількість нових джерел, що дало змогу простежити еволюцію взаємин кооперативних організацій із громадськими товариствами: “Просвітою”, “Рідною школою”, “Союзом українок”, “Сільським господарем”; з’ясувати вплив національних політичних партій на український кооперативний рух; визначити роль греко-католицького духовенства в його розвитку.

Теоретичне значення роботи визначається новизною і конструктивно-критичним аналізом порушених у ній проблем, що дозволяє суттєво збільшити повноту та об’єктивність вивчення історії українського кооперативного руху, поглиблює розуміння кооперативної ідеї, сприяє формуванню наукової теорії становлення і розвитку кооперативної системи господарювання.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що теоретичні положення і висновки дисертації можуть бути використані під час наукового прогнозування реформування суспільно-політичних та економічних відносин в Україні, зокрема для модернізації існуючої в Україні системи кооперації. Матеріали дисертації можуть бути використані для підготовки узагальнюючих і спеціальних праць з історії України та українського кооперативного руху, зокрема для розробки нормативних лекційних курсів і спецкурсів з новітньої історії України, історичного краєзнавства у навчальному процесі вищих навчальних закладів; для проведення факультативних занять та виховної роботи у середніх школах; для лекційної пропаганди кооперативної ідеї серед широкого загалу.

Апробація основних положень і результатів дослідження здійснена на Міжнародній науковій конференції “Українсько-польські відносини в Галичині у ХХ ст.” (листопад 1996 р., Прикарпатський університет імені Василя Стефаника, м.Івано-Франківськ); Міжнародній науковій конференції “Україна і Польща: історія та сучасність” (березень 1998 р., Державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, м.Тернопіль); Всеукраїнській науковій конференції “Україна між минулим і майбутнім” (квітень 2001 р., Прикарпатська філія НАВСУ, м.Івано-Франківськ); річних звітних наукових конференціях викладачів Прикарпатського університету імені Василя Стефаника (2000 – 2004 рр., м. Івано-Франківськ), викладені у семи публікаціях, у тому числі в чотирьох статтях видань, що визнані ВАК України як фахові.

Українська кооперація у громадсько-політичному житті Західної України (стр. 1 из 7)

Дисертацією