Людині не дано самому судити про те, як він виконує свій борг. Щирим суддею в цьому є тільки народ. Але одне я знав твердо: усього себе, без залишку, я віддаю роботі, намагаюся жити так, щоб завжди прямо і чесно дивитися в очі радянським людям. У ті хвилини я знову пошкодував про те, що велика частина мого життя, мої молоді роки пройшли в затхлій, діляцькій атмосфері царської Росії, в обстановці, де праця не вважалася справою честі, а був тільки засобом до існування. Застосування автоматичного зварювання в оборонній промисловості дало винятково великий ефект - дозволило різко збільшити випуск бойових машин, боєприпасів і озброєння високої якості для Радянської Армії. Тільки на танковому заводі № 183 за допомогою автоматів для зварювання під флюсом було виконано 2400 кілометрів швів.” – згадував Євгеній Оскарович.
У червні 1944 року інститут повернувся в Київ, де почалося відновлення його наукової і лабораторної бази. В ознаменування 75-річчя з дня народження Е.О. Патона інституту було привласнено його ім'я. Післявоєнний період характерний поглибленням і розширенням теоретичних і експериментальних робіт з вивчення зварюваності різних класів сталей, по оцінці міцності зварених з'єднань і конструкцій, а також по розробці нових систем флюсів, дротів і зварювальної апаратури. Ще на Уралі Е.О. Патон почав переорієнтувати роботу колективу на рішення задач по відновленню зруйнованого війною народного господарства тимчасово окупованих районів.
У 1946-1953 роках Е.О. Патон комплексно розробляє проблеми звареного мостобудування, очолює роботи з проектування і виготовлення перших суцільнозварних мостів, у яких широко застосована автоматичне зварювання. У 1946 році за порадою М.С. Хрущева подає союзному уряду доповідну записку про переваги звареного мостостроения. У тому ж році Рада Міністрів СРСР приймає розгорнута постанова із широкою програмою застосування зварювання в будівництві мостів.
У 1950 році він керував проектуванням і будівництвом першого суцільнометалевого 1542-метрового моста через Дніпро в Києві, що був створений без єдиної заклепки. У цьому спорудженні - утворі Патона - як би злилися воєдино дві справи, якою він присвятили своє життя: мостобудування і зварювання. Дивну творчу енергію зберігав учений усе життя. Проектуванням моста він керував, коли йому було вже 80 років! 5 листопада 1953 року відбулося урочисте його відкриття. Постановою уряду після смерті Патона мосту привласнене його ім'я.
В останні роки життя Е.О. Патон займався дослідженням зварювання у вуглекислому газі.
Усього по проектах видатного вченого побудовано понад 50 клепаний і понад 100 зварені металеві мости, а якщо врахувати побудовані по створеним їм типовим проектам, цей рахунок піде на багато сотень. Більшість з мостів Патона, що залишились в роки війни, безаварійно служать людям і донині.
Е.О.Патон - автор більш 300 наукових праць і декількох теоретичних курсів. Серед по мостобудуванню і зварюванню: «Розрахунок наскрізних ферм із твердими вузлами», «Залізні мости» у 4 томах, «Дерев'яні залізничні мости», «Автоматичне зварювання голим електродом під шаром флюсу» і інші. Організатор і головний редактор журналу «Автоматичне зварювання».
З 1935 року – беззмінний член Президії Академії наук Української СРСР. У 1945-1952 роках був віце-президентом Академії наук Української СРСР. Депутат Верховної Ради СРСР у 1946-1953 роках.
Жив у Києві. Помер 12 серпня 1953 року. Похований на Байковому цвинтарі в Києві.
Тисячі жителів столиці України, члени уряду республіки, члени Президії Центрального Комітету КПУ проводжали в останню путь видатного вченого-патріота. патон проектування будівництво міст
Після смерті батька Інститут електрозварювання очолив його син - Борис Євгенович Патон, що став до цього часу доктором технічних наук, а в 1954 році - професором. З 1962 року він сполучає цю посаду з посадою президента Національної академії наук України.
Інститут електрозварювання імені Е.О. Патона в ці роки став меккою зварників і матеріалознавців усього світу і прикладом для інших організацій академії.
Б.Е. Патон став загальновизнаним продовжувачем обраного ще його батьком напрямку, засновником нових технологій для будівництва в космосі, зварювальних робіт під водою, нових технологій у хірургії й ін. Йому в першу чергу інститут зобов'язаний незаперечним авторитетом у країні і світі в області теорії і практики зварювальних сучасних високих технологій різного призначення. Швидкий перехід від наукових ідей до практичних результатів, що відрізняло Інститут електрозварювання імені Е.О. Патона, зажадав від наукового колективу величезних зусиль - виконання комплексу досліджень, проектних і конструкторських робіт, підготовки і виконання організаційних рішень, націлених на швидке й ефективне виконання роботи як в інституті, так і в промислових організаціях, де вона одержує практичне втілення. Величезні роботи виконані із суднобудуванні, виробництві зварених труб для магістральних газо- і нафтопроводів, у важкому і хімічному машинобудуванні.
Ім'я видатного вченого носять Інститут електрозварювання Академії наук УРСР у Києві (з 1945), суцільнометалевий 1542-метровий міст через Дніпро в Києві (з 1953), мала планета, вулиці в Дніпропетровську, Львові, Херсоні, Нижньому Тагілу, Омську, Макіївці. У Києві в будинку Київського політехнічного інституту Є.О. Патонові встановлений пам'ятник, на фасаді головного корпуса КПІ, на фасаді будинку інституту електрозварювання і на будинку, у якому жив - меморіальні дошки.
1. Орест Субтельний „Україна. Історія”. «Либідь» 1991
2. Виргинский В.С. Очерки истории науки и техники XVI--XIX веков (http://www.knigka.info/2009/01/31/ocherki-istorii-nauki-i-tekhniki-xvi.html - ссылка для скачивания)
3. Справочник «Строительство мостов» 1975 г.
4. Н.М. Колоколов, Л.Н. Копац, И.С. Файштейн Искусственные сооружения - М.: Транспорт, 1988. - 440 с.
5. Мосты и тоннели / Под ред. С.А. Попова. - М.: Транспорт, 1977.
6. Содержание и реконструкция мостов / Под ред. В.О. Осипова. - М.: Транспорт, 1986. - 327 с.
7. Сварка в СССР. в двух томах. -М.: Наука, 1981
8. Технологія електродугового зварювання: Підручник/ І.В. Гуменюк, О.В. Іваськів, О.В. Гуменюк. - К.:Грамота, 2006
9. Сварочные работы. Учебное издание/Чебан В.А. - Ростов-на-Дону:»Феникс»
10. Сварка и резка металлов. Учебник для средн. техн. училищ. М., «Высшая школа», 1977
11. Справочник сварщика/Под ред. В.В. Степанова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М.:Машиностроение, 1982
12. Кошкарёв Б.Т. Теория сварочных процессов: Учебное пособие/Издательский центр ДГТУ, Ростов-на-Дону, 2003. -217с.
13. Рыбаков В.М. Дуговая сварка. М.: Высшая школа, 2003.
14. Соколов И.И. Дуговая сварка и резка металлов. М.: Высшая школа, 2003.
15. Яковлев А.П., Фоминых В.П. Электросварка. М.: Высшая школа, 2002.
16. Глизманенко Д.Л. Сварка и резка металлов. М.: Высшая школа, 2002.