Проте найскладнішою є проблема використання винаходів, корисних моделей після їх впровадження у господарський оборот. Про це йдеться в п. З ст. 25 Закону про винаходи. Цей пункт ст. 25 проголошує: «Не визнається порушенням прав, що надаються патентом, впровадження в господарський оборот продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), після впровадження цього продукту в господарський оборот власником патенту чи з його спеціального дозволу». [11]
Це так званий «принцип вичерпання прав», суть якого полягає в тому, що виключні права на результати інтелектуальної власності не поширюються на будь-які дії з використанням матеріальних об'єктів, створених (або в яких втілено цей результат) і розповсюджених у суспільстві самим власником прав або з його дозволу. Тобто йдеться про те, що на проданий виріб, виготовлений на основі винаходу, корисної моделі чи промислового зразка, право інтелектуальної власності винахідника чи автора промислового зразка не поширюється. І це зрозуміло, і це логічно. Проте цю норму іноді тлумачать як припинення прав винахідника чи автора промислового зразка при продажу чи будь-якому іншому відчуженні виробів, виготовлених на основі винаходів, корисних моделей чи промислового зразка.
Винахід, корисна модель стали товаром і тому можуть бути об'єктом будь-яких цивільно-правових правочинів. На підставі договору власник патенту може передати право власності на винахід, корисну модель чи промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту. Отже, винахід, корисна модель та промисловий зразок можуть бути відчужені будь-яким способом: даруванням, міною, продажем тощо.
Власникові патенту належить право будь-яким чином використати винахід, корисну модель. Одним із таких способів використання зазначених об'єктів є видача дозволу на використання винаходу, корисної моделі будь-якій особі на основі ліцензійного договору, тобто видача ліцензії на право використання'.
Договори на передачу права власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок і ліцензійні договори набувають чинності лише за умови, що вони складені у письмовій формі, підписані сторонами і зареєстровані в патентному відомстві України.
З метою широкого сповіщення про запатентований винахід, корисну модель власник патенту має право подати до патентного відомства для офіційної публікації заяву про надання будь-якій особі дозволу на використання запатентованого винаходу, корисної моделі чи промислового зразка. За цим оголошенням будь-яка особа може скористатися зазначеним дозволом на використання винаходу, корисної моделі і промислових зразків. [5]
Основою в системі патентування винаходів є експертиза, в залежності від виду якої і визначається система патентування. Прийнято розрізняти три основних системи, які використовуються в світі як в чистому вигляді так і в змішаному (комбіновані системи): реєстраційна, перевірочна, превірочно-відкладальна.
Реєстраційна система експертизи полягає в тому, що патент видається на заявлений винахід без перевірки його патентоздатності. Патентне відомство проводить перевірку заявки лише на відповідність її формальним вимогам, тобто чи правильно оформлена заявка і документи, що її супроводжують, чи належить заявлений винахід до класу об’єктів, на які можуть бути видані патенти, чи сплачений заявником належний збір за подання заявки тощо. Таку експертизу називають формальною і якщо її висновок є позитивним, то Патентне відомство реєструє винахід і видає заявникові патент.
Як показує практика такий патент є «слабким», тому що будь-яка третя особа при оцінюванні патентоздатності цього винаходу опирається лише на думку заявника, а Патентне відомство жодних гарантій не дає. Висока ймовірність судового опротестування цього патенту є підставою і для низької довіри до нього, а отже і для зниження його вартості при здійснені актів продажу ліцензії, а також при інвестуванні у вигляді пайового внеску до статутного фонду акціонерного товариства. Разом з тим цей вид експертизи затвердив себе у багатьох державах, серед яких є економічно розвинуті, наприклад: Греція, Іспанія, Португалія та інші. Його затвердження в цих державах сприяла висока правова культура і відповідальність заявників, які перед поданням заявки самостійно здійснюють глибоку перевірку патентоздатності свого винаходу. Перевагою реєстраційної системи експертизи є мінімальна тривалість процесу видачі патенту, а отже – прискорення інформування громадськості про винахід, а також мінімальні витрати державного бюджету і заявника.
Перевірочна система експертизи передбачає видачу патенту на винахід лише після перевірки Патентним відомством патентоздатності заявки на винахід, яка здійснюється в ході кваліфікаційної експертизи. Патент виданий за перевірочною системою викликає значно вищу довіру, а також – більш високу ціну в господарському обороті. Недостатком перевірочної системи є значна її тривалість та вартість і використовується вона в високо розвинутих державах: США, Австрія, Фінляндія, Швеція, Канада та інші. Існують комбінації реєстраційної перевірочної системи, наприклад, у Швейцарії: перевірочна щодо винаходів в області годинникової і текстильної промисловості і реєстраційна щодо винаходів в інших сферах.
За перевірочно-відкладальною системою видача патенту здійснюється як і за перевірочною, лише після повноцінної кваліфікаційної експертизи, але передбачається можливість на певний час її відкладати. Після проведення формальної експертизи заявка публікується, запускається процедура тимчасової правової охорони винаходу, а заявник одержує на кілька років можливість оцінки щодо технічної і комерційної цінності винаходу. До завершення цього часу він мусить, якщо хоче одержати патент, подати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи. Перевірочно-відкладальна експертиза діє у Німеччині, Великобританії, Японії, Росії та інших державах.
У деяких державах (Бельгія, Нідерланди) склалась така система, що заявник відразу має можливість вибору: просити патент за формальною експертизою, тривалість дії якого 7 років, чи після кваліфікаційної експертизи на повний термін 20 років. [2,3]
Проблема удосконалення процедури видачі охоронних документів є проблемою комплексною, що потребує узгодженої та активної взаємодії всіх учасників цього процесу.
Одним із шляхів вирішення проблеми є удосконалення національного законодавства з питань інтелектуальної власності і приведення його у відповідність з нормами законодавчих і нормативно-правових актів, що стосуються процедури розгляду заявок. Ця процедура повинна бути спрощена і враховувати інтереси заявника.
Як же чинна з 25.06.2003 р. редакція Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (далі – Закон), прийнята в рамках Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань інтелектуальної власності» №850–15 від 22.05.2003 р., удосконалює процедуру видачі патенту на винахід (корисну модель) порівняно з попередньою редакцією Закону?
Насамперед, значно змінилася процедура, що стосується прийому міжнародних заявок на експертизу в Україні. Нова редакція Закону враховує останні зміни статті 22 Договору РСТ, введені в дію з 1 квітня 2002 року, і правила 49 Інструкції до РСТ, введені з 1 січня 2003 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 нової редакції Закону для прийому міжнародної заявки на експертизу в Україні переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за подання міжнародної заявки мають бути представлені в Укрпатент до спливу 31‑го місяця від її дати пріоритету (для заявок, поданих згідно з Главою І або Главою II Договору РСТ). Цей термін може бути продовжений не більше ніж на 2 місяці, якщо до його спливу буде подано відповідне клопотання і сплачено збір за його подання. Надання копії міжнародної заявки Закон не вимагає.
У випадку недотримання умов ч. 2 ст. 14 Закону дія міжнародної заявки в Україні вважається припиненою.
З огляду на положення правила 49.6 Інструкції до РСТ нова редакція Закону надає заявникові можливість поновити дію міжнародної заявки в Україні, якщо недотримання умов було викликане поважними причинами.
Клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні може бути подане протягом 2‑х місяців від дати припинення обставин, що стали причиною недотримання строку, встановленого ч. 2 ст. 14 нової редакції Закону, або протягом 12 місяців від його спливу, залежно від того, який з них настає першим. Причому на дату одержання Укрпатентом клопотання про поновлення дії міжнародної заявки заявник має надати в Укрпатент документ про сплату збору за подання цього клопотання, переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про сплату збору за її подання. Якщо всі умови виконано, то дію міжнародної заявки в Україні поновлюють.
Якщо на дату одержання клопотання Укрпатентом необхідні умови не виконано, то заявникові відмовляють у задоволенні клопотання про поновлення дії міжнародної заявки в Україні не відразу, а спочатку повідомляють про можливість відмови в задоволенні цього клопотання. Строк надання заявником відповіді становить 2 місяці від дати одержання заявником повідомлення експертизи.
Процедура експертизи також зазнала деяких змін.
Змінено строк можливого внесення заявником до заявки виправлень помилок і змін свого імені (найменування), своєї адреси, адреси для листування, імені та адреси свого представника. Так, відповідно до ч. 5 ст. 16 нової редакції Закону виправлення і зміни враховуються у випадку одержання їх Укрпатентом не пізніше одержання ним документа про сплату державного мита за видачу патенту, на відміну від ч. З ст. 16 попередньої редакції Закону, згідно з якою виправлення і уточнення враховувались, якщо вони надходили до Укрпатенту до дати одержання заявником рішення про видачу патенту або рішення про відмову у видачі патенту.