Кун активно сприяв розвитку комунізму на сусідніх територіях, що раніше належали Угорщині. Після того, як ними було здобуто перемогу над військами Чехословаччини, Президент США Вільсон був змушений направити уряду Угорщини запрошення в Париж на переговори щодо встановлення кордонів Угорщини. Кун чекав «дружньої» інтервенції з боку Радянської Росії, яка змогла б гарантувати існування його режиму, що мало стати початком всесвітньої соціалістичної революції. Одним з проявів цього процесу можна розглядати появу 16 червня Словацької Радянської Республіки у південній та східній частинах Словаччини.
Ситуація в Угорщині почала змінюватися після провалу заколоту, влаштованого 24 червня Народними соціал-демократами. Новим комуністичним урядом на чолі з Анталом Довшаком були організовані масові репресії: було страчено 590 учасників заколоту. В країні було розгорнуто «червоний терор» і підтримка уряду населенням почала слабшати.
В цей же час Радянська Угорщина зіткнулася і з зовнішньою загрозою. Просування її військ на півночі було зупинено, і наприкінці червня під ударами контрреволюції була знищенні Словацька Радянська Республіка. У той же час Румунія, за підтримки Антанти, напала на Угорщину з південного сходу, її війська швидко просувалися по країні, незабаром відрізавши всі шляхи, що ведуть до столиці. Угорська червона армія була змушена дати бій на підступах до Будапешту. Битва була червоними програна і 1 серпня Бела Кун і більшість членів уряду втекли до Австрії. Залишившаяся невелика частина на чолі з Д'єрдь Лукач, колишнім комісаром з культури, приступила до організації підпільної комуністичної партії. Будапештською Радою робітничих депутатів було обрано новий уряд на чолі з Дьюлою Пейдлом, але діяло воно всього кілька днів, до 6 серпня, коли увійшли в Будапешт румунські війська поставили крапку в історії Угорської Радянської Республіки.
У політичному вакуумі, що утворилося в результаті загибелі Радянської республіки і румунської окупації, швидко набрали иис консерватори Іштван Бетлен і Міклош Хорті, що захопили контроль над західною Угорщиною, не окупованій румунами. Національна армія, очолювана Хорті, що була рядом напівсамостійних збройних формувань, почала кампанію терору проти комуністів, інших лівих і євреїв, яка стала відома як «білий терор». Багато прихильників Радянської республіки були розстріляні без суду і слідства, значна частина потрапила до в'язниці в результаті так званих «комісарських процесів». Більшість цих ув'язнених згодом були обміняні на підставі угоди про обмін між Радянською Росією і хортистською Угорщиною, укладеного в 1921 р. (за цією угодою до Росії було видано 415 ув'язнених).
3. Режим Миклоша Хорти
14 листопада 1919р. після виводу румунських військ з Угорщини в Будапешт вступила угорська армія адмірала М. Хорти, який фактично встановив у країні свою диктатуру. У січні 1920 р. у країні були проведені вибори в Національні збори, які 1 березня 1920 ухвалили рішення щодо відновлення в країні монархії. Проти такого рішення категорично виступили країни Антанти й спадкоємці Австро-Угорщині (Чехословаччина, Румунія, Королівство сербів, хорватів та словенів). М. Хортискористався таким положенням і добився проголошення себе регентом із широкими повноваженнями. У червні 1920 р. Угорщина підписала Трианонський мирний договір, згідно з якими вона втрачала 77% території й 59% населення. На неї була покладений обов'язок виплачувати репарації. Чисельність збройних сил обмежувалася 35 тис. По Трианонському договору економічні втрати країни були запаморочливими: 58%залізниць , 60% довжинидоріг, 84% лісових ресурсів, 29% вугілля. У виробництві втрати підрахувати важко, оскільки більшість промисловості Угорщини(Обробна, харчова, хімічна, машинобудівна) була сконцентрована в Будапешті, та не перетерпіла значних руйнувань, але нові границі відокремили її від постачальників сировини й традиційних ринків збуту, що робило угорську економіку дуже вразливої від дій сусідів. В1921 прихильники монархії двічі намагалися підняти заколот із метою встановити на престолі Карла IV Габсбурга, поки Національні збори не прийняли закон, що позбавляв його права на престол. Так 1921 в в Угорщині було встановлено авторитарний режим Хорті, який опирався на цілу систему легальних і таємних союзів і суспільств("Союз пробудження угорців","Ексаикса,ЕККА" і ін.).
Риси режиму М. Хорті:
- Консерватизм
- Обмеження демократичних прав і свобод
- Збереження представницьких, демократичних інститутів влади
- Легальне існування опозиції. Обмеження діяльності лівих сил
- Панування традиційної (земельної) аристократії
- Необмежена влада М. Хорті
- Відсутність масової партії - опори правлячого режиму
- Монархічна, націоналістична демагогія
Висновок
угорська радянська республіка
Як ми бачимо, комуністична диктатура в Угорщині проіснувала зовсім не багато, лише 133 дні, на відміну від Росії, де комуністи були при владі понад 70 років. Чому так? Я спробую пояснити. По-перше, Угорщину оточували демократичні країни, і вони не хотіли утворення ще однієї комуністичної держави. Вони боялися розповсюдження комунізму в Європі. А в Росії не було оточення, яке б сприяло падінню диктатури комунізму. Комунізм – це утопічний шлях. Він майже не має шляхів розвитку і досягти його майже неможливо. І якщо на сході комунізм якось зміг прижитись, то в західних країнах зовсім інший менталітет. В угорців не було такого геніального вождя, як Ленін. Ленін був дуже розумний, добре знав свою справу та шляхи досягнення мети комунізму. Саме завдяки всім цим причинам в Росії комунізм зміг протриматись більше 70 років.