У кожного, хто замислювався над політичною долею Володимира Винниченка, хто аналізував його життєвий шлях, не може не виникнути питання – що змушувало наділену багатьма талантами особистість раз за разом відриватися від художньої творчості, яку він страшенно любив і для якої, здається, народився, і занурюватися в політичне, революційне життя? Адже останнє приносило йому масу прикростей і розчарувань, оберталося справжніми трагедіями.
Він був відрахований з університету, відбував покарання у сумнозвісній Лук’янівській в’язниці, віддавався в солдатчину, потрапив до “психушки”, доводився до самогубства, жив під чужим ім’ям, неодноразово емігрував...
Список використаної літератури
1. В. Марченко. Пам`яті поляглих за державність // Симон Петлюра: вибрані твори та документи. - К., 1994. - С.229.
2. Полонська-Василенко Н. Історія України. - Мюнхен, 1976. - Т.ІІ. - С.535.
3. "Жадання" (від 26 січня 1920 р.) // С.Петлюра: статті, листи, документи. - Нью-Йорк, 1979. - Т.ІІ. - С.365.
4. С. Петлюра: статті, листи, документи. - Нью-Йорк, 1956. - Т.І. - С.243-244.
5. Косик В. Зовнішня політика Симона Петлюри // Симон Петлюра: статті, замітки, матеріяли. - Збірник студійно-наукової конференції в Парижі. - Мюнхен-Париж, 1980. - С.33.
7. Симон Петлюра. Статті, листи, документи. - Нью-Йорк, 1979. - Т.ІІ. - С.357-358.
8. Солдатенко В. Володимир Винниченко на перехресті соціальних і національних прагнень. – К.: Світогляд, 2005. – С.255.
9. Винниченко В. За об’єднання всіх сил національного колективу // Винниченко В. З політичної публіцистики // Сучасність. . – 2000. – №6. – С.95.
10. Сиваченко Г. Винниченків “конкордизм” у будистському та психоаналітичному дискурсах // Слово і час. – 2000.– №8. – С.21.