Смекни!
smekni.com

Запорозьке козацтво (стр. 4 из 4)

Виступ Павла Полуботка на захист "прав та вольностей", здобутих українським суспільством у ході тривалої виснажливої боротьби, закінчився цілковитою поразкою. Роз'єднане глибокими соціальними суперечностями, на яких вправно грали російські урядовці, воно виявилося нездатним згуртуватися навколо національно-державної ідеї. «Навіть панівна верства Гетьманщини — козацька старшина, стероризована Петром І, часто-густо відмовляла Полуботку в безпосередній підтримці. В історичній перспективі це спричинилося втратою її позицій у політичному житті краю, власного культурного обличчя, поступовим розчиненням у середовищі російського дворянства. Все це, зрештою, й зумовило поразку Полуботка, як незадовго до нього Мазепи, які однаково вболівали за долю Гетьманщини. але дотримувалися різних поглядів щодо форм та методів боротьби, а відтак репрезентували два головні напрямки в українському національно-визвольному русі — автономістичний і сепаратистський»[26].

Російські дореволюційні історики говорили про Павла Полуботка як про зрадника, радянські - як про захисника виключно інтересів козацької старшини. Тарас Шевченко ж вважав його славним сином України. І то є істина!


Література

1. Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994.

2.Сушинський Б. Козацькі вожді України. Одеса, «ЯВФ», 2006.

3. Голобуцький В. Запорозьке козацтво.-К.: «Леда»,2003.

4. Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. –К.: «Т.Р.Т» , 2001, Т.2.

5. Василенко М.П.Історичні праці. - К. : Юридична думка, 2006.

6. Історія України в особах: Козаччина -К.: «Рипол»,2005.

7. Потоцький В.П. Хто є хто в українській історії. –Харків : ВД «ШКОЛА»,2010.

8. Джиджора І.М. Нові причинки до історії відносин російського правительства до України в 1720-х і 1730-х рр. –Львів, 1998.

9. Історія русів. переклад Івана Драча –Тернопіль. «Знання», 1995.

10. Мазур П. Кримська світлиця. «Білі плями» історії. №41 10,10,2008.

11.Шульгин Я.Н. Киевская старина. Несколько данных о правобережной Украине в половине ХVIII в. - 1891. - № 7.


[1]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 6.

[2]Там саме.

[3]Сушинський Б. Козацькі вожді України. Одеса, «ЯВФ», 2006, т.2., -с.305.

[4]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. – К.: "Варта", 1994, -с 7.

[5]Там саме.

[6]Сушинський Б. Козацькі вожді України. Одеса, «ЯВФ», 2006, т.2., -с.306.

[7]Голобуцький В. Запорозьке козацтво.-К.: «Леда»,2003, -с.124.

[8]Там саме.

[9]Яворницький Д. Історія запорізьких козаків. –К.: «Т.Р.Т» , 2001, Т.2, с.217.

[10]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 8.

[11] Шульгин Я.Н. Киевская старина. Несколько данных о правобережной Украине в половине ХVIII в. - 1891. - № 7. - с.108

[12]Там саме.

[13]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 10.

[14]Там само.

[15] Василенко М.П.Історичні праці. - К. : Юридична думка, 2006. - 533 с

[16]Історія України в особах: Козаччина -К.: «Рипол»,2005. –с.436.

[17]Потоцький В.П. Хто є хто в українській історії. –Харків : ВД «ШКОЛА»,2010.-с.87

[18]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 10.

[19]Джиджора І.М. Нові причинки до історії відносин російського правительства до України в 1720-х і 1730-х рр. –Львів, 1998, -с.64

[20]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 12.

[21]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 12.

[23] Історія русів. переклад Івана Драча –Тернопіль. «Знання», 1995. –с.47.

[24]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 13.

[25]Мазур П. Кримська світлиця. «Білі плями» історії. №41 10,10,2008.

[26]Коваленко О. Володарі гетьманської булави. - Київ, "Варта", 1994, -с 14.