У травні 2008 року, коли Ісландія вже щосили тонула, центробанки трьох скандинавських країн - Швеції, Данії й Норвегії - створили спеціальний фонд для екстреної підтримки валюти Ісландії розміром в 2,3 млрд доларів. Зараз одна Росія готова на ті ж цілі дати Ісландії майже у два з половиною рази більше. Тобто 4 млрд. євро по ісландських мірках - це багато, дуже багато.
Судячи з повідомлення Нацбанку Ісландії, Росія обіцяла їм кредит по ставці LIBOR+ (0,3-0,5)%. Для порівняння: російський Центробанк буде кредитувати ВЕБ під LIBOR+1%. У ситуації, коли російські чи влади не щодня проводять екстрені наради по розробці антикризових мір, це виглядає як мінімум дивно.[5] Отут самим би впору врятуватися, а не кредитувати когось на пільгових умовах – скаже обиватель. І буде не цілком правий.
Є як мінімум кілька резонів, по яких Росії варто погодитися видати Ісландії цей кредит.
Перший і головний - геоекономічний.
Лідери різних країн поступово починають розуміти, що врятувати світ, що потопає в безодні фінансової кризи, можна лише усім світом. Зовсім недавно глава ВБ Роберт Зеллик уже виступив із пропозицією про розширення великої вісімки за рахунок країн БРИК, Мескики, Саудівської Аравії й ЮАР. Про необхідність забути на час про особисті амбіції, припинити політичні дрязги, світові лідери говорять все частіше. Пора вже щось і робити.
Прийти в такий момент на допомогу Ісландії для Росії - це рішення, продиктоване пекучою потребою. У Росії зараз є накопичені в період дуже дорогої нафти запаси. Міжнародні резерви ЦБ за станом на кінець вересня - це 566 млрд. доларів, ще 32 із зайвим мільярда доларів складено у Фонді національного добробуту й Резервному фонді.
Адже численні кредитори Ісландії, у яких вона набрала величезні кредити - це переважно європейські банки. Оголоси Ісландія дефолт - у штопор піде вся Європа. І обов'язково потягне за собою Росію, що має шанси вибратися із кризи, що називається, «малою кров'ю». Виходить, що, рятуючи Ісландію, Росія рятує насамперед себе.
Є менш глобальні й сугубо прагматичні міркування.
Кризи рано або пізно проходять. А союзники (іноді) залишаються. Та ж Ісландія, бурхливим розвитком якої з вигодою для себе кілька років користувалися підприємці з різних європейських країн, після такого жесту стане напевно більш прихильно ставитися до російських інвестицій. Поки російсько-ісландський товарообіг становить приблизно 100 мільйонів доларів у рік. А російський бізнес (в особі Романа Абрамовича й Олега Дерипаски) зовсім незадовго до кризи почав цікавитися можливістю інвестицій у цю країну. Зараз, до слова, ціна входження в ісландську економіку може виявитися досить низькою.
Та й літати в Латинську Америку через Ісландію зручно.
Висновки
Отже, основним джерелом доходів в Ісландії були рибальство й рибообробка. Однак в останні роки відбувається інтенсивна диверсифікованість промисловості на основі дешевої поновлюваної енергії (в основному — геотермальні джерела й гідроенергія). Ісландія – держава загального добробуту, в якому широко діють соціальні програми.
Ісландія може стати наступною країною, що приєднається до Європейського Союзу у зв'язку з критичним станом її економіки.
Економісти вважають, що якби Ісландія використовувала євро як свою основну валюту, цій кризі в значній мірі можна було б запобігти, оскільки євро може забезпечити стабільність щодо таких коливань валюти. І це, можливо, не завдало б економіці Ісландії такої сильної шкоди. Окрім сильного євро, приєднання до ЄС могло б надати країні кращу фінансову та політичну підтримку для того, щоб благополучно пережити економічну кризу.
Росія в допомогу Ісландії виділила 4 мільярди євро. Маючи на увазі преддефолтний стан Ісландії, згода Росії допомогти їй стабілізаційним кредитом у розмірі 4 млрд євро (міністр фінансів Олексій Кудрин все-таки зізнався, що Росія погодилася видати цей кредит, хоча до цього спростовував заяви ісландського нацбанку) - це рятувальне коло. Причому досить солідне коло.
Якщо б Ісландія оголосила дефолт, то у штопор піде вся Європа. І обов'язково потягне за собою Росію. Тобто, рятуючи Ісландію, Росія рятує насамперед себе.
Список використаної літератури:
1. Большая советская энциклопедии. – Исландия.
2. Ісландія подала заявку на вступ до Євросоюзу // Євробюлетень. Інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. – №8-9, серпень-вересень 2009 року. – с.18.
3. Исландия отвергла возможность национального дефолта // Портал новостей Автоман http://www.automan.kz. - 06 января 2010.
4. Купим Исландию. Дорого. Звонить: Москва, Кремль // Елена Загородняя, экономический обозреватель РИА Новости - 08 октября 2008.
5. Сайт свободной энциклопедии Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/ Исландия.
6. Сайт свободной энциклопедии Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/ Финансовый_кризис_2008_года_в_Исландии.
[1] Сайт свободной энциклопедии Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/ Исландия.
[2] Сайт свободной энциклопедии Википедия http://ru.wikipedia.org/wiki/ Исландия.
[3] Ісландія подала заявку на вступ до Євросоюзу // Євробюлетень. Інформаційне видання Представництва Європейської Комісії в Україні. – №8-9, серпень-вересень 2009 року. – с.18.
[4] Исландия отвергла возможность национального дефолта // Портал новостей http://www.automan.kz.
[5] Купим Исландию. Дорого. Звонить: Москва, Кремль // Елена Загородняя, РИА Новости - 08 октября 2008.