3. Іригація
Землеробство в Єгипті можливо лише при штучному зрошуванні, то ще в до династичну епоху починають споруджуватися канали і греблі. Для поливання полів застосовували журавель (шадуф, якнайдавніші зображення його датовано 14 ст. до н. е.) і пізніше - водопідіймальне колесо (саккие). В результаті об'єднання країни після першого розпаду Єгипту з'явилася можливість відновити осушно-зрошувальну мережу. Створення водосховища, сполученого каналом з Нилом і розгалуженій мережі зрошувальної системи у фаюмському оазисі. Починається освоєння нових територій. Вісті про голод перестають зустрічатися в древніх рукописах. Проте технологія землекористування знаходилося у стадії формування. За часів Середнього царства в районі Мерідова озера були вироблені масштабні осушні і іригаційні роботи (на майданах, що звільнилися, вирощували злаки, згадуються новий сорт зернових – полба – «нижньоєгипетський» ячмінь).
Винахід водяного годинника – клепсидр (кишенькові, нашийні єгипетські годиннички), сонячного годинника. Грандіозне відкриття древніх єгиптян – для зменшення сили тертя раби лили масло під полози візків (при будівництві пірамід). З'являється вчення про воду – основу всіх речей.
3.3Географія
Розвиток і накопичення географічних знань пов'язаний з далекими морськими плаваннями і експедиціями вгору за течією Нілу в глибину Африки. Ще в період Древнього царства єгиптяни плавали уздовж східного, азіатського берега Середземного моря, вивозили з Лівану кедрові стовбури, плавали уздовж берегів Червоного моря на південь в країну Пунт. На початку третього тисячоліття до нашої ери одну з таких експедицій очолив єгиптянин Ханну. У завдання експедиції входили пошуки слонової кісті, коштовних каменів, благовонних смол і рослин. Близько 2000 до н.е. єгиптянин Синухет зробив велику подорож в країну Кедем, тобто на схід. За 1500 років до н.е. по розпорядженню правительки Єгипту Хатшепсут була організована експедиція на побережжі Червоного моря. До нас дійшли шматки докладних креслень карт гірських промислів пустелі.
1. Авдиев В.И. История Древнего Востока – М: Государственное издательство политической литературы, 1953.
2. Бонгард-Левина Г.М. Древние цивилизации – М : Мысль, 1989.
3. Вейс Г. История культуры народов мира. Древний Египет. Зарождение мировой цивилизации - М, 2005.
4. Всемирная история под ред. Поляка, Маркова – М: ЮНИТИ, 1997
5. Древний мир http://ancient.gerodot.ru/topics/data/egypt/index.htm
6. Египетское письмо http://ru.wikipedia.org/wiki/Египетское_письмо
7. Египетская система счисления
http://ru.wikipedia.org/wiki/Египетская_система_счисления
8. Наука Древнего Египта
http://egypt-info.ru/about/sience/ancient_sience/mathematics.html
9. Петровский, Матвеев Египет-сын тысячелетий - Ленинград: Гос. Изд. Детск. Литературы, 1959.
10. Техника и наука Древнего Египта http://www.proegypt.info/2-2.html
11. Энциклопедия «Кругосвет» http://www.krugosvet.ru/