впроваджувати систему штрихового кодування на процеси циркуляції літератури, інвентаризації фонду та здійснити повну автоматизацію процесу реєстрації читачів, зокрема системи контролю "check-point".
Для того, щоб з Університету виходили високоосвічені люди, які б могли визначати політику держави, розумітися на економіці, відроджувати культуру, потрібна сучасна бібліотека з відповідним фондом та технічним обладнанням, яка б надавала доступ у будь-який час до різноманітних інформаційних ресурсів.
Києво-Могилянська академія була і залишається символом української культури, української духовності.
Впродовж майже двох століть серед української передової громадськості жевріла думка про відновлення славетного першого вищого учбового закладу всієї Східної Європи. З розпадом колишнього Радянського Союзу це актуальне питання постало з новою силою. На вимогу громадськості при академії наук України та виконкомі Київської міської Ради народних депутатів було створено спеціальну комісію, яка висловилась про відновлення Києво-Могилянської академії як вищого навчального закладу європейського рівня.
У 1992 році відбулося урочисте освячення закладу під назвою "Університет Києво-Могилянська академія". Ректором став кандидат педагогічних і доктор філологічних наук В. Брюховецький - ініціатор і організатор відновлення закладу.
У ХУІІ - XIX ст. Києво-Могилянська академія була окрасою України, духовним культурним центром усього слов'янського світу. Тут готувалися викладачі для інших вищих шкіл, науковці філософи, богослови, знавці мов, поети, художника, музиканти, майбутні державні діячі - формувалася еліта, без якої неможливий історичний поступ нації й країни. У світлій історії Києво-Могилянської академії безумовною складовою поширення знань була бібліотека - одна з найбільших у Європі, непересічна за обсягом фондів та їх цінністю.
Досить важко визначити точну дату створення книгозбірні, але, безперечно, початок вона бере ще з часів Київської братської школи (1615). Заклав бібліотеку Петро Могила. За кілька днів до смерті він заповів Академії всю свою книжкову колекцію (2130 вітчизняних і зарубіжних видань), яку збирав протягом життя. До складу бібліотеки перейшли в свою чергу книжки Йова Борецького та частина бібліотеки друкаря і письменника Тараса Земки. Це стало початком доброї традиції дарування власних книгозбірень видатними діячами України випускниками професорами Академії та інших доброчинців.
Бібліотека Академії комплектувалася на протязі майже двох століть і являла унікальне зібрання книг. Вона мала велике значення для формування світогляду викладачів та студентів.
Книгозбірня Києво-Печерського монастиря сформувалась протягом ХVІІ ст. як з друкованих, так і рукописних книг церковнослов’янською, грецькою і польською мовами. Під час пожежі 1718р. бібліотека майже повністю згоріла й заново почала складатися вже в ХVІІІ ст. За описом 1805р., в ній нараховувалось близько 700 назв книг церковнослов’янською, латинською, російською, польською, частково грецькою мовами.
19 вересня 1991 року згідно з розпорядженням Верховної Ради України після 174-літньої перерви Києво-Могилянську академію було відроджено на її історичній території.16 жовтня 1991 р. відбулася презентація відновленої Києво-Могилянської академії, яка дістала назву Університет "Києво-Могилянська академія". У вересні 1992 року університет прийняв на навчання перших 200 студентів.
Сьогодні в університеті здобувають освіту 2,5 тисячі студентів, які прагнуть знань і успішно оволодівають найрізноманітнішими професіями: історика, філософа, релігієзнавця, мовознавця, політолога, соціолога, правника, економіста, еколога, природознавця та ін.
До послуг студентів чудова сучасна бібліотека, що зусиллями керівництва Академії постійно поповнюється; в даний час її фонд нараховує близько 300 тис. одиниць.
1. Брюховецький В. Відродження: (Про Києво-Могилянську академію) // Київська старовина. - 1993. - №1 - С.2-5.
2. Виговський М., Філоненко С., Києво-Могилянська академія. // Київська старовина. - 1992-№6С.86-94
3. Голобуцький П. Києво-Могилянська академія: До 380-річчя її заснування // Людина і світ. - 1996. - № 1-2. - С.10-14.
4. Жуковський А. Петро Могила - засновник Київської колегії - академії і реформатор освіти в Україні // 1997. Т.34. - С.61-69.
5. Ісаєвич Я.Д. Братство та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIIІ століть. - К.: Дніпро. - 1966. - 93с.
6. Історія світової культури: Навч. посібник / Під ред. Л. Левчук. - К.: Либідь, 1997. - 448с.
7. Історія бібліотечної справи на Україні: Збірник наукових праць. К., 1999. - 136с.
8. Розділ 8. Києво-Могилянська академія. - С.132-145.
9. Історія української культури. У 5 т. / Гол. ред. Патон Б. Є. - К.: Наук. думка, 2003. - 1245 с.
10. Т.3. Українська культура другої половини XVII-XVIII століть / Гол. ред. Смолій В.А. - К., 2003. - С.482-522.
11. Казакова Н., Ярошенко Т. Бібліотечні колекції наукової бібліотеки Національного університету „КМА” // Історія бібліотечної справи в Україні: Зб. наук. праць / НПБ України. - К., 1999. - Вип.3. - С.77-78.
12. Кагарлик С.В. Роль Київської академії у зміцненні культурно-освітніх зв’язків на українських землях у XVIII столітті // Укр. історичний журнал. - 1992. - № 3. - С.55-61.
13. Касамлуцький Р.С. Роль Києво-Могилянської академії у відродженні національної культури // Укр. історичний журнал. - 1991. - № 3. - С.47-63.
14. Києво-Могилянська академія в іменах XVII-XVIII ст.: Енциклоп. вид. / Ред. В.С. Брюховецький. - К.: КМ Академія, 2001. - С.54-55, 91-93.
15. Києво-Могилянська академія в документах і рідкісних виданнях з фондів Національної бібліотеки України ім. .В.І. Вернадського.К., 2003. - 478с.
16. Комарницький С.І. На скрижалях духовності // Проблеми вищої школи. - 1993. - Вип.78. - С.106-111.
17. Міцан Т., Принципи структуризації документів Києво-Могилянської академії на основі архівних фондів Інституту рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. К., 2004 с.244-259
18. Наукова бібліотека Національного університету „ Києво-Могилянська академія ” // Бібліотечна Україна: Довідник. - К.: Абрис, 1996. - С.75.
19. Роль Києво-Могилянської академії в культурному єднанні слов’янських народів. - К.: Вища школа, 1998.
20. Соколов В. Природничо-наукова і технічна книга в книжковому зібранні Києво-Могилянської академії та шляхи комплектування бібліотек навчальних закладів природничо-науковою літературою в Україні у XVIII ст. // Бібл. планета. - 2001. - № 1. - С. 19-22.
21. Сотниченко П.К. К истории библиотеки Киево-Могилянской академии // История становления и развития академических библиотек: Сб. науч. тр. - М., 1987. - С.87-144.
22. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. - 2-е вид., перероб. і доп. - К.: Вища школа, 1981. - 235 с.
23. Хижняк З.И. Киево-Могилянская академия. - К.: Вища школа, 1988. - 263 с.
24. Ханас О. Меценат Омелян Антонович подарував мільйон доларів на розвиток НаУКМА // Свобода: видає Народний Союз Торонто, - 2004 №47 с.3
25. Ярошенко Т., Бугасова Т. Бібліотека Національного університету „Києво-Могилянська Академія ” // Бібл. вісн. - 1995. - № 6. - С.31-33.