Григорій Трав'янка (поч. 1670-х —1738). По закінченні Києво-Могилянської академії розпочав службу як рядовий козак, згодом сотник, полковий осавул, полковий суддя, полковий обозний і полковниі Гадяцького полку. Брав участь у військових походах. Загинув 1738 р. І Російсько-турецькій війні 1735—1739 рр. у бою при Гайман-Долин (тепер с. Балки Запорізької обл.).
Свій літопис, датований 1710 р., Граб'янка назвав «Дійствія презільної ... брані Богдана Хмельницького» і присвятив його «...в пам'яті послідуючого роду,... щоб знаменні події не прийшли в крайнє забуття». Автор прагнув розкрити роль козацтва у Визвольній війні україн ського народу, визначити місце України у всесвітній історії, довести вагоме значення історичної науки у житті суспільства й особливо -знань з рідної історії. Посилався на «Літопис Самовидця»,поему польського поета Самуїла Твардовського й Веспасіана Коховського», на польських хроністів: Мартіна Кромера, Мартіна та Йоахіма Бєльських, Мацея Стрийкоя ського, німецьких істориків Йогана Гібнера й Самуеля Пуффендорфа розповіді очевидців. Праця Граб'янки являє собою предтечу науково монографії. Збереглася в численних списках XVIII ст.
Самійло Величко (бл. 1670— після 1728). Навчався в Києво-Могилянській академії. Служив у Глухівській генеральній канцелярії старшим канцеляристом і в домі генерального писаря Василя Кочубея. Свій літопис «Сказаніе о войні козацкой з поляками через Зіновп Богдана Хмельницкого» (Літопис Величка), над яким трудився кількг років, завершив у селі Жуки на Полтавщині 1725 р. Присвятив свою працю Визвольній війні 1648—1657 рр., особі Богдана Хмельницького й добі Руїни. Як і попередники, використав численні матеріали: поема Самуїла Твардовського «Wojnadomowa», яку виправив і доповнили даними з козацьких літописів, опрацював «Вступ в історію європейську» Самуеля Пуффендорфа, польські хроніки Гваньїні, Мартіна Кромера; посилався на вітчизняних письменників-могилянців Данила Туптала, Йоаникія Ґалятовського, Симеона Полоцького; наводив уривки з поетичних творів Лазаря Барановича, Івана Величковського Праця Величка, як і Граб'янки, це і літопис, й історичне дослідження й художній твір.
Всі три літописи написані книжною українською мовою і являють собою прообраз сучасних наукових монографій.
Автори їх, навчаючись у Києво-Могилянській академії, чудово оволоділи законами риторики, правилами версифікації, опанували методику викладу історичного матеріалу.
5. Що ви знаєте про випускника КМА Петра Івановича Прокоповича?
Петро Іванович Прокопович (10.07.1775-3.04.1850). Родом із с. Митченки, що на Чернігівщині. Після закінчення Академії повернувся в рідне село. Зайнявся бджільництвом. 1814 р. першим у світі винайшов рамковий вулик і отримав чистий мед без попереднього знищення розплоду й бджіл, 1828 р. у с Пальчики, неподалік Батурина, організував школу бджільництва. Вона була єдиною на той час у Європі. Тут учні набували практичних знань, вивчали медоносні рослини, засоби лікування бджіл, створення їх кормової бази тощо. За 50 років існування школа підготувала 640 спеціалістів-бджолярів. Дослідники вважають, що «історія бджолярства після Арістотеля подібної подібної особистості не знала”.