Устаткування ЮРДМО складалося з 5 рудопідіймальних парових машин загальною потужністю 240 кінських сил, однієї паровозної машини, 4 парових насосів 24 к. с., 8 парових котлів.
Вийшло Високе повеління російського царя про спорудження продовження Саксаганської гілки від ст. Колачевська до з'єднання її з головною лінією біля ст.Любомирівка протягом 85,4 версти (90,5 км). Приступили до робіт 01.08.
1897 р.
Пан М.Шимановський обчислив запаси залізних руд у Кривому Розі в 2 млрд. пудів (32 млн. 760 тис. тонн).
Пан С.Колачевський купив паровоз системи Вілдвіна.
1898 р.
На 23-му з'їзді гірничих промисловців півдня Росії вперше розглядалося питання про експорт залізної руди.
На Інгулецькому руднику (біля Гданцівки) влаштована парова лебідка потужністю 50 к. сил, за допомогою котрої вагонетки з рудою по похилій площадці піднімаються з нижніх горизонтів.
На Карнаватському руднику початий видобуток руди, крім розносу, за допомогою шахт.
На 24-м з'їзді гірничих промисловців розглядалося питання про розміщення військового гарнізону в Кривому Розі. З'їзд постановив підтримати клопотання. Гірничі промисловці висловили згоду взяти участь у витратах.
1899 р.
Гірський департамент відрядив гірського інженера пана А.О. Михальського для обстеження Інгулецького рудного району.
Ціни на залізну руду в Кривому Розі піднялися до 9-10 коп. за пуд із вмістом заліза 60%. За кожний 1% понад це - добавляється по 1/5 коп. на 1%.
Пан Колачевський купив у Німеччині другий паровоз фірми Кроуса.
На руднику Колачевського робітники страйкували 3 дні, вимагаючи збільшення зарплатні. Страйковий комітет випускав спеціальні листівки.
1900 р.
11 квітня затверджено умови діяльності в Росії бельгійського акціонерного товариства під назвою "Анонімне гірничопромислове товариство "Жовта Ріка"" (м. Кривий Ріг).
Вийшла книга П.Рубіна "Криворізький басейн і його залізні руди".
На Олександрівському заводі Брянського товариства дрібну криворізьку руду рудника Колачевського почали брикетувати. Брикетування обходиться близько 5 коп. з пуда.
У маєтку Харіна "Веселі Терни" відкрито поклади бурого вугілля на глибині 9 сажнів. Поклади займають простір у кілька десятин.
1901
Почався вивіз руди за кордон
На рудниках Криворіжжя працювало 10 власних паровозів.
З 1 липня відкрито регулярний рух по Інгулецький гілці Катеринославської залізниці.
Засновано "Жовторіченське товариство залізних руд" для розробки Жовторіченського родовища.
З ініціативи поміщика Харіна проводилися розвідницькі роботи з пошуку бурого вугілля, що закінчилися відкриттям родовища. Останнє не експлуатувалося до 1919 р.
Відкрито повітряну канатну дорогу до Гданцівського металургійного заводу.
15.05 Височайше затверджено умову по устрою і експлуатації залізничної гілки до рудників на річці Жовтій.
1902 р.
На руднику С.Колачевського функціонує центральна електростанція, енергія якої використовується і для освітлення житлових будинків.
Рудник "Суха Балка" приступив до будівництва центральної електростанції. Планується повне переведення видобутку на електроенергію.
На Олександрівському руднику рудничні будівлі і житлові будинки освітлюються електрикою.
24.09 відкрито рух по Жовторіцькій залізничній гілці.
05.07 затверджено Статут Акціонерного Кам'яновугільного Товариства "Грушівка".
Криворізької руди було вивезено за кордон 2402 тис. пудів.
1903 р.
Експорт криворізької руди за кордон склав 17 852 пудів.
На руднику "Дубова Балка" проектується електростанція для промислових і побутових потреб.
На руднику Новоросійського Тов-ва на ст. Вечірній Кут алмазним буром досягнуто рекордної глибини буріння в 50 сажень (1 саж.=2,13 м).
Виявлені великі запаси руди на землях князя Кочубея в с. Аннівка Верхньодніпровського повіту. Почалися розробки.
Освячена церква св. Миколи на ст. Вечірній.
1904 р.
Було вивезено за кордон більше 15 тисяч пудів руди.
У другій половині року пройшли стихійні страйки на рудниках: Шмаковський, Дубова Балка, Ростковський і Суха Балка. Висувалися економічні вимоги.
1905 р.
Брянське Товариство відновило роботу на Лихманівському руднику, що стояв закритим більше 4-х років.
30.05 на руднику "Дубова Балка" (Більшовик) близько 12 години дня робітники припинили роботу.
17.06 на станції Довгинцево розпочався страйк робітників місцевих депо і майстерень.
1906 р.
На руднику Колачевському споруджено будинки для електростанції і підйомної машини.
На руднику Дубова Балка 2.06 застрайкували вантажники вагонів. Вантажники всі були звільнені.
12.06 - короткі зупинки робіт на рудниках Дубова Балка і на Шиманівському руднику. Мотив - вимога збільшення зарплати.
1907 р.
Доктор С. Колачевський придбав другий паровоз Харківського заводу.
У ніч на 15.05 на руднику Дубова Балка стався винятковий по кількості потерпілих нещасливий випадок (18 чоловік загинуло).
На руднику Колачевського споруджено Гофманівські печі для збагачення руди і будинок для електричного підйомника, на руднику Гринько - два будинки для промивання руди.
У квітні на Шиманівському руднику Південноросійського Дніпровського Товариства робітники відмовилися вийти на роботу, зажадавши збільшення зарплати.
30.04 застрайкували гірники рудника Дубова Балка. На руднику Колачевського 3.05 робітники припинили роботу, вимагаючи збільшення зарплати.
На Харинському руднику робітники не вийшли на роботу 1 травня, вимоги не висувалися.
На руднику "Жовта Ріка" 30.04 не вийшла на роботу нічна зміна. Вранці 1 травня були зняті з роботи вантажники, поденні і майстрові, що вийшли на роботу в чистих костюмах.
На Краснокутському руднику М.Копилова 1 травня робітники на роботу не вийшли, 2 травня працювали до обіду.
На Коломойцівському руднику Новоросійського Товариства не працювали робітники підрядчика Васильєва. З 1 по 3 травня 12 чоловік було звільнено.
1908 р.
За кордон із Кривбасу вивезено 35 277 млн.пуд.
Опубліковано статтю А.Михальського "Про деякі основні питання в геології Кривого Рогу".
6.02. на руднику Лозоватка відбувся обвал, що став причиною страйку робітників.
Закладено найглибшу в басейні шахту "Салокруп" (нині "Більшовик"), що у 1917 р. досягла глибини 300 м.
4 листопада після обідньої перерви застрайкували робітники підрядчика Блюменфельда на руднику "Лозовата" Нового тов-ва криворізьких залізних руд.
Закінчено будівництво театру "Колізей" - першого на Криворіжжі.
1909 р.
На руднику "Суха Балка" побудовано центральну електростанцію потужністю 325 к.с. Енергія розподіляється на всі підйомники і насоси.
Вивезено за кордон 30,4 млн. пудів.
6.03 відбулося затоплення рудників Бранковського, Диканського і Пастухова.
1910 р.
Стовбур нинішньої шахти "Більшовик" і основні поверхневі споруди були обладнані в 1910 - 1911р.
За кордон вивезено більше 53 млн.пудів.
На Шимановському руднику побудовано центральну електростанцію.
Розпочалося застосування пневматичної енергії при видобутку руди.
1911 р.
Вийшла книга К.Богдановича "Залізні руди Росії. Геологічний характер їхніх родовищ, поширення і запаси".
Вивезено за кордон 54 млн. пудів
На Ростковському (Жовтневому) руднику споруджено 2 машинні будинки для електричних лебідок.
На Шмаковському (К. Лібкнехта) - центральна електростанція.
На Дубовій Балці (Більшовик) - машинний будинок.
На Червоному руднику побудований будинок для компресора.
На Рахманівському руднику - машинний будинок.
На шахті № 5 Олександрівського (Р. Люксембург) рудника застосували систему підповерхового обвалення в її найпростішому варіанті з горизонтальними заходами при невеликій висоті поверху (5 - 6 м).
Через низький рівень техніки безпеки на Шмаковському руднику відбувся завал шахти, де загинули 5 робітників, що послужило приводом до страйку.
Відкрито"Новий Театр" Визенберга і Грушевського по вул. Миколаївській (кут вул. Леніна і Калиниченко).
1912 р.
Вивезено за кордон близько 22,4 млн.пуд.
Найглибша свердловина 125 сажень пройдена на руднику Дубова Балка.
На Олександрівському руднику споруджено будинок електричної станції.
На Шмаковському - 2 копри і 2 машинні будинки.
На Ростковському - 3 машинні будинки і котельня.
На Галковському - будинок для підйомної машини. Почало будуватися депо для двох паровозів.
На руднику Пужмерки - приміщення для компресора і підйомної машини.
На Дубовій Балці - розширені ел.станція і котельня.
На руднику Червоний - надшахтний копер.
На Лихманівському - будинок ел. станції.
На руднику Коломойцево - будинок для компресора.
На шахті Салакруп (Більшовик) установлено ел.піднімальну машину системи Леонарда.
1913 р.
Вивезено за кордон більше 30 млн. пудів руди.
К. Фукс закінчив складання геологічної карти Кривбасу.
Сталося 3 401 нещасливих випадків, з них 51 - смертні.
Понад 94% залізної руди, вивезеної на експорт, пішло на задоволення потреб металургійної промисловості Німеччини. Транзит здійснювався через Голландію.
1914 р.
Нещасливі випадки: всього 2 809, з них смертельних - 43.
Найбільша глибина вироблення 130 сажень.
На фронт було мобілізовано до 60% робітників-гірників.
1915 р.
Російсько-Бельгійським Металургійним товариством закладено нову шахту, що була закінчена після революції і названа ім'ям С. Орджонікідзе.
Вийшла книга П.Фоміна "Гірнича і гірничозаводська промисловість півдня Росії", де міститься багато відомостей про Криворізький басейн.
1916 р.
Розпочато проходку головного стовбура майбутньої шахти ім. Орджонікідзе.
Історична хроніка подій (м. Кривий Ріг)
1917 р.
Створено першу Раду солдатських та робітничих депутатів
09.01. 1918 р.